Постанова 4856 № 560/5496/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5496/20 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К. Суддя-доповідач: Курко О. П. 17 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Тарадуди В.В., представника відповідача: Линюка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року (м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування наказу, В С Т А Н О В И В : в вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування наказу. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.08.2020 року № 12 "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", яким до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани; стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що позивача правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача та позивач в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач проходить службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції. Згідно розстановки сил та засобів управління патрульної поліції в Хмельницькій області позивач з 13.06.2020 року по 14.06.2020 року виконував обов`язки відповідального по управлінню патрульної поліції в Хмельницькій області. Старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , виявив відсутність на робочому місці старшого інспектора з ОД ВРОМ ДТП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в період з 09:00 год., до 11:06 год., 01.07.2020 року, про що було складено відповідний акт від 01.07.2020 року, та подано рапорт. Відповідно до наказу начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції № 80 від 02.07.2020 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" з метою перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни старшим інспектором з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування. Відповідною комісією проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , працівниками управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту поліції складено висновок, який 27.07.2020 року затверджений т. в. о. начальника управління патрульної поліції у Хмельницькій області департаменту поліції. За результатами проведення службового розслідування, комісія дійшла наступного висновку, а саме: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у запізненні на службу, що в свою чергу призвело до порушення вимог наказу Національної поліції України № 654 від 30.07.2016 року. пунктів 1,2 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", на підставі пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Наказом № 12 від 21.08.2020 року "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у запізненні на службу, що мало місце 01.07.2020 року та в свою чергу призвело до порушення вимог наказу Національної поліції України № 654 від 30.07.2016 року, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2 статті 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 року, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час застосування дисциплінарного стягнення до позивача відповідачем не дотримано балансу справедливої рівноваги. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Згідно із частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України, (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Частинами 1,2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року. Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеного Положення дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. Пунктом 10 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування. Частинами 1,2 статті 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Відповідно пункту 16 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в НП України у разі прийняття уповноваженим керівником рішення про продовження строків проведення службового розслідування повноваження дисциплінарної комісії продовжуються одночасно з виданням письмового наказу про продовження строку проведення службового розслідування. Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в НП України визначено повноваження голови дисциплінарної комісії. Голова дисциплінарної комісії, з поміж іншого забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії, у разі систематичного невиконання обов`язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії. Як свідчать матеріали справи, наказом № 80 від 02.07.2020 року начальником управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" визначено склад дисциплінарної комісії. За результатами проведення службового розслідування 27.07.2020 року складено висновок, яким запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у запізненні на службу, що в свою чергу призвело до порушення вимог наказу Національної поліції України №654 від 30.07.2016 року, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2 статті 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.112016 року, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до частини 1 стаття 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно із частинами 1,2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Судом встановлено, що підставами для видання наказу про проведення службового розслідування, стали рапорт та доповідна записка, щодо відсутності 01.07.2020 року в період з 09:00 по 11:06 год., на службі старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Так, дійсно 01.07.2020 року в період з 09:00 по 11:06 год., старший інспектор з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , був відсутній. Дані обставини підтверджуються: 1) актом про відсутність на роботі від 01.07.2020 року; 2) рапортом старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ; 3) поясненнями старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; 4) поясненнями начальника ВРОМ ДТП УПП в Хмельницькій області ОСОБА_3 . Відповідно до частин 3 - 5 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани став висновок службового розслідування, згідно якого позивач запізнився на службу. У висновку службового розслідування зазначено, що при виборі застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як сувора догана, відповідачем враховувалася та досліджувалася попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, а також характер проступку. Водночас, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не враховано, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав. Однак, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції помилково прийнято до уваги, що позивачу за належне надання поліцейських послуг у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, зразкове й сумлінне виконання службових обов`язків, ініціативу, наполегливість та професійну майстерність 03.09.2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області оголошено подяку. Так, судом встановлено, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 вчинив 01.07.2020 р., службове розслідування призначено наказом № 80 02.07.2020 р., висновок службового розслідування затверджено 27.07.2020 р., а 21.08.2020 р. наказом № 12 за результатом проведеного службового розслідування застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення. А відтак, зазначена подяка ніяким чином не могла бути взята відповідачем до уваги при обранні виду дисциплінарного стягнення. При цьому, судом враховується, що позивачем в телефонному режимі було повідомлено свого безпосереднього керівника ОСОБА_3 про те, що відповідно до рапорту останній перебуває у щорічній основній відпустці та після відбуття відпустки одразу планує відбути один вихідний день у якості компенсації за несення служби у вихідні дні з 13 на 14 червня 2020 року. Тобто, ОСОБА_1 скористався своїм правом, наданим ч. 5 ст. 91 Закону України "Про національну поліцію". Проте у висновку не надано жодної правової оцінки поясненню як самого позивача так і його прямого начальника. Згідно ч. 5 ст. 91 Закону України "Про національну поліцію" поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. У вказаній нормі відсутнє посилання на вимогу оформляти звернення про компенсацію вихідного дня рапортом. Посилання представника відповідача на п. 3.17 Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС № 650 від 27.07.2012 р. є необґрунтованими, оскільки Інструкція у жодному із пунктів не містить вимогу саме письмового звернення у формі рапорту до керівництва в системі МВС з того чи іншого питання. Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Суд зазначає, що відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім суворої догани, з урахуванням того, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався та характеризується особою, яка у службовій діяльності дотримується законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції. На думку суду дисциплінарною комісією до позивача за встановлений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок у вигляді запізнення на службу застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення - сувора догана, оскільки передбачена можливість застосування більш м`якого дисциплінарного стягнення, визначеного частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту. Тобто, під час застосування дисциплінарного стягнення до позивача відповідачем не дотримано балансу справедливої рівноваги. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ начальника Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.08.2020 року № 12 "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", яким до старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити. Стосовно стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 статті 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин 5-7 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Судом встановлено, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між ним та адвокатом Возняк А.Г., було укладено договір про надання правової допомоги. На виконання вказаного договору позивачем сплачено адвокату розмір гонорару в загальній сумі 8000 грн., що підтверджується квитанцією від 14 серпня 2020 року, та актом виконаних робіт від 11 вересня 2020 року, з якого вбачається, які види правничої допомоги надані позивачу та порядок розрахунку їх вартості. Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу який відповідає критерію співмірності та розумності та обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складності справи становить 3000 грн. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року - змінити з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду. В решті - рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 березня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.