Постанова 4856 № 240/8164/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8164/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 05 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування пільгового стажу роботи, не призначення пільгової пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до п.«б» ст.13, п. «б» ст.ст. 55, 56, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення" незаконними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: - в Житомирській геологорозвідувальній експедиції в якості робітника геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії з 02.02.1988 по 14.02.1996; - в ТОВ «Валки-Ільменіт» в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання з 03.06.2011 по 02.08.2016; - період навчання з 01.09.1979 по 16.12.1982 в СГПТУ №25 м. Ленінград; - період служби в радянській армії з 10.11.1982 по 25.12.1984; - провести перерахунок пенсії з 03.01.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем незаконно відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки при зверненні до управління із заявою щодо призначення пенсії надав всі необхідні документи, що підтверджують відповідний стаж. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 02.02.1988 по 14.02.1996 та з 03.06.2011 по 02.08.2016. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.02.1988 по 14.02.1996 у Житомирській геологорозвідувальній експедиції на посаді робітника геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії; з 03.06.2011 по 02.08.2016 у ТОВ «Валки-Ільменіт» на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання та провести перерахунок пенсії через перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з моменту звернення із заявою, тобто з 03.01.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Положеннями частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Питання, що пов`язані з пенсійним забезпеченням врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-1V), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). Згідно зі статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з нормами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Положеннями ст.48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) визначено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника. Так, п.20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Згідно з положеннями п.2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Зазначений Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (пункту 3 Порядку №383). Відповідно до записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 підтверджено, що у спірні періоди останній займав наступні посади: - робітник геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії з 02.02.1988 по 14.02.1996 в Житомирській геологорозвідувальній експедиції; - електрослюсар (слюсар) чергового з ремонту обладнання з 03.06.2011 по 02.08.2016 року в ТОВ «Валки - Ільменіт»; - період навчання в СГПТУ №25 м. Ленінград з 01.09.1979 по 16.12.1982; - період служби в радянській армії з 10.11.1982 по 25.12.1984. Переглядаючи правомірність прийняття рішення судом першої інстанції щодо зарахування стажу з 02.02.1988 по 14.02.1996 в Житомирській геологорозвідувальній експедиції, колегія суддів зазначає таке. Згідно з положеннями пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Відповідно до записів у трудовій книжці та довідки, яка видана ТОВ "Житомирбуррозвідка" від 20.05.2019 №3/85 у період з 02.02.1988 по 14.02.1996 позивач працював на посадах робітника геологопошукових робіт ІІІ розряду, техніка-гідрогеолога, готувача глинистого розчину, техніка -гідрогеолога ІІ категорії. Польовий стаж в розрізі по роках згідно довідки від 20.05.2019 №3/85 складає: 1988 р. -92 дні, 1989 р.-114 днів, 1990 р.-165 днів, 1991 р. - 129 днів, 1992 р.-147 днів, 1993 р.-119 днів, 1994 р.-113 днів, 1995 р.-74 дні, 1996 р.-10 днів. Однак, відповідач дійшов висновку про відсутність права на пенсію за вислугу років відповідно підпункту 2-1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058, оскільки стаж позивача в польових умовах складає менше 12 років 6 місяців. Щодо зарахування стажу з 03.06.2011 по 02.08.2016 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання в ТОВ «Валки-Ільменіт» до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, судом враховано, що вказана посада передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36. Попри зазначене, відповідач дійшов висновку, про відсутність права на пенсію за віком за періоди роботи по Списку №2, оскільки стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці на роботах, які передбачені Списком №2 складає 5 років 2 місяці, що є меншим встановлених законодавством 6 років 3 місяців. Крім того, відповідач зазначив, що у зв`язку із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України взаємозалік періодів роботи відповідно до статті 114 Закону №1058 та пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не проводиться. Колегія суддів вважає зазначені висновки відповідача помилковими, з огляду на таке. Матеріалами справи підтверджено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 , при досягненні ним 57 років, відповідно до поданих документів становить більше 38 років, з яких пільговий стаж роботи становить 7 років 10 місяців 3 дні, зокрема: за Списком №2 - 5 років 2 місяці та за вислугу років - 2 роки 8 місяців 3 дні. Відповідні обставини відповідачем не заперечуються. Відповідно до положень частини 6 статті 56 Закону №1788-XII, при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Водночас, колегія суддів зауважує, що зазначена норма не містить умови, що стаж позивача за Списком №2 та за вислугу років повинен складати не менше ніж 12 років та 6 місяців. Даною нормою передбачено лише умову відповідно до якої зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, що повністю відповідає наявному у позивача стажу роботи та його віку. Законом №1058, зокрема, статтею 114 цього Закону, не передбачено взаємного зарахування періодів роботи, передбачених підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058 та відповідно до статті 55 Закону №1788-XII, якщо право на пільгову пенсію визначається із зниженням пенсійного віку. Статтею 56 Закону №1788-XII, передбачено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону №1788-XII провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Як уже встановлено, позивач має стаж роботи: за Списком №2 - 5 років 2 місяці; за вислугу років - 2 роки 8 місяців 3 дні, отже, загальний пільговий стаж відповідно до ст.56 Закону №1788-XII складає 7 років 10 місяців 3 дні. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою щодо призначення йому пільгової пенсії за Списком №2 та відповідно до ст.55 Закону №1788-XII відповідачем протиправно було відмовлено у зарахуванні зазначеного стажу до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу період навчання з 01.09.1979 по 16.12.1982 в СГПТУ №25 та період служби в радянській армії з 10.11.982 по 25.12.1984, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково наданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на те, що Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується лише з оскарженим судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, а Позивач не скористався правом на оскарження судового рішення, то колегія суддів не переглядає судове рішення в частині відмови в задоволенні позову. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про те, що при частковому задоволенні позову судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.