Постанова 4855 № 640/32264/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32264/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту, В С Т А Н О В И В : 21 грудня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Офіс великих платників податків ДПС з «позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків» АТ «НАК «Нафтогаз України», в якій просив підтвердити обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства «НАК Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720), застосованого Офісом великих платників податків ДПС рішенням від 13 листопада 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 р. відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Офіс ВПП ДПС подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, просить скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 відкрито провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.03.2021. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання представника апелянта якою замінено сторону Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції зазначив наступне: 21 грудня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Офіс великих платників податків ДПС з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків» АТ «НАК «Нафтогаз України», в якій просив підтвердити обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства «НАК Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 20077720), застосованого Офісом великих платників податків ДПС рішенням від 13 листопада 2020 року. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що Офіс великих платників податків ДПС 13 листопада 2020 року звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із поданням до АТ «НАК «Нафтогаз України» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, застосованого рішенням керівника контролюючого органу, однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року по справі № 640/28403/20 було закрито провадження у справі. З огляду на зміст ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року по справі 640/28403/20, провадження закрито в зв`язку з наявністю спору про право та роз`яснено Офісу великих платників податків ДПС його право на звернення до суду в загальному порядку з тих самих підстав. Утім, суд першої інстанції вказав на те, що звернення Офісу великих платників податків ДПС до Окружного адміністративного суду міста Києва 21 грудня 2020 року із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, хоч і містить назву «позовна заява», за своєю суттю не є зверненням до суду в загальному порядку з тих самих підстав, а є зверненням, що має свої особливості, визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно із частиною сьомою 283 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. За висновками суду першої інстанції, наведене свідчить, що звернення до суду із питаннями щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється в особливому порядку, врегульованому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки строки, визначені цією статтею є пересічними і не можуть бути поновлені. Куруючись нормами п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не було враховано таке: - при закритті провадження у справі № 640/28403/20 судом було роз`яснено право заявника звернутись до суду з вимогами з тих самих підстав, але у загальному порядку, що, на переконання апелянта, свідчить про можливість подання позовної заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, що і було зроблено Офісом ВПП ДПС; - апелянт вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що Офіс звернувся з поданням, адже вказана заява подана в загальному порядку, передбаченому ст. 168 КАС України. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне. Позивач загалом у апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, безпідставно не врахував, що фактично було подано не заяву про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, а позов у загальному порядку, при поданні якого слід дотримуватись положень загальних норм КАС України, а не спеціальної - 283 КАС України. Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України). Пунктом 94.2 статті 94 ПК України, передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті ПК України). Зміст наведених норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав. Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий пункту 94.6 ПК України). Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Верховний Суд в цій постанові вказав на те, що підстави для застосування, як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12). Відтак, податковий орган має право звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про арешт коштів на рахунках платника податків на підставі пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України. Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ. Відповідно до приписів статті 283 КАС України, податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна. Відповідно до частини четвертої цієї статті, - суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (частина п`ята). Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України, податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право. Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин. Висновки щодо застосування норм права у схожих правовідносинах, шо виникли у цій справи, висловлені судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, вказав на зміст вимог поданого процесуального документу «позовна заява», у якому позивач просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 5), тобто, фактично, було змінено назву документа, проте суть вимог залишилась та, яка має бути розглянута (підтверджена) та вирішена судом лише за спеціальними нормами ст. 283 КАС України, протягом 96 годин. Разом з тим, як свідчить зміст цього документа він містить назву «позовна заява» проте у ньому не йдеться мова про застосування арешту коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, що здійснюють обслуговування АТ «НАК Нафтогаз України». Наведене свідчить, що за наслідками звернення Офісу великих платників податків до Окружного адміністративного суду міста Києва 13 листопада 2020 року з поданням щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства «НАК Нафтогаз України», ухвалою суду від 18 листопада 2020 року, яка набрала законної сили закрито провадження у справі № 640/28403/20, однак, 21 грудня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС повторно звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з тими ж вимогами, а саме підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства «НАК Нафтогаз України» (не в загальному порядку з позовом про накладення арешту на рахунки), застосованого Офісом великих платників податків ДПС рішенням від 13 листопада 2020 року, за тих же самих підстав та обставин. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та не є підставою для скасування/зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко Повний текст постанови складено 19.03.21