Постанова 4801 № 127/27150/20

Справа № 127/27150/20 Провадження № 33/801/181/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 року, якою визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №031417 від 18.11.2020 року, того ж дня о 14:10 год. в м. Вінниці, по вул. Блока, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra », д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, тремтіння пальців рук, зіниці які не реагують на світло. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в присутності лікаря-нарколога, висновок № 3667, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм КУпАП, просив постанову суду першої інстанції скасувати. Вказав, що суд розглянув справу у його відсутність, чим порушив його право на захист. До апеляційної скарги додав клопотання про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи та про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що участь у розгляді справі він не приймав, про винесення оскаржуваної постанови дізнався лише 05.02.2021 року. Зазначив, що про час і місце розгляду справи судом він належним чином не повідомлявся і суд не дослідив наявні в матеріалах справи докази. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судове засідання 18.01.2021 року відбулось у відсутність ОСОБА_1 , інформації про отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. 05.02.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Гуменюк В.А. звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, в якій вказав, що про постанову суду від 18.01.2021 року він дізнався лише 05.02.2021 року, а апеляційну скаргу подав 09.02.2021 року. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Гуменюк В.А. доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, він відмовився від клопотання про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи у даній справі, оскільки на час подання апеляційної скарги не знав, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Послався на порушення працівниками поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив з того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння і вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Однак з таким висновком суду, апеляційний суд погодитися не може, виходячи з наступного. За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція). Згідно пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (пункт 6). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8). Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, працівники поліції надали до суду протокол про адміністративне правопорушення від 18.11.2020 року, рапорт та висновок медичного огляду № 3667 від 18.11.2020 року. Проте, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в розумінні статті 251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення останнім правопорушення, оскільки його складення, в порушення вимог п. 8 Порядку, мало здійснюватися в присутності двох свідків, а обставини повинні підтверджуватись іншими доказами. Разом з тим, вищевказаний протокол складений за відсутності двох свідків, що свідчить про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП. Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол складений на підставі висновку медичного огляду №3667, який проводився зі згоди водія в лікаря-нарколога в КП ВОНД «Соціотерапія» у встановленому законом порядку. Однак, з самого висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3667 від 18.11.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та обстеження відмовився. За таких обставин, інші докази, зокрема, рапорт працівника поліції при встановленні наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, правового значення не мають. Зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції. Відтак, апеляційний суд вважає, що фіксування відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння здійснено з порушенням вимог законодавства і складений відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись доказом його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності. Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, надані суду першої інстанції матеріали не містять достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 року - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя : С.Г. Копаничук