Постанова КГС ВС № 50/279

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року м. Київ Справа № 50/279 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В. за участю секретаря судового засідання Сотник А.С. учасники справи: боржник - Закрите акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко», кредитор (ініціюючий) - Головне управління ДПС у м. Києві - не з`явився, кредитор - Департамент будівництва та житлового забезпечення, представник кредитора - Єрмілова О.В., довіреність № 056/95-346 від 28.01.2021, арбітражний керуючий - Штельманчук М.С. - особисто (в режимі відеоконференції), арбітражний керуючий - Іванков В.М., представник арбітражного керуючого - Яременко Є.Є., Ордер КВ № 403221 від 01.03.2021, помічник арбітражного керуючого - Сидоренко М.С. посвідчення № 001 б/д, заявник касаційної скарги - ОСОБА_2 - не з`явився, за участю - ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_18 розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. - головуючий, Копитової О.С., Остапенка О.М., у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, до Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» про банкрутство, ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст вимог

1. Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки Закрите акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» (далі - ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко») неспроможне виконати зобов`язання перед кредитором щодо сплати податкового боргу у розмірі 839 864,11 грн, що сукупно перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

2. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2009 порушено провадження у справі № 50/279.

3. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2012 у справі № 50/279, серед іншого, введено процедуру санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко».

4. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2013 у справі № 50/279 затверджено план санації боржника. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №50/279: - задоволено заяву арбітражного керуючого Кравченка С.О. про звільнення від виконання обов`язків керуючого санацією; - звільнено арбітражного керуючого Кравченка С.О. від виконання ним повноважень керуючого санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко"; - призначено керуючим санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" арбітражного керуючого Штельманчука М.С.; - зобов`язано арбітражного керуючого Кравченка С.О. передати керуючому санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" Штельманчуку М.С. печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію боржника, матеріальні та інші цінності боржника; - зобов`язано Святошинську районної в м. Києві державну адміністрацію відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести запис до Єдиного державного реєстру про призначення керуючим санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" арбітражного керуючого Штельманчука М.С.; - відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотань щодо надання інформації щодо списку інвесторів, про витребування пояснень у арбітражного керуючого Кравченка С.О. та щодо зняття з розгляду клопотання про звільнення від виконання обов`язків керуючого санацією Кравченка С.О. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Іванкова В.М. задоволено частково; -ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 50/279 скасовано в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С., зобов`язання арбітражного керуючого Кравченка С.О. передати керуючому санацією Штельманчуку М.С. печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію боржника, матеріальні та інші цінності боржника, зобов`язання Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію внести запис до Єдиного державного реєстру про призначення керуючим санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. (пункти 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали); - направлено справу № 50/279 до Господарського суду м. Києва для вирішення питання про призначення керуючого санацією боржника з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови; - до призначення керуючого санацією боржника виконання обов`язків керуючого санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" покладено на арбітражного керуючого Кравченка С.О.

7. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив заяву арбітражного керуючого Іванкова В.М. та безпідставно відхилив його кандидатуру з посиланням на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.10.2016 про звільнення вказаного арбітражного керуючого від виконання обов`язків керуючого санацією боржника, що суперечить ст. 3-1, ч. 8 ст. 16 та ч. 8 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Жодних обґрунтувань щодо невідповідності кандидатури, запропонованої комітетом кредиторів, вимогам вказаного закону суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів. При цьому, посилання на обставини, що мали місце більше чотирьох років тому, без належного обґрунтування щодо їх прийнятності та висновку суду з цього питання, є безпідставним. Також, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість та необґрунтованість висновку суду про призначення керуючим санацією боржника Штельманчука М.С. із посиланням лише на те, що його кандидатура визначена автоматизованою системою першою, без надання оцінки щодо відповідності його кандидатури вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та без розгляду заяви іншого арбітражного керуючого Гамана О.М., який теж подав заяву про згоду на участь у даній справі. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали в порушення ст. 234 ГПК України не містить висновку про відхилення клопотання голови комітету кредиторів про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Іванкова В.М., про що суд першої інстанції вказав у мотивувальній частині судового рішення, а також відхилення кандидатури Гамана О.М., який подав заяву про згоду на участь у даній справі. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови, з вимогою залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №50/279. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/279 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. від 18.01.2021 касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 залишено без руху, оскільки встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України). Зокрема, в зв`язку з тим, що касаційна скарга ОСОБА_2 зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав). Крім того, встановлено, що в касаційній скарзі заявник вказує про надсилання копії касаційної скарги на електронні адреси сторін у справі, з використання електронного-цифрового підпису. Однак, до касаційної скарги не додано доказів, які б свідчили про здійснення направлення копії касаційної скарги учасникам справи у такий спосіб, як і не додано доказів надсилання копії касаційної скарги, листом з описом вкладення іншим учасникам провадження у справі. За таких обставин, заявнику касаційної скарги надано строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, запропоновано зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та надати докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення. Роз`яснено ОСОБА_2 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. 11. 27.01.2021 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами направлення копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі та зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Жукова С.В. від 02.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 50/279 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відбудеться 02.03.2021. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.02.2021. Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 50/279 заявою Головного управління ДПС у м. Києві до ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» про банкрутство. Звернуто увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед учасників відкритих судових засідань. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду касаційної скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Рекомендовано учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку. Повідомлено, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua. 13. 10.02.2021 від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, в якому підтримує доводи скаржника та також просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 50/279. 14. 10.02.2021 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, в якому підтримує доводи скаржника та також просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №50/279.

