Постанова 4807 № 310/2083/20

Дата документу 17.03.2021 Справа № 310/2083/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/2083/20 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А. Провадження № 22-ц/807/269/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. при секретарі: Остащенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Кондратюк В.С., приватний виконавець Голяченко І.П. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він зареєстрований у м. Торезі Донецької області, яке відповідно до Переліку населених пунктів відноситься до таких, на території яких здійснювалася антитерористична операція. 12 березня 2020 року дізнався про наявність відносно нього виконавчого провадження № 61520773 від 11. 02.2020р., яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голянченком І.П. на підставі виконавчого напису № 50, вчиненого 04.03.2020р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. Вказує, що виконавчий напис вчинено у зв`язку з начебто невиконанням ним зобов`язань за кредитним договором № Д012/АК-013.08.2 від 10.07.2008р. та звернено стягнення на предмет застави - автомобіль марки Subaru Impreza 2008 р. випуску, р. н. НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Тореза при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 09.07.2008р. При цьому, для звернення стягнення на предмет застави його не було письмово попереджено як боржника та не зареєстровано кредитором в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Кінцевим терміном виконання кредитного договору, повернення грошей і виконання зобов`язання є 10.07.2015р., а виконавчий напис вчинено лише 04.03.2020р., тобто з про- пуском трирічного строку права вимоги. Крім того, з виконавчого напису вбачається, що за рахунок заставного майна має бути сплачена пеня за період з 06.03.2019р. по 17.01.2020 р. в сумі 98 002,88 грн., але це прямо заборонено статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Також вказує, що Печерським районним судом м. Києва переглядається цивільна справа № 310/5496/18 за його заявою про скасування заочного рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто існує спір, про що достовірно відомо ТОВ «Вердикт капітал». Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, і стягнути з ТОВ «Вердикт капітал» судові витрати. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 04 березня 2020р., вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В. С., зареєстрований в реєстрі за № 50, про звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки Subaru Impreza, 2008 р. випуску, р. н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Тореза при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 09. 07. 2008 року. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір 840, 80 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 16 766 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Вердикт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У відзиві позивач вказує, що суд повно та всебічно дослідив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Тому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, кожен з яких підтримав свою позицію, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що 10 липня 2008р. між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з яким бакном відкрито позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 26 1406 доларів США терміном до 10.07.2015р. на купівлю автомобілю ( т. 1 а.с. 19). В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору № Д012/АК-013.08.2 від 10.07.2008 року зазначений автомобіль на підставі договору застави було передано під заставу Відкритому акціонерному товариству «РОДОВІД БАНК» ( т. 1 а.с. 22). 22.05.2019 року між ПАТ «Родовіт Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладе- но договір про відступлення прав вимоги за вказаними договорами кредиту та за- стави, згідно з яким останній набув права вимоги до ОСОБА_1 за цими догово-рами. 04 березня 2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 50, про звернення стягнення на автомобіль мар-ки Subaru Impreza, тип ТЗ- легковий хетчбек, р. н. НОМЕР_1 , 2008 р. випуску, що нале- жить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстра-цію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого ВРЕР м. Тореза при УДАІ ГУМВС України в Доне- цькій області 09.07.2008р. Зазначений виконавчий напис нотаріуса оспорював у цій справі ОСОБА_1 , вказую-чи, що при його вчиненні нотаріусом не було враховано, що строк виконання зобов`яза- ння за кредитним договором настав 10.07.2015р., пеню заборонено нараховувати на його кредит згідно з приписами ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антите-рористичної операції», визначена кредитором заборгованість не була безспірною. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з такими обставинами, визнавши їх підтвердженими зібраними у справі доказами. В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що нотаріус належним чином перевірив всі подані стягувачем документи, та на їх підставі дійшов висновку, що вони є достатніми для вчинення виконавчого напису. Посилання про закінчення строку дії кредитного договору не може бути підставою для відмови у вчиненні нотаріального напису, оскільки чинне законодавством не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення або відкриттям виконавчого провадження на його підставі, так як грошові зобов`язання боржника продовжують існувати. Стягувачем як заборгованість визначено лише 3 % річних та пеню, що передбачено приписами статей 625, 549 ЦК України. Також вказував про неспівмірність розміру стягнутих судом витрат на правову допомогу зі складністю справи та обсягом наданої адвокатом позивачу правової допомоги. Перевіривши вказані доводи скарги, колегія визнає їх в цілому необґрунтованими з огляду на наступне. Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України. Згідно вимог ст. 27 Закону України № 1255-ІV (далі Закон) « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Отже, безспірність заборгованості є обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Та сам по собі факт подання стягувачем необхідних документів, зокрема, що підтверджують заборгованість, не свідчить про відсутність спору з приводу її розміру. Між тим, суд встановив, що ПАТ «Родовід Банк» звертався до суду з позовною заявою від 10.07.2018р., прийнятої Бердянським міськрайнним судом до розгляду, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № Д012/АК-013.08.2 від 10.07.2008р. Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.08.219р. позов банку був задоволений. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд та скасування заочного рішення, в чому судом йому було відмовлено, тому ним було подано апеляційну скаргу на вище зазначене заочне рішення. Тобто станом на день вчинення нотаріусом виконавчого напису між ПАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», та ОСОБА_1 існував спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № Д012/АК-013.08.2 від 10.07.2008р. Вказані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи. Також на відсутність безспірності заборгованості вказує той факт, що відповідачем включено у заборгованість пеню за 2019-2020 рік, в той час як відповідач зареєстрований у м. Торез Донецької області, та саме у цьому населеному пункті у нього виникли кредитні відносини, на які у такому разі поширюється дія ЗУ ««Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Також нотаріусом не звернуто уваги, що відповідач висував до стягнення пеню, обумовлену кредитним договором, яка стягується поза межами строку кредитування, а отже можливість її стягнення в позасудовому порядку на підставі кредитного договору, який припинив свою чинність у 2015 році, також віднесена до спірного моменту. Крім того, надані нотаріусу ТОВ «Вердикт Капітал» як стягувачем матеріали не містять вимоги до боржника ОСОБА_1 , як цього вимагають положення ст.. 27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також стягувачем не надано доказів, що ним здійснено реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. За таких обставин, підстав для скасування рішення суду про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не мається. Щодо занадто великого розміру витрат на правову допомогу, які визначені позивачем та стягнуті судом, колегія зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Олени Прядко» в особі ОСОБА_3 укладено договір про надання правничої допомоги від 11.03.2020р. ( т. 2 а.с. 24). Згідно з п. 4.1 договору описується як формується гонорар та про узгодження його у додатку № 1 (т. 2 а.с 24, 25). Додатком узгоджено, що одне судове засідання коштує 2000 грн. у режимі відео- конференції, 2500 грн. - із присутністю адвоката у приміщенні суду; визначено 7 000 грн. за підготовку позову, за підготовку відповіді на відзив - 1250 грн. за 1 сторінку документа, ознайомлення з документами - 50 грн. за одну сторінку (т. 2 а.с. 24,25). Розрахунком визначено, що за позовну заява на 10 сторінок підлягає сплаті гонорар у сумі 5385 грн., за заяву про забезпечення позову 1615 грн., 06.07.2020 адвокат приймав участь у судовому засіданні у приміщенні суду 30 хвилин - 2500 грн.; у судовому засіданні 16.09.2020р. адвокат приймав участь в режимі відеоконференції 2000 грн.; в судовому засіданні 15.10.2020р. в режимі відео конференції 2000 грн.; надані додаткові письмові пояснення до справи 3 266 грн. (виходячи із вартості 1 сторінки), а всього на послуги адвоката в ході розгляду справи судом І інстанції позивачем витрачено 16 766 грн. Сплата вказаних витрат позивачем підтверджується наданими меморіальними ордерами з відмітками банку, а виконання вказаної роботи з надання правничої допомоги розрахунками адвоката, актами приймання-передачі виконаних робіт. Підстав для зменшення цих витрат колегія не вбачає, оскільки гонорар узгоджено договором та додатком до нього, роботи за фактом виконані адвокатом та оплачені позивачем. Крім того, адвокат позивача до прийняття апеляційним судом судового рішення за наслідками апеляційного розгляду просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які понесені позивачем на стадії апеляційного розгляду, надавши акт приймання-передачі виконаних робіт від 17.03.2021р., згідно з яким за участь у судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду витрати становлять 2500 грн., а до відзиву на апеляційну скаргу долучено акт приймання-передачі виконаних робіт з написання відзиву за 6 сторінок 7 500 грн. Вказані послуги оплачені позивачем ОСОБА_1 на суму 9500 грн., що також підтверджується меморіальними ордерами, засвідченими печатками банку. З урахуванням відхилення апеляційної скарги вказані витрати на правову допомогу, витрачені на стадії апеляційного провадження, також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року у цій справі залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені на стадії апеляційного провадження, в сумі 9 500 (дев`ять тися п`ятсот) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 19 березня 2021 року. Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Подліянова Г.С.