Ухвала КГС ВС № 50/279

УХВАЛА 22 березня 2021 року м. Київ Справа № 50/279 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., учасники справи: боржник - Закрите акціонерне товариство "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко", ініціюючий кредитор - Головне управління ДПС у м. Києві, арбітражний керуючий, ліквідатор - Іванков Володимир Миколайович, заявник касаційної скарги - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2010 у складі судді Головатюка Л.Д., та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у складі колегії суддів: Верховця А.А. - головуючий, Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, до Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) 03.03.2021 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 50/279. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/279 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2021. 11.03.2021 та 12.03.2021 від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 50/279. Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 13.04.2010, вказані вимоги не можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 не є судовим рішенням прийнятим за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду по суті заявлених вимог. Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заперечень проти відкриття касаційного провадження, в частині вимог щодо оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 з наступних підстав. Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року). Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 50/279. Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 набрала законної сили з дня її прийняття 14.08.2017, отже останній день строку встановлений для її оскарження в касаційному порядку - 04.09.2017. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року здано до відділення зв`язку для направлення до Касаційного господарського суду лише 03.03.2021, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, понад 3 роки. В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 йому не відправлялась та вручена не була, у зв`язку з тяжким станом здоров`я не мав змоги отримати чи звернутися за отриманням вказаної ухвали. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.". Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відповідно до ч. 4 ст. 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1.подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2.пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили. Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007. Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 було оприлюднено 16.08.2017. В касаційній скарзі заявник, просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, при цьому не наводить переконливих доводів в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, як особи, що ініціювала апеляційне провадження, які б об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою у встановлені строки та залежали виключно від волевиявлення заявника. За таких обставин, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з його необґрунтованістю та дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 50/279. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 293, 305 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі № 50/279. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський