Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7064/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7064/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенко Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірманія» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірманія» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Бірманія» звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2018 № 0010104001. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем неправомірно встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в частині подання звіту з недостовірними відомостями за формою №2-РС та за формою № 1-ОА, оскільки пиво не відноситься до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів від кодами 2204, 2205, 2206, 2208, а тому, відповідальність визначена вказаним законом не розповсюджується на виробників пива. Також, позивач зазначив про те, що вказані звіти носять лише інформаційний характер, дані звітності на оподаткування не впливають та збитків державі не завдають. Крім того, законодавством не передбачено механізму виправлення помилок в таких звітах, що не дає змоги суб`єкту господарюванню уникнути відповідальності при наданні виправленого звіту. Натомість, відповідач вважає, що позивач, як суб`єкт господарювання - виробник алкогольних напоїв, який отримав ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, зобов`язаний подавати звіти за формами № 2-PC та № 1-ОА відповідно до вимог частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Оскільки, в ході проведення перевірки було виявлено подання позивачем звітів з недостовірними даними, контролюючим органом було застосовано до позивача штрафні санкції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 17.03.2021, на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві була проведена фактична перевірка з питань додержання ТОВ «Бірманія», встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки був складений акт від 03.12.2018 № 6787/26-15-40-01/41205784, яким встановлено порушення ТОВ «Бірманія» ч. 3 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (Форма № 2-РС) за липень та серпень 2018 року з недостовірними відомостями. На підставі висновків акту перевірки від 03.12.2018 № 6787/26-15-40-01/41205784, ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2018 № 0010104001, яким було накладено на позивача штрафні санкції за порушення абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) у розