Ухвала КАС ВС № 640/19722/19

УХВАЛА 15 березня 2021 року м. Київ справа № 640/19722/19 адміністративне провадження № К/9901/6031/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.10.2020 та постанову шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №640/19722/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Продакшн» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 23.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.10.2020 та постанову шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №640/19722/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 22.02.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Скаржником зазначено, що підставою звернення до суду з касаційною скаргою є п.1 та п.4 ч.4 ст.328, ч.2 ст.353 КАС України. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2018 у справі №813/414/13-а, від 12.11.2019 у справі №826/28177/15, від 20.02.2020 у справі №826/16/16, від 09.10.2019 у справі №808/9397/13-а, від 13.02.2020 у справі №826/14627/15, від 06.11.2018 у справі №826/16277/14, від 20.02.2018 у справі №818/920/17. Також податковим органом вказано, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки та залишено поза увагою обставини щодо невстановлення походження товару та неможливості постачання контрагентами на виконання укладених з позивачем договорів, оскільки у останніх відсутні виробничі потужності, чим грубо порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, що є прямою підставою для касаційного оскарження неправомірно винесених рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідно до п.1 ч.2 ст.353 КАС України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази. Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.1 ч.4 ст.328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п.1 ч.4 ст.328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.4 ст.328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому мають бути обґрунтовані заявлені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Разом з цим, Головним управлінням ДПС у м.Києві не зазначено, у чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій норм права, не вказано конкретні норми матеріального права, які не було належним чином застосовано судами, не доведено подібності правовідносин у справі №640/19722/19 та вищенаведеній практиці Верховного Суду. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України. Доводи скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції згідно приписів ст.341 КАС України. Наведені скаржником витяги з постанов Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів та не містять будь-якого правового висновку стосовно конкретної норми права, яка на думку скаржника застосована неправильно. А тому, посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях враховували позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30.05.2019 по справі №820/1009/17, від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15 та від 06.02.2018 у справі № 816/155/15-а. Скаржником не вказано, у чому полягає помилковість застосування судами висновків Верховного Суду у наведених справах. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст.341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч.4 ст.328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 ч.5 ст.332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.10.2020 та постанову шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №640/19722/19 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва