Ухвала КАС ВС № 140/2734/19

УХВАЛА 21 грудня 2020 року м. Київ справа № 140/2734/19 адміністративне провадження № К/9901/34351/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №140/2734/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АВАНТА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 14.12.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №140/2734/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 10.12.2020). Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване наступним. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 касаційну скаргу відповідача на судові рішення у справі №140/2734/19 повернуто через невикладення підстав касаційного оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 касаційну скаргу повернуто через незазначення конкретних порушень норм права та їх застосування. Копію вказаної ухвали скаржником отримано 07.12.2020. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне. Скаржником визначено підставами касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Податковим органом зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, від 04.09.2018 у справі №2а-8871/10/2670, від 11.09.2018 у справі №826/15653/15, від 24.01.2019 у справі №2а-3858/12/0970 щодо застосування статей 134, 188 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах із наявним однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин. Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у зазначених справах та справі №140/2734/19. Дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень застосовано практику Верховного Суду, викладену у постановах від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, №2а-3404/12/1370, від 18.01.2018 у справі №2а-13944/12/2670, від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 щодо впливу на реальність господарських операцій наявності у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, від 10.11.2015 у справі №813/6793/13-а, від 22.03.2016 у справі №813/6774/13-а щодо визначення відповідальності за статтею 127 Податкового кодексу України. При цьому скаржником не доведено, в чому полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанції таких правових позицій. Також скаржником зазначено, що судами не враховано та не досліджено докази щодо перебування у трудових відносинах водіїв підприємств-контрагентів, відсутності інформації про зберігання та транспортування товарів, відсутності інформації про власні або орендовані фонди, відповідні господарські ресурси тощо. Проте зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій надано оцінку таким доводам податкового органу та відповідним доказам, зокрема, але не виключно, перебуванню водіїв у трудових відносинах, наявності транспортних засобів, складських приміщень тощо. Верховний Суд зауважує, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №140/2734/19 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва