Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5334/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5334/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 22 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областів якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.08.2020 про відмову у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 09.07.2001 по 16.11.2001, з 05.08.2002 по 26.09.2002, з 25.11.2002 по 30.11.2002, з 15.10.2003 по 01.06.2004; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до паспорта України. Трудова книжка НОМЕР_1 ОСОБА_1 , щодо спірних періодів роботи містить наступні записи щодо роботи в ВАТ "Старокостянтинівський цукровий завод": - з 09.07.2001 по 16.11.2001 - на (сезон цукроваріння) роботі в ТЕЦ слюсарем-ремонтником парових котлів; - з 05.08.2002 по 22.09.2002 - на період підготовки підприємства до сезону та сезон цукроваріння слюсарем-ремонтником 2 розряду в ТЕЦ; - з 23.09.2002 по 24.11.2002 - переведений на сезон цукроваріння машиністом парових котлів; - з 25.11.2002 по 30.11.2002 - переведений на ремонтний період слюсарем-ремонтником ТЕЦ 2 р.; - з 15.10.2003 по 01.06.2004 - переведений на опалювальний сезон оператором водогрійних котлів. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 05.05.2020 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.08.2020 №221350001590 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з заявою від 05.05.2020 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що тривалість страхового стажу - 34 роки 9 місяців 12 днів, пільговий стаж - 11 років 11 місяців 11 днів. Листом №2200-0301-8/37958 від 26.08.2020 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його заяви від 05.05.2020, у тому числі про вказане рішення. Зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №2 становить 11 років 11 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Необхідним є наявність пільгового стажу 12 років 6 місяців. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 30.07.2020 щодо вирішення питання про призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки, на його думку, йому не було повідомлено про причини відмови у призначенні пенсії, а також про те, які періоди не зараховані до пільгового стажу та причини їх не зарахування. Про результати розгляду заяви від 30.07.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача листом №4250-3670/Б-03/8-2200/20 від 31.08.2020. Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся в суд з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.Статтею статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" доповнено Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян". Призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулюється пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, стаття 114 міститься в вказаному розділі XIV-1. Таким чином, таким чином, призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулюється Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не Законом України "Про пенсійне забезпечення", як зазначає позивач. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. На момент звернення з заявою від 05.05.2020 ОСОБА_1 досяг 55-річного віку. При цьому, відмова у призначенні пенсії позивачу пов`язана саме з відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців), в той час як відповідачем врахована робота за Списком №2 11 років 11 місяців 11 днів. Як свідчить зміст листів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0301-8/37958 від 26.08.2020 та №4250-3670/Б-03/8-2200/20 від 31.08.2020, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідач зазначив про необхідність проведення атестації робочих місць. Разом з тим, суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, як підставу для відмови призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2, враховуючи наступне. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, відсутність своєчасної атестації робочого місця у спірному випадку не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію. Інших обставин, які свідчили б про те, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення, він не навів. Не встановлено їх наявність і судом. Суд враховує, що відповідач не заперечує факту віднесення посад, на яких працював ОСОБА_1 в спірний період до переліку посад за Списком №2. Навпаки, інші періоди роботи позивача на посадах слюсаря-ремонтника та машиніста парових котлів у ВАТ "Старокостянтинівський цукровий завод" були віднесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до пільгового стажу ОСОБА_1 . Викладене свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.08.2020 №221350001590. Оскільки суд встановив протиправність вказаного рішення слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 09.07.2001 по 16.11.2001, з 05.08.2002 по 26.09.2002, з 25.11.2002 по 30.11.2002, з 15.10.2003 по 01.06.2004, а також призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсійного віку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з заявою про призначення пенсії звернувся 05.05.2020, у зв`язку з чим пенсія має бути призначена йому, починаючи з 29.04.2020. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.