Постанова 4875 № 922/2725/20
від 15.03.2021 ·СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" березня 2021 р. Справа № 922/2725/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.; за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№308Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.12.2020 у справі №922/2725/20 (повний текст ухвали складено 16.12.2020 суддею Шарко Л.В. у приміщенні господарського суду Харківської області) за позовом в.о.керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м.Мерефа, про стягнення 10355425,80 грн,- ВСТАНОВИЛА: В.о.керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" на користь Держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у загальній сумі 10355425,80 грн, а саме: - 6812975,11 грн на р/р UА888999980000033116331020445 Хорошевської селищної ради УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998; - 1753 869,82 грн на р/р UА828999980000033116331020553 Коломацької ОТГ УК у Коломацькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 35329013, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998; - 1788580,87 грн на р/р UА378999980000033118331020131 Огульцівської сільської ради УК у Валківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447324, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998. Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 155331,39 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою господарського суду Харківської області 11.12.2020 у справі №922/2725/20 долучено до матеріалів справи письмові пояснення прокурора, задоволено клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл. проф. M.С.Бокаріуса. На вирішення експерта поставлено питання, які зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали. Також запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на відповідача, зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи. Провадження у справі 922/2725/20 на період проведення судової експертизи зупинено. Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, дійшов висновку, що в силу положень ст.99 Господарського процесуального кодексу України існує потреба у спеціальних знаннях для визначення правильності обраного позивачем методу виявлення незаконно зрубаних дерев та, відповідно, встановлення суми збитків. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.12.2020 у справі №922/2725/20, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, не обґрунтував неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи, не зазначив для з`ясування яких обставин необхідні спеціальні знання та чому без таких спеціальних знань неможливо встановити відповідні обставини. Проведення судової економічної експертизи у даному спорі вважає недоцільним, оскільки направлене на математичний перерахунок заявлених до стягнення сум, у той час як їх достовірність сумнівів не викликає. Як наслідок, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело, на думку апелянта, до постановлення помилкової ухвали, що безпідставно та суттєво затягує розгляд справи, а в частині зупинення провадження перешкоджає подальшому провадженню. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (з урахуванням ухвали суду від 03.02.2021 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№308Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області 11.12.2020 у справі № 922/2725/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 25.02.2021 о 12:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 22.02.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 у зв`язку з хворобою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В. У судовому засіданні 25.02.2021 після заслуховування правової позиції прокурора та представника Державної екологічної інспекції у Харківській області, яка підтримала правову позицію прокурора, оголошено перерву у судовому засіданні до 15.03.2021 о 16:15 год., про що ухвалою суду від 25.02.2021 повідомлено учасників справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 у зв`язку з хворобою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В. Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. У судовому засіданні 15.03.2021 прокурор підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50-53). У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке. Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача - Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство», на користь держави 10355425,80 гривень шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев. Позов обґрунтований тим, що за наслідками виявлених порушень державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області за участі працівників ДП «Жовтневе лісове господарство» складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у акті перевірки. Держекоінспекцією на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу ДП «Жовтневе лісове господарство» внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 10355425,80 грн. Відповідачем до господарського суду подано клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи із переліком запитань для експерта, посилаючись на те, що документи, надані позивачем, не узгоджуються між собою та мають певні суперечності, також не погоджується з методом підрахунку вирублених дерев за їх діаметром. Згідно з положеннями частини 2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Предметом спору у справі є стягнення 10355425,80 гривень шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев. У клопотанні відповідач, зокрема, зазначає, що методи підрахунку дерев за їх діаметром, здійснені позивачем, не узгоджуються з пунктом 4.10 методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджених наказом №403 від 22.11.2010 Державного комітету лісового господарства України (далі- Методичні вказівки). Вказаним наказом відповідач користувався при здійсненні переліку дерев, що підлягали рубці. Згідно з вказаною методикою суцільний перелік здійснюється у кожній ділянці окремо, шляхом обміру діаметрів дерев мірною вилкою у порядку, встановленому пунктами 4.4-4.6 Методичних вказівок, та занесенням результатів обміру до польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку (додаток 2) без їх клеймування. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 4.4 Методичних вказівок перелік дерев здійснюється, починаючи з 8 см за ступенями товщини: 2-сантиметровими при середньому діаметрі деревостану менш як 16 см; 4-сантиметровими при середньому діаметрі деревостану 16 см і більше. Таким чином, відповідно до Методичних вказівок діаметр дерев, які призначаються до санітарної рубки, здійснюється з кроком 2 см та 4 см. Дерева діаметром з 8 до 16 см, вказуються у таких розмірах як: 10, 12, 14 см, а дерева від 16 і більше, вказуються з кроком 20, 24, 28, 32,36, 40 см і так далі. Тобто, дерево з товщиною стовбура 19 см обліковується як 20, а, наприклад 12,5 см, як 14 см. За твердженням відповідача, при здійснені позивачем перевірки та подальшого складання відомостей переліку пнів зрублених дерев, позивач використовує зовсім інший метод підрахунку дерев. Діаметр дерев у вказаному переліку вказується з кроком 1 см, складений позивачем документ містить дані щодо зрублених дерев як з парним розміром діаметру 10, 12, 14 см і так далі, так і з непарним розміром діаметру, а саме 11, 13, 17, 19, 21 см і так далі. Позивач здійснює порівняння фактично зрублених дерев з відомостями, що містяться у перелікових та нумераційних відомостях, і, якщо дерева конкретного діаметру немає у даних лісовпорядкування, то дерево відноситься до самовільно зрубаного. Проте дерев з непарним розміром діаметру взагалі не може бути в документах лісовпорядкування, хоча вони вказані позивачем як самовільно зрубанні. Ураховуючи вищезазначені приписи Господарського процесуального кодексу України та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив клопотання відповідача про призначення у цій справі судово-економічної експертизи. Відповідно до положень ст.100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, не обґрунтував неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи, не зазначив для з`ясування яких обставин необхідні спеціальні знання та чому без таких спеціальних знань неможливо встановити відповідні обставини, спростовуються таким. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частин 1, 2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Згідно з частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи. Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши обставини справи у їх сукупності та з огляду на те, що предметом доказування у даній справі є факт наявності шкоди, завданої незаконним вирубуванням дерев, а у спорі існують суперечності щодо кількості, сортності, діаметру дерев та застосування Методичних вказівок позивачем під час здійснення перевірки та, відповідно, обрахування шкоди, які потребують спеціальних знань у сфері економіки, вважає клопотання відповідача про призначення експертизи обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом. Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Таким чином, у зв`язку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експертної установи, провадження у справі підлягало зупиненню. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Ураховуючи, що оскарженою ухвалою суду призначено судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи. Слід зазначити, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання. Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для її скасування. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.12.2020 у справі №922/2725/20 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 22.03.2021. Головуючий суддя О.А. Пуль Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.В. Шевель