Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11722/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11722/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 23 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (ухвалене у м. Житомирі 15.01.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, оформленої листом відповідача від 30 жовтня 2019 року за №С-4746, у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 1 січня 2014 року до 2 серпня 2014 року пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2014 року до 2 серпня 2014 рік у відповідності до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 1 січня 2014 року до 2 серпня 2014 року у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду на зміну законодавцем порядку нарахування пенсійних виплат особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розміри додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, мінімальних пенсій по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що була чинною у спірний період. Крім того, відповідач наголосив на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням від 06.04.2011 Серія НОМЕР_1 . З 22.08.2005 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-ХІІ). Позивач вважає, що відповідач здійснює нарахування та виплату призначеної позивачу пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено законом, а тому звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.10.2019 №С-4746 відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210. Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернувся до суд. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання основного розміру пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Також суд зауважив, що позивачем дотримано строк звернення до суду. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку. З урахуванням наведеного апеляційний суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.10.2019 №С-4746 про відмову провести перерахунок пенсії. Позивач звернувся до суду 18.11.2019, тобто в межах строку, передбаченого КАС України, відповідно, доводи відповідача у цій частині не є обґрунтованими. Згідно ст.49 Закону №796-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Частиною 1 статті 50 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до пункту 4 статті 54 Закону №796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Разом з цим, Законом України від 4 червня 2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Таким чином, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Порядок №1210). Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Пунктами другим та третім резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначено, що положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Варто зауважити, що з 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ. Чинним залишався також і Порядок №1210. Враховуючи принцип пріоритетності Закону №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком №1210, з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, мала здійснюватись у розмірі та на підставі, визначених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ. З огляду на наведене, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року пенсійні органи мали нараховувати та виплачувати пенсію особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а не Порядком №1210. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі №344/14522/17, від 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17. Таким чином, ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату за період з 01.01.2014 до 02.08.014 пенсії у відповідності до частини 4 статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та у відповідності до статті 50 Закону №796-ХІІ у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум. Відповідно, спірна відмова відповідача у проведенні вказаних перерахунку та виплати є протиправною. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.