Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/1054/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1054/19 пров. № СК-А/857/3096/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Качмара В.Я., Кушнерика М.П. з участю секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (суддя першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне, повний текст складено 09.08.2019), В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2019 № Ю-258-11 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 28101328,82грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 6 березня 2019 року № Ю-258-11 в повному обсязі. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір в сумі 19210 гривень. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення і відмовити в позові. Обгрнутовуючи незгоду, зазначив, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Оскільки, за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості позивача станом на 28.02.2019 становить 28101328,82 грн, тому на підставі цієї заборгованості відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки). Отже, оскаржувана вимога є законною. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. У судовому засіданні представник апелянта Несторак Х.І. підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Суд першої інстанції встановив те, що Приватне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ» зареєстроване як юридична особа 13.11.1995; вид економічної діяльності: виробництво добрив і азотних сполук, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 06.03.2019 року Офісом великих платників сформовано та надіслано Приватному акціонерному товариству «РІВНЕАЗОТ» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11. Згідно вимоги станом на 28.02.2019 за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 28101328,82грн. Рішенням про результати розгляду скарги № 19102/6/99-99-11-05-02-25 від 23.04.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11 від 06.03.2019 залишено без змін, а скаргу ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від 21.03.2019 № 832 без задоволення. Постановами головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 18.10.2018 та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.11.2018, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «РІВНЕАЗОТ», що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Матеріалами справи підтверджено, що з 29.05.2015 між Публічним акціонерним товариством «РІВНЕАЗОТ» (Довіритель) та Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (Повірений) укладений договір доручення № 05.15, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого повірений зобов`язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов`язання. Виконані грошові зобов`язання, вчинені Повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки Довірителя. Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 даного договору передбачено, що Довіритель зобов`язаний видати Повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити Повіреного інформацією та надати повний пакет документів, а також в разі необхідності, їх переклад, у відповідності до вимог чинного законодавства України. На виконання умов договору № 05.15 від 29.05.2015 позивач видав Дочірньому підприємству «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (Повіреному) довіреність від 11.06.2015 № 748-юв, згідно умов якої позивач уповноважує Повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «РІВНЕАЗОТ»: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії. 11.06.2015 між Публічним акціонерним товариством «РІВНЕАЗОТ» (Позичальником) та Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (Позикодавцем) укладений договір № 6/2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Пунктом 1.1 розділу 1 вказаного договору № 6/2015 передбачено, що Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти без нарахування відсотків за їх користування у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути допомогу у визначений строк. Пунктом 2.1 розділу 2 договору № 6/2015 розмір допомоги становить 90000000 грн. На виконання вимог Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та у відповідності до повноважень згідно з довіреністю від 11.06.2015 № 748-юв, Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу «нарахована сума ЄВ» в загальному розмірі 20685499,01грн, що підтверджується реєстром платежів по ЄСВ. Враховуючи викладене, встановлено, що повіреним Дочірнього підприємства «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» було сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ «РІВНЕАЗОТ» на підставі Договору доручення № 05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно довіреності від 11.06.2015 № 748-юв. Перераховані в липні та вересні 2015 року Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» від імені та за дорученням ПАТ «РІВНЕАЗОТ» грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні та останній не мав жодних зауважень, не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем «суми єдиного внеску». Листом від 18.11.2015 №25588/10/28-10-20-4-20 Міжрегіональне головне управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулося до позивача з проханням надати акт звірки. Зі змісту даного листа вбачається, що у період з липня по вересень 2015 року Дочірнє підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» здійснило сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499грн за ПАТ «РІВНЕАЗОТ», а тому кошти сплачені Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» перенесено з ІКПП ПАТ «РІВНЕАЗОТ» на ІКПП «Нез`ясовані платежі», в результаті чого при обліковуванні виникла недоїмка у розмірі 11870891,55 грн. Ці обставини встановлені судовими рішеннями, які в силу вимог ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребують доказування. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №817/85/16, яка набрала законної сили 29.06.2016, позов Публічного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ» задоволено. Визнано протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07 грудня 2015 року № Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 821 411,33 грн. При цьому, задовольняючи позов суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу і внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 у справі № 817/85/16 постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 817/85/16 у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 відмовлено. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі № 817/110/16, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 та набрала законної сили 22.12.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників № Ю-258-11 від 12.01.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10365195 грн. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №817/299/16, яка набрала законної сили 29.07.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 04.02.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18176403,39 грн. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 у справі № 817/902/16, яка набрала законної сили 17.01.2017, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників № Ю-258-11 від 07.05.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 20035875,98 грн. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі № 817/2117/16, яка набрала законної сили 16.05.2017, визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо перекидання з інтегрованої картки платника податків ПАТ «РІВНЕАЗОТ», код класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок) на інтегровану картку «Нез`ясовані платежі» грошових коштів в сумі 20 685 499 грн. сплачених з червня по вересень 2015 року повіреною особою ПАТ «Рівнеазот» - ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» на підставі договору доручення № 05.15 від 29.05.2015; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати сплачені ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» на підставі договору доручення № 05.15 від 29.05.2015 грошові кошти в сумі 20 685 499 грн в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «РІВНЕАЗОТ» в інтегрованій картці платника податків ПАТ «РІВНЕАЗОТ»; визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування поточних платежів ПАТ «РІВНЕАЗОТ» зі сплати єдиного внеску здійснених у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року в рахунок погашення суми недоїмки визначеної у вимогах № Ю-258-11 від 07.12.2015; від 12.01.2016; від 04.02.2016 та від 07.05.2016; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перерахунок грошових зобов`язань ПАТ «РІВНЕАЗОТ» зі сплати єдиного внеску з урахуванням суми єдиного внеску сплаченого з червня по вересень 2015 року повіреною особою ПАТ «РІВНЕАЗОТ» - ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ». Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 817/845/17, яка набрала законної сили 22.01.2018, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 05.05.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 29214245,76 грн. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі № 817/1135/17, яка набрала законної сили 12.06.2018, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 07.07.2017 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10547515,40 грн. Судами встановлено, що всупереч положень п. 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 452 від 09.09.2013, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року Міжрегіональне ГУ ДФС Центральний офіс з ОВП відносило в рахунок погашення недоїмки визначеної у вимозі № Ю-258-11 від 07.12.2015. Разом з цим, на підставі самостійно поданих товариством звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, відповідачем фіксувалось виникнення нової недоїмки за інший період. Попри спірність суми недоїмки визначеної у вимозі № Ю-258-11 від 07.12.2015 і незважаючи на те, що вказана вимога була оскаржена у передбачені законом строки і в адміністративному і у судовому порядку, в порушення положень Порядку, контролюючий орган безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ «РІВНЕАЗОТ» платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов`язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка є відсутньою згідно судових рішень, оскільки зобов`язання зі сплати єдиного внеску за червень-вересень 2015 року своєчасно та в повному обсязі виконані ПАТ «РІВНЕАЗОТ». Внаслідок того, що поточні платежі ПАТ «РІВНЕАЗОТ» зараховувались в рахунок погашення недоїмки визначеної у вказаних вимогах, то за позивачем виникала нова заборгованість по поточних зобов`язаннях. Як підтверджено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, за січень 2019 року ПАТ «РІВНЕАЗОТ» подало Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно якого загальна сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті, становила 5825593,03грн. При цьому сума задекларованих у Звіті зобов`язань зі сплати єдиного внеску за січень 2019 року була сплачена позивачем через підприємство «Статус-Трейд» згідно договору доручення № 3ST від 09.07.2018 та довіреності № 3015 від 27.12.2018 на суму 7372047,87грн, за лютий 2019, єдиний соціальний внесок позивач сплачував через підприємство «Статус-Трейд» згідно договору доручення № 3ST від 09.07.2018 та довіреності № 3015 від 27.12.2018 на суму 3705681,81грн та через підприємство ТОВ «Хім-Трейд», згідно договору доручення № 134 від 18.02.2019 і довіреності № 3723-ю від 20.02.2019 на суму 3704191,36грн. ЄСВ за січень 2019 року був сплачений позивачем у січні та лютому 2019 року, що підтверджено платіжними дорученнями: № 46779 від 07.02.2019, № 46780 від 07.02.2019, № 46781 від 07.02.2019, № 46782 від 07.02.2019, № 46783 від 07.02.2019, № 45440 від 23.01.2019, № 45439 від 23.01.2019, № 45443 від 23.01.2019, № 44190 від 09.01.2019, № 43810 від 04.01.2019, № 43811 від 04.01.2019, № 43812 від 04.01.2019, № 43813 від 04.01.2019, № 43837 від 04.01.2019, № 43844 від 04.01.2019, № 43845 від 04.01.2019, № 43846 від 04.01.2019, № 43874 від 04.01.2019, № 43879 від 04.01.2019. Проте, 06.03.2019 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11, відповідно до якої приватне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ» зобов`язане сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 28101328,82грн. Дана вимога сформована станом на 28.02.2019 відповідно ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що така вимога сформована з порушенням норм чиннного законодавства, оскільки не враховано сплату позивачем зобов`язань. Апеляційний суд з таким висновком погоджується, виходячи з наступного. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464), визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з абз.2 п. 1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Приватне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз.1 п.1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464). Відповідно до ч.7 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Згідно з ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція № 449) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів. Підпункт 1 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 визначає, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У зв`язку з накладеним на кошти позивача арештом, останній вжив заходів для виконання податкового зобов`язання і доручив здійснити оплату іншим суб`єктам господарбвання на підставі укладеного договору № 3ST від 09.07.2018 та довіреностей № 3015 від 27.12.2018 з підприємством «Статус-Трейд» та через підприємство ТОВ «Хім-Трейд» згідно договору доручення № 134 від 18.02.2019р. і довіреності № 3723-ю від 20.02.2019р. Згідно з ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435, представництвом є право відношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (ч.1 ст. 1000 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV). Статтею 1003 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Отже, договори доручення № 05.15 від 29.05.2015; № 3ST від 09.07.2018; № 134 від 18.02.2019 не можуть розглядатися, ні як угоди про переведення боргу, ні як покладення ПАТ «РІВНЕАЗОТ» на Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», обов`язку по сплаті ЄСВ, оскільки останні вчиняли певні юридичні дії не від свого імені, а від імені та за рахунок довірителя, тобто Приватного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ». Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в результаті реалізації між Приватним акціонерним товариством «РІВНЕАЗОТ», Дочірнім підприємством «Хімік» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» їхніх взаємовідносин за договорами доручення, передачі третім особам обов`язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, що заборонено ч.9 ст. 25 Закону № 2464 не відбулось. Відповідно до п.6.1 розділу 6 Договору доручення № 3ST Довіритель - Приватне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ» відшкодовує Повіреному - Товариству з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» фактичні підтверджені витрати, пов`язані з виконанням доручення згідно рахунків, виставлених Повіреним. Аналогічні положення містить і договір доручення від 18.02.2019 № 134, укладений між Приватним акціонерним товариством «РІВНЕАЗОТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд». Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд», перераховуючи єдиний внесок, діяли як повірені від імені позивача, а не як самостійні платники. Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 по справі № 817/85/16. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Ця норма кореспондує з абз.3 п.2 розділу VI Інструкції №

449. Пунктом 3 розділу VІ Інструкції № 449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається), зокрема, платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Відповідно до п.4 розділу IV Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Згідно з п.2 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.201 за № 178/28308, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення контролюючим органом вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується апелянтом, що до оскаржуваної вимоги № Ю-258-11 від 06.03.2019 було включено заборгованість зі сплати єдиного внеску, на підставі яких формувалися попередні вимоги від 14.09.2017, від 12.10.2017, від 14.11.2017, від 14.12.2017, від 15.01.2018, від 14.02.2018, від 15.03.2018, 16.04.2018, від 15.05.2018, від 13.06.2018, від 12.07.2018, від 13.08.2018, від 13.09.2018, від 11.10.2018, 13.11.2018 від 16.01.2019 №Ю-258-11, від 04.02.2019, які були оскаржені до суду. Отже, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби сформував оскаржувану вимогу від 06.03.2019 №Ю-258-11, в тому числі на підставі сум грошового зобов`язання, які платник єдиного внеску оскаржує і які є неузгодженими. Апелянт не надав доказів наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 28.02.2019, яка не пов`язана із вказаними обставинами. При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно сплатив суму єдиного внеску за січень 2019 року. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваної вимоги і задоволення позову. З огляду на викладене, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 19.03.2021.