Постанова 4803 № 212/1647/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-з/803/170/21 Справа № 212/1647/20 Суддя у 1-й інстанції - Чорний І.Я. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П., суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживача, - ВСТАНОВИВ: В березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (надалі КП «Кривбасводоканал») про захист прав споживача, який в подальшому уточнила та просила суд зобов`язати КП «Кривбасводоканал» розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації. 01 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову, в якій просила суд стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживача у зв`язку з відмовою від позову. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року в оскаржуваній частині скасовано та постановлено нову ухвалу. Клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 гривень. 22 лютого 2021 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн., посилаючись на те, що позивач, скориставшись своїм правом на правничу допомогу, 24 листопада 2020 року уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Коваленко Р.А., та згідно Акту прийому здачі наданих послуг з правничої допомоги на стадії апеляційного оскарження по вказаній справі розмір оплати послуг адвоката склав 1000 грн. В запереченнях на заяву позивача відповідач звертає увагу суду на нескладність справи, кількість судових засідань, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів, тому вважає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та не відповідає критерію реальності. Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Відповідно до п.6 ч. 1 ст.1Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Верховний Суд у своїй Постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц дійшов висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Коваленко Р.А., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №3433, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року №79 укладено договір про надання правничої допомоги від 24 листопада 2020 року (а.с. 137, 140). Згідно Акту прийому здачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 30 листопада 2020 року, позивачу ОСОБА_1 надана правнича допомога, а саме:складання та оформлення у відповідності до чинного законодавства апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного судк м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року. Вартість послуг становить 1 000 грн. (а.с. 138). На підтвердження понесення витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано квитанцію про сплату адвокату 1 000 грн. (а.с. 139). Колегія суддів вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими. Разом з тим, розподіляючи витрати, які позивач понесла на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховуючи заперечення відповідача про врахування критерію реальності та співмірності, дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правничої допомоги від 24 листопада 2020 року, укладений між позивачем та адвокатом Коваленко Р.А., розмір за надання правничої допомоги за видами правничої допомоги, опис послуг і вартість наданих послуг, Акту прийому здачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 30 листопада 2020 року, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має окрім доведеності документально, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання апеляційної скарги та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, з урахуванням заперечення відповідача на заяву позивача щодо стягнення з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. є завищеними, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в сумі 500 грн. Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Кривбасводоканал» про захист прав споживача та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в сумі 500 грн. Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживача додаткове рішення. Стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у сумі 500 (п`ятсот) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови. Повне судове рішення складено 22 березня 2021 року. Головуючий: Судді: