Постанова 4850 № 360/4209/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року справа №360/4209/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання Мирошничнко О.Л., за участю: представника відповідача Некрилової О.А., діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 360/4209/20 (головуючий І інстанції Басова Н.М., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В : Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ЛГ20527/485/АВ/П від 16.10.2020 року; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛГ20527/485/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.10.2020 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держпраці у Луганській області про усунення виявлених порушень № ЛГ20527/485/АВ/П від 16.10.2020 року; визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці у Луганській області № ЛГ20527/485/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.10.2020 року про накладення на ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» штрафу в розмірі 50000 грн. (а.с. 201-209). Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин. В обґрунтування доводів посилався на правомірність спірної постанови, оскільки позивачем допущено до роботи працівника без оформлення трудового договору. Апелянт просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 214-216). Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою суду від 18.03.2021 року замінено відповідача у справі № 360/4209/20 - Головне управління Держпраці у Луганській області на Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. ДП «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» згідно Витягу з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розташовано за адресою Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Промислова, буд.17, код ЄДРПОУ 00131050, основними видами економічної діяльності є інший пасажирський наземний транспорт, вантажний автомобільний транспорт, виробництво електроенергії, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с.144-145). На підставі інформації ГУПФУ в Луганській області від 03.08.2020 року №1200-010403-5/15949 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року відповідачем винесено наказ від 01.10.2020 року № 644 «Про проведення інспекційного відвідування ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» у період з 1 жовтня 2020 року по 15 жовтня 2020 року. Під час якого доручено перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору; того ж дня видані направлення на проведення інспекційного відвідування (а.с.38,157,158). На виконання вказаного наказу посадовою особою відповідача 01.10.2020 була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування позивача, але внаслідок недопущення до будівлі та відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, була винесена вимога про надання документів №ЛГ 20527/485/НД, від 01.10.2020 року, якою позивача зобов`язано надати відповідні документи у строк до 12.00 годин 07.10.2020 року (а.с.37). Наказ, направлення та вимога направлені позивачу засобами поштового зв`язку 02.10.2020 року та отримано останнім 05.10.2020 року; засобами електронного зв`язку надіслано на адресу позивача службове посвідчення одного з інспекторів (а.с.159-160). За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15.10.2020 року № ЛГ20527/485/АВ, який того ж дня направлений позивачу рекомендованим листом та отриманий останнім 19.10.2020 року (а.с.24-30,162). 16.10.2020 року відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ20527/485/АВ/П, який направлений позивачу поштовим відправленням (а.с.21-23). Повідомленням про дату одержання документів від 16.10.2020 року № 01-15/2941 відповідач повідомив позивача про отримання акту інспекційного відвідування 15.10.2020 року, яке також було направлено поштою (а.с.161). Постановою відповідача від 16.10.2020 року № ЛГ20527/485/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на позивача накладений штраф в сумі 50000 грн. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); один примірник постанови надіслано поштовим відправленням позивачу (а.с.18-20). Зазначені документи позивач отримав 19.10.2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 162-164). 20.10.2020 року позивачем підписані акт інспекційного відвідування та припис та повернуті на адресу відповідача разом з зауваженнями до акту інспекційного відвідування, які відповідач отримав 20.10.2020 року, що підтверджується реєстраційним номером вхідної кореспонденції ГУ Держпраці у Луганській області (а.с. 31-36,41). Підставою для складання припису та постанови про накладення штрафу стало те, що під час інспекційного відвідування позивача було встановлено, що згідно отриманих документів, ОСОБА_1 виконує обов`язки з проведення передрейсового медичного огляду водіїв автотранспортних засобів з позначкою в дорожньому листі за цивільно-правовим договором. Згідно договору встановлено існування фактичних трудових відносин між сторонами договору, адже на відміну від найманого працівника, залучена за цивільним договором особа не повинна підкорятись правилам внутрішнього розпорядку роботодавця, дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки при виконанні робіт, не має власного робочого місця, а самостійно організовує процес виконання предмету договору на власний ризик та власними засобами, за що отримує винагороду, визначену в договорі. На думку відповідача, ОСОБА_1 виконувала роботу без укладання трудового договору, чим порушені вимоги частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України. Згідно з ч. 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За змістом п. 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок №823), з відповідними змінами на час спірних правовідносин, встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). Згідно п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. За змістом п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційного відвідування є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року. Згідно п.п. 8, 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Згідно п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. За змістом пункту 11 Порядку № 823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Пунктами 16,17,18 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Згідно п.п. 20 та 21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Пунктом 24 Порядку № 823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України. Згідно ч. 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. За змістом ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладанні трудового договору пор дистанційну (надомну) роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч. 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України). Згідно ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України). Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 905 ЦК України). Згідно статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. За змістом ч. 