Постанова 4817 № 607/911/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/911/21Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/153/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 березня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши 22 березня 2021 року з участю особи, притягнутої до адмінвідповідальності, ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не працює, ВСТАНОВИВ: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно з постановою суду, 31 грудня 2020 року о 18.00 год. по вул. Петриківська, 18 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою і її зміною, перед початком маневру не переконався, що це буде безпечним, та під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований автомобіль AUDI А4, д.н.з. НОМЕР_2 , який залишив водій ОСОБА_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову місцевого суду в частині накладення адміністративного стягнення із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк шість місяців на попередження або штраф. Зазначає, що місцевий суд, не повідомивши ОСОБА_1 належним чином про час та місце розгляду справи, в порушення вимог ст. ст. 268, 277 КУпАП розглянув справу у його відсутності, чим порушив право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на захист. Дані обставини позбавили його можливості прибути в судове засідання і надати пояснення з приводу правопорушення, у вчиненні якого його визнано винним. Вказує, що призначене судом стягнення визначено без дотримання вимог ст. ст. 33-35 КУпАП та без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, не враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення. Так, судом не враховано, що він повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення і щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, та наявність на утриманні малолітньої дитини. Наголошує на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги факт відшкодування шкоди потерпілому в повному обсязі. Крім цього, до апеляційної скарги ОСОБА_1 додав клопотання, в якому просить строк на апеляційне оскарження постанови поновити, оскільки він був пропущений з поважних причин. Зазначає, що на час розгляду справи відносно нього та винесення оскаржуваного судового рішення 22 січня 2021 року, він в період з 18 січня 2021 року по 18 лютого 2021 року перебував у м. Києві, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №13 та проїзними квитками. Вказує, що саме 23 лютого 2021 року під час ознайомлення з матеріалами даної справи він отримав копію оскаржуваної постанови, що підтверджується відміткою на заяві про ознайомлення зі справою. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що претензій майнового чи будь-якого іншого характеру до правопорушника не має та не заперечував проти задоволення апеляційної скарги в частині зміни рішення суду про накладення менш суворого адміністративного стягнення, ніж того, що визначив суддя місцевого суду, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду слід поновити, а апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи те, що під час винесення постанови судом першої інстанції ОСОБА_1 присутній не був, та те, що копію постанови отримано ним 23 лютого 2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відміткою на заяві від 22 лютого 2021 року, а апеляційну скаргу подано 04 березня 2021 року, вважаю за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин. Що стосується суті розглянутої апеляційної скарги. Твердження апелянта про те, що, розглянувши справу без його участі, суд першої інстанції допустив порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки позбавив його можливості реалізувати надані йому законом, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права, в тому числі і право на захист, - є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , як особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, у визначений законом термін скористався своїм правом на апеляційне оскарження, де йому надана можливість повністю використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП щодо дослідження обставин справи для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності та вирішення її в точній відповідності із законом, та для використання професійної правничої допомоги у тому числі. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Враховуючи те, що висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не оспорюється, тому суддею апеляційного суду не переглядається. Разом з тим, заслуговують на увагу посилання апелянта на суворість призначеного адміністративного стягнення. Загальні положення накладення адміністративного стягнення визначені в ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні адміністративного стягнення має бути враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, не дотримався. Надавши належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікувавши дії особи, що притягується до адмінвідповідальності, місцевий суд не дотримався положень КУпАП, обираючи правопорушнику адміністративне стягнення. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і за стосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до вимог ст. 30 КУпАП позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Як вбачається зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення. При цьому, з урахуванням наведених вище обставин, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу суд в постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією статті, за якою апелянт притягувався до адміністративної відповідальності, та не вказав на можливість виправлення ОСОБА_1 шляхом застосування до нього більш м`якого стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, ніж позбавлення права керування. Тому, позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість. Також, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, місцевим судом належним чином не враховано особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом`якшуючих обставин - визнання вини і щире розкаяння. Поза увагою суду першої інстанції залишено те, що, як вбачається із розписки потерпілого ОСОБА_2 , останній немає жодних претензій до ОСОБА_1 та мати не буде (а.с. 26), про що він ствердив і в судовому засіданні апеляційного суду, зазначивши, що ОСОБА_1 відшкодував йому завдані матеріальні збитки, спричинені ДТП. Вказані обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, тому оскаржувана постанова підлягає зміні в частині призначеного адміністративного стягнення. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. З огляду на вищенаведене приходжу до остаточного висновку, що постанову суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення необхідно змінити та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини внаслідок суворості. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення змінити і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Г. І. Коструба