Постанова 4818 № 640/12529/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Харків справа №640/12529/19 провадження №22ц/818/599/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - судді Тичкової О.Ю. суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, в особі державного реєстратора філії Максименко Марини Олександрівни, третя особа - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року про виправлення описки, в складі судді Бородіної Н.М., УСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства (далі - КП) «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради в особі державного реєстратора філії Максименко М.О., третя особа - ОСОБА_3 , якою просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям) індексний номер: 36387449 від 26.05.2017, 12:07:53, право власності на 62/100 житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , прийняте державним реєстратором Максименко М.О., філія КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Харківської області, а також просить надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході судового розгляду відповідачем було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судові засідання три останні засідання підряд. Також відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №953/177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, посилаючись на те, що провадження у зазначеній справі відкрито 08.05.2020 та рішення по ній суттєво вплине на рішення по даній справі. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду. Ухвала мотивована відсутністю повторності неявки позивача, а також можливістю розгляду даної справи без вирішення цивільної справи №640/177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування. В резолютивній частині ухвали зазначено, що вона оскарженню не підлягає. Ухвалою суду від 10 липня 2020 року виправлено описки, допущені в ухвалі від 17 червня 2020 року, зокрема, щодо права на оскарження указаної ухвали. Не погодившись з ухвалою суду від 17 червня 2020 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, якою просить ухвалу скасувати, закрити провадження по справі на підставі залишення позову без розгляду; стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповіді на відзиви на позовну заяву позивачем не надані, проте причини цього судом не з`ясовані. Більше року справа належним чином не розглядається, постійно переноситься. Позивач продовжує ігнорувати судові засідання, зловживає своїми правами, а суддя не звертає увагу на неодноразові клопотання відповідача про ухвалення хоча б заочного рішення. Також не з`ясовано причини залучення до участі у справі третьої особи, незрозуміло, на які її права або законні інтереси може вплинути рішення по даній справі. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду в частині задоволення клопотання позивача про витребування доказів апелянтом не оскаржується, в зв`язку з чим в цій частині апеляційним судом не переглядається. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін. За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Частина 2 статті 223 ЦПК України визначає вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи. Згідно частини 5 указаної статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання 14.04.2020 позивач не з`явився, внаслідок чого засідання було відкладено на 02.06.2020, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.04.2020 (т. 1, а.с. 158). Згідно наявної в справі довідки від 02.06.2020 (т. 1, а.с. 203) судове засідання не проводилось у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі, внаслідок чого судове засідання було відкладено на 17.06.2020. В судове засідання 17.06.2020 позивач не з`явився, однак представником позивача надано клопотання про витребування доказів, в якому просить його розглянути за відсутності позивача та його представника (т. 1, а.с. 210). Крім того, судом не встановлено, що нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи. На підставі викладеного, враховуючи подання 17.06.2020 представником позивача клопотання про проведення судового засідання без участі сторони позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності повторності неявки позивача і, як наслідок, підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги щодо залишення позову без розгляду слід визнати необґрунтованими. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення вчинення судом процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі. Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18. Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради в особі державного реєстратора філії Максименко М.О., третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що сторони є спадкоємцями 62/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_2 , звернувшись до державного реєстратора Максименко М.О. зареєструвала за собою право власності на вказане майно, чим порушила права та інтереси позивача як спадкоємця. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі 21 червня 2019 року та відповідачем вказав ОСОБА_2 , третіми особами - ОСОБА_3 , Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі (т. 1, а.с. 26-27). 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, у якій позовні вимоги пред`явив до ОСОБА_2 , КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, державний реєстратор Максименко М.О., третя особа - ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 113-115). Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року прийнято до розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, державний реєстратор Максименко М.О., третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визначення додаткового строку для прийняття спадщини (т. 1, а.с. 124-125). У провадженні Київського районного суду м. Харкова також перебуває справа № 953/177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі. Із змісту статті 251 ЦПК України вбачається, що зупинення провадження у справі має на меті полегшити доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі, в силу так званих преюдиціальних фактів. При цьому, слід зазначити, що відповідно до частин 4, 5, 6 статті 82 ЦПК України тільки ті обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі №752/9802/17, провадження №61-612св17. Із заяви про зупинення провадження у справі не вбачається, які факти, що мають в подальшому розцінюватися як преюдиціальні, повинен встановити суд при розгляді справи №935/177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування. ОСОБА_2 у своїй заяві не вказала обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про усунення ОСОБА_1 від права спадкування виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. З викладеного вище слід дійти висновку, що вирішення позовних вимог ОСОБА_2 у справі №935/177/20 про усунення від права спадкування не впливає на хід розгляду даної справи та можливість вирішення спору щодо скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки наразі вирішується процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, питання щодо стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується. Керуючись статтями 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року про виправлення описки - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 22 березня 2021 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді О.В.Маміна Н.П.Пилипчук