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509). Згідно пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав визначених абзацами третім-сьомим цього пункту). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Згідно п.п. 3, 4 Порядку № 509 про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. Колегія суддів зазначає. що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Отже, трудовий договір - угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції; за трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства; після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Зі змісту договору цивільно-правового характеру, укладеного 18.06.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 , встановлено, що за умовами вказаного договору Виконавець приймає на себе обов`язки з проведення передрейсового медичного огляду водіїв автотранспортних засобів з позначкою в дорожньому листі. Виконавець зобов`язаний проводити огляд щодня з 7 до 9 години. Виконавець не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, сам забезпечує себе усім необхідним для виконання роботи. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану Виконавцем роботу (пункти 1.1, 1.2, 1.3 Договору). За виконану роботу Замовник повинен нарахувати Виконавцеві винагороду у розмірі 18 000 грн на весь період. З суми винагороди Замовник утримує та перераховує податки, згідно діючого законодавства України. Підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт Виконавцем за цим договором є підписаний акт приймання виконаних робіт. Виплата винагороди Виконавцеві Замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт (пункти 2.1, 2.2, 2.3 Договору). Договір діє з 01.07.2020 по 31.12.2020 включно (пункт 5.1 Договору) (а.с.42). До зазначеного договору додані акти приймання робіт, в яких зазначено про факт виконання ОСОБА_1 зобов`язань, взятих на себе за договором цивільно-правового характеру, в повному обсязі, та розрахунок винагороди з указівкою сум податку. Всі документи підписані сторонами договору та містять печатку підприємства (а.с.76-78). В підтвердження виконання умов договору, тобто проведення ОСОБА_1 передрейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, позивачем надано: службові записки начальника служби охорони праці від 30.07.2020 року, 31.08.2020 року, 30.09.2020 року; подорожні листи службового легкового автомобіля; витяг з Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв. Згідно службових записок начальника служби охорони праці від 30.07.2020 року, 31.08.2020 року, 30.09.2020 року у липні, серпні, вересні 2020 року ОСОБА_1 виконала роботу з проведення передрейсового медичного оглядів водіїв автотранспортних засобів згідно штатного розпису ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з позначкою в дорожньому листі. У липні провела 244 огляду, у серпні 184, у вересні 317 (а.с.73-75). Оглядом подорожних листів, які позивач надав суду вибірково, судом встановлено, що всі вони мають відповідні позначки, що підтверджують проведення передрейсового медичного огляду (а.с.45-50). Зі змісту журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв вбачається, що огляд водіїв здійснювався ОСОБА_1 у період часу: липень - вересень 2020 року з 7 години ранку до 8 години 30 хвилин (а.с.51-72). Згідно графіку роботи персоналу підприємства на 2020 рік початок роботи відбувається о 8.00 годин, закінчується за графіком, перерва на обід з 12.00 годин до 12 години 45 хвилин (а.с.44). Отже, підтверджено матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 надавалися послуги з передрейсового медичного огляду водіїв позивача згідно договору цивільно-правового характеру від 18.06.2020 року, за надання яких остання отримала винагороду, визначену в акті приймання робіт, що узгоджується з умовами договору. Основним місцем роботи ОСОБА_1 є ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ», Медіко-санітарна частина закритого типу, Амбулаторне відділення, де остання працює на посаді сестри медичної вищої з 01.01.2005 року (наказ № ПР.4К від 04.01.2005 року) по теперішній час, що підтверджується довідкою № 446 від 29.10.2020 року ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (а.с.43). За штатним розписом позивача на 01.07.2020 року, затвердженого директором ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», з 01.07.2020 року посада сестра медична не передбачена (а.с.79-116). ОСОБА_1 самостійно отримала свідоцтво про проходження інформаційно-тематичного семінару «Медичне забезпечення безпеки дорожнього руху. Організація та порядок проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів», що підтверджується копією сертифікату (а.с.174). Надання відповідних послуг в обумовлений час викликано характером послуг, які є предметом договору - здійснення водіям ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» передрейсового медичного огляду з позначкою в дорожньому листі. Згідно п. 4.1 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерством внутрішніх справ України від 31.01.2013 року № 65/80 (далі - Положення № 65/80), щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів перевізника безпосередньо перед їх виїздом у рейс. Отже, результатом надання послуг за цивільно-правовим договором є встановлення відхилень в стані здоров`я штатних водіїв позивача перед початком робочої зміни, тому надання послуг в обумовлений сторонами договору час є гарантією дотримання ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» чинного законодавства та забезпеченням безпеки руху транспортних засобів товариства на шляхах загального користування, виконання умов з охорони праці водіїв. Зазначена умова є істотною умовою цивільно-правового договору, надання послуг в інший час ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» не потрібно; умови договору погоджувались сторонами шляхом складання договору у письмовій формі та його підписання власноруч. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що між ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» та фізичною особою ОСОБА_1 укладений саме цивільно-правовий договір, оскільки умови підпадають під дію виключно Цивільного кодексу України, а виконані роботи фізичною особою не містять ознак трудових правовідносин. Вказаний договір станом на час проведення інспекційного відвідування є дійсним та сторонами не оскаржувався. Доводи відповідача про те, що надані послуги фізичною особою позивачу вказують на те, що предметом цих договорів є процес, а не кінцевий результат, є хибними і спростовуються переліченими вище доказами по справі. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову про визнання протиправними та скасування спірних припису та постанови про накладення штрафу. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 360/4209/20 за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу- залишити без змін. Повний текст постанови складений 22 березня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова