LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС140/6575/20

від 15.03.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №140…

УХВАЛА 15 березня 2021 року м. Київ справа № 140/6575/20 адміністративне провадження № К/9901/5867/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №140/6575/20 за позовом Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 22.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №140/6575/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 19.02.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Скаржником вказано, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Податковим органом вказано, що судом апеляційної інстанції рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, вимоги П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248; пункт 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закон України «Про порядок управління об`єктами державної власності»; пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, абзац «г», пункт 198.5 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України; пункт 201.10 статті 201, пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України) та порушенням процесуального права (стаття 242 КАС України). Скаржником викладено фактичні обставини справи, процитовано норми податкового законодавства, проте не конкретизовано, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції вважає таке зазначення підстав касаційного оскарження необґрунтованим та безпідставним, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування наведених скаржником норм права в їх сукупності (постанови Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №803/978/16, від 14.05.2019 у справі №808/2425/16). Крім того, скаржником не обґрунтовано належними доводами неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права стосовно кожного з епізодів встановлених порушень податкового законодавства. Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №140/6575/20 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»