15. Від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , надійшли заперечення проти касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, в яких просять відмовити її задоволенні та повернути справу до Господарського суду м. Києва. 16. 16.02.2021 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon». 17. 16.02.2021 від арбітражного керуючого арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, в якому підтримує доводи скаржника та також просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 скасувати та залишити без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №50/279. 18. 18.02.2021 від арбітражного керуючого Іванкова В.М. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 без змін.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Жукова С.В. від 22.02.2021 клопотання арбітражного керуючого Штельманчука М.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» - задоволено.

20. Від заявника касаційної скарги ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив арбітражного керуючого Іванкова В.М.

21. У зв`язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/279 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021.

22. В судове засідання 02.03.2021 у режимі відеоконференції з`явилися арбітражний керуючий Штельманчук М.С., представники арбітражного керуючого Іванкова В.М., Департаменту будівництва та житлового забезпечення, ОСОБА_1., ОСОБА_3 та інші інвестори будівництва, які надали пояснення у справі.

23. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

24. Від скаржника ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд його касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 за його відсутності.

25. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 50/279 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

26. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.03.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.03.2021.

27. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника ( ОСОБА_2 )

28. В первісно поданій касаційній скарзі в обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суддя Господарського суду м. Києва Яковенко А.В. постановила антикорупційну, абсолютно виважену, правильну і справедливу ухвалу від 21.09.2020, якою за результатом автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, призначила, незалежного арбітражного керуючого Штельманчука М.С, керуючим санацією будівництва ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко». Вказує на те, що арбітражний керуючий Іванков В.М. безпідставно подав апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду. При цьому, не повідомив суд про наявність конфлікту інтересів, якщо б його призначили на посаду керівника санації будівництва ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко». Зазначає, що Північний апеляційний господарський суд безпідставно відкрив провадження і розглянув апеляційну скаргу Іванкова В.М . При цьому, на думку скаржника, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не взяла на себе відповідальність, при наявності конфлікту інтересів, не задовольнила основну вимогу скаржника Іванкова В.М. , не призначила його на посаду керуючого санацією будівництва ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко», а прийняла інше процесуальне рішення. У поданій заяві про усунення недоліків первісно поданої касаційної скарги скаржник вказує на безпідставність, упередженість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема: - п. 5 ст. ст. ст. 236 ГПК України: не з`ясовано чи «обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи»; - п. п. 2, п. 1 ст. 237 ГПК України: не з`ясовано «чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження»; - п. п. 5, п. 4 ст. 2387 ГПК України: «не проведена мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову». Доводи інвестора ( ОСОБА_3 )

29. У відзиві ОСОБА_3 погоджується з викладеними у касаційній скарзі ОСОБА_2 доводами, вважає її такою, що підлягає задоволенню та вказує на незаконність постанови суду апеляційної інстанції. Доводи інвестора ( ОСОБА_1 )

30. У відзиві ОСОБА_1 підтримує доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_2 та вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено всіх обставин у справі. Доводи інших інвесторів

31. В поданих запереченнях інші інвестори касаційну скаргу ОСОБА_2 не підтримують та вказують необхідності повернути справу до суду першої інстанції. Доводи арбітражного керуючого (Штельманчука М.С.)

32. У відзиві арбітражний керуючий вказує на обґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_2 , а також зазначає про правомірність ухвали суду першої інстанції. Доводи арбітражного керуючого (Іванкова В.М.)

33. У відзиві арбітражний керуючий не погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі ОСОБА_2 та вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020). Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279, якою ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 50/279 було скасовано в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С. і зобов`язання державного реєстратора внести запис до Єдиного державного реєстру про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С. та направлено справу № 50/279 до Господарського суду м. Києва для вирішення питання про призначення керуючого санацією боржника. Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу - 21.10.2019 перебувають на стадії санації. Колегія суддів зазначає, що змістом п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу законодавець встановив обмеження щодо застосування всіх правових механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства до справ про банкрутство, які знаходяться на момент набрання Кодексом чинності на стадії санації, і розгляд яких, без будь-яких виключень, має відбуватися відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Передбачене п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства поняття «подальший розгляд справ про банкрутство» включає у себе весь механізм повноважень суду, що діяв для суду касаційної інстанції до введення в дію Кодексу. При цьому, до таких повноважень суду касаційної інстанції також відноситься касаційний перегляд постанов апеляційного господарського суду, які прийняті за результатами перегляду, зокрема, ухвал про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого. Провадження у цій справі № 50/279 було порушено ухвалою Господарського суду м. Києва 07.04.2009. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2012 у справі № 50/279, серед іншого, введено процедуру санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко». Тобто, процедура санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» введена господарським судом під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції, чинній до 19.01.2013 та до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Вирішуючи питання щодо можливості касаційного перегляду судових рішень про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого в процедурі санації боржника, яку введено у період дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, Колегія суддів звертається до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 913/849/14, в якій, зокрема, Верховний Суд вважав за необхідне відступити від правової позиції, наведеної Верховним Судом в ухвалах від 10.08.2020 у справі №1-7/158-09-3124 щодо неможливості касаційного оскарження під час дії Кодексу України з процедур банкрутства судових рішень про затвердження плану санації боржника, а також в ухвалах від 13.02.2020 у справі №914/2441/15, від 12.05.2020 у справі №44/258-б про припинення повноважень керуючого санацією боржника, процедуру санації щодо якого було введено у період дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У цій справі з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_2 , якого було залучено до участі у справі ухвалою господарського суду м. Києва від 13.07.2020. Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (Рішення Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»). З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції, діючи як «суд встановлений законом» в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 9 КузПБ щодо обмеження оскарження в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279, а відтак і про наявність у заявника касаційної скарги ОСОБА_2 права на оскарження вказаної постанови, та вважає за можливе здійснити касаційний перегляд по суті.

35. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 50/279 була оскаржена до суду апеляційної інстанції в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С. та зобов`язання державного реєстратора внести запис до Єдиного державного реєстру про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С. З 19.01.2013 набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VІ. Відповідно до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду м. Києва 07.04.2009, ліквідаційна процедура у справі не вводилась, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2012 у справі №50/279 була введена процедура санації, а відтак провадження у справі здійснюється згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, та з урахуванням змін, що внесені Законом України від 02.10.2012 № 5405-VI. Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про призначення керуючого санацією боржника застосував норми ч. 6 ст. 26, ст. 97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, що набрав чинності з 19.01.2013, так і в редакції, чинній до вказаної дати - ст. 3-1,

16. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №50/279 в частині відхилення кандидатури арбітражного керуючого Іванкова В.М. не відповідає дійсним обставинам справи та постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з такого. Так, відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство встановлено, що керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках: за його заявою; на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що виноситься ухвала господарського суду. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 24.01.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як голови комітету кредиторів про звільнення арбітражного керуючого Кравченка С.О. від виконання повноважень керуючого санацією боржника та призначення нового - арбітражного керуючого Іванкова В.М. Клопотання голови комітету кредиторів було обґрунтоване тим, що комітет кредиторів прийняв рішення про визнання роботи арбітражного керуючого Кравченка С.О. під час виконання обов`язків керуючого санацією незадовільною. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у клопотанні кредитор поставив питання про призначення арбітражного керуючого Іванкова В.М. керуючим санацією боржника, чия кандидатура є найбільш прийнятною для участі в справі та відповідає вимогам щодо арбітражного керуючого, визначеним Законом про банкрутство. Комітет кредиторів прийняв рішення, що оформлене протоколом № 2/2020 від 13.02.2020, про усунення арбітражного керуючого Кравченка С.О. від виконання повноважень керуючого санацією боржника та про призначення Іванкова В.М. керуючим санацією. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що комітет кредиторів реалізував своє право, передбачене ч. 8 ст. 16 та ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство. Відповідно до ч. 2 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 25.02.2020 арбітражний керуючий Іванков В.М. подав суду заяву, у якій повідомив про свою згоду на участь у справі та про відсутність обмежень на призначення керуючим санацією у даній справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції не дослідив заяву арбітражного керуючого Іванкова В.М. та безпідставно відхилив його кандидатуру з посиланням на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.10.2016 про звільнення вказаного арбітражного керуючого від виконання обов`язків керуючого санацією боржника, що суперечить ст. 3-1, ч. 8 ст. 16 та ч. 8 ст. 17 Закону про банкрутство. Як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтувань щодо невідповідності кандидатури, запропонованої комітетом кредиторів, вимогам Закону про банкрутство суд першої інстанції у винесеній ухвалі не навів. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що посилання судом першої інстанції на обставини, що мали місце більше чотирьох років тому, без належного обґрунтування щодо їх прийнятності та висновку суду з цього питання, є безпідставним. Також, суд апеляційної інстанції визнав помилковим та необґрунтованим висновок суду про призначення керуючим санацією боржника Штельманчука М.С. із посиланням лише на те, що його кандидатура визначена автоматизованою системою першою, без надання оцінки щодо відповідності його кандидатури вимогам Закону про банкрутство та без розгляду заяви іншого арбітражного керуючого Гамана О.М., який теж подав заяву про згоду на участь у даній справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що неправильно застосувавши норми матеріального права до спірних правовідносин, не з`ясувавши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про відмову арбітражному керуючому Іванкову В.М. у задоволенні клопотання про призначення керуючим санацією боржника та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Штельманчука М.С. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали в порушення ст. 234 ГПК України не містить висновку про відхилення клопотання голови комітету кредиторів про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Іванкова В.М., про що суд першої інстанції вказав у мотивувальній частині судового рішення, а також відхилення кандидатури Гамана О.М., який подав заяву про згоду на участь у даній справі. Щодо доводів скаржника, що суд апеляційної інстанції не взяв на себе відповідальність, при наявності конфлікту інтересів, не задовольнив основну вимогу скаржника Іванкова В.М., не призначив його на посаду керуючого санацією будівництва ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко», а прийняв інше процесуальне рішення, Колегія суддів зазначає таке. Призначення керуючого санацією віднесено до компетенції суду першої інстанції, який не розглянув кандидатури арбітражних керуючих в порушення норм Закону про банкрутство, що були запропоновані комітетом кредиторів та визначені автоматизованою системою, а апеляційний суд зв`язаний обмеженнями, що встановлені ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи. Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції як такої, що не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення у справі керуючого санацією боржника. В зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 у цій справі в частині призначення керуючим санацією ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" арбітражного керуючого Штельманчука М.С., та направив справу в цій частині до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення керуючого санацією боржника. Враховуючи положення ч. ч. 4, 5, 6 ст. 17 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції обґрунтовано поклав виконання обов`язків керуючого санацією ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" на арбітражного керуючого Кравченка С.О., чим забезпечено належне управління господарським товариством в період до призначення керуючого санацією боржника в установленому порядку

36. Щодо суті касаційної скарги Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (п. 5 ст. 236, п. п. 2, п. 1 ст. 237, п. п. 5, п. 4 ст. 238 ГПК України), Колегія суддів зазначає таке. Положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 11 ГПК України передбачено обов`язок суду при розгляді господарської справи керуватися принципом верховенства права та застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справах «+4 посилання», ЄСПЛ зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Проніна проти України». Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі, що розглядається, на думку Колегії суддів, судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції. Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

37. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020). Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 та залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 без змін. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 50/279 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський