Постанова 4856 № 560/2563/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2563/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 18 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області(ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації по втраті частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 16.11.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 22.11.2019, відповідно Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 2159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати"; - зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №2159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 21.06.2011 за період з 16.11.2010 по 22.11.2019. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації по втраті частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 22.11.2019, відповідно Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 2159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати". Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №2159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 07.05.2014 по справі №686/7434/14-а за період з 01.01.2014 по 22.11.2019. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2011 у справі №2-а/2218/933 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши її обчислення в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 16.11.2010р. по 16.05.2011р., та здійснювати такий перерахунок в подальшому. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 16.11.2010р. по 16.05.2011р., та здійснювати такий перерахунок в подальшому. При цьому, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії, - змінено. Абзац 2 резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2011 року викладено в наступній редакції: "Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду ІІ групи, в розмірах, передбачених ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 16.11.2010 року, з урахуванням виплачених сум, та по день припинення права на такі виплати." Абзац 3 резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2011 року викладено в наступній редакції: "Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірах, встановлених ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 16.11.2010 року, з урахуванням виплачених сум, та по день припинення права на такі виплати. В решті постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2011 залишено без змін. Крім того, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/7434/14-а від 07.05.2014 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року. Зобов`язано управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії в розмірі не нижчому 75% мінімальної пенсії за віком та з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На виконання вказаних вище рішень суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 20.02.2018 проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії та 22.11.2019 проведено доплату пенсії в розмірі 44601,11 грн. За таких обставин, у січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми перерахунку пенсії. Проте, відповідачем відповіді на заяву позивача не надано та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми перерахунку пенсії не нараховано та не виплачено. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р. №2050-ІІІ (Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (Порядок №159). Відповідно до ст. 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Статтею 2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно зі ст. 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до ст. 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Згідно з п. п. 1, 2 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Пункт 3 Порядку №159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Згідно з п.5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Колегія суддів звертає увагу, що наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому необхідно зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а. Так, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.01.2019 у справі №159/1615/17. Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про те, що виплати нарахованої пенсії за рішенням суду здійснювалось на підставі Порядку №649, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року, оскільки виконавче провадження з приводу виконання рішення суду відкрито до затвердження Порядку №649. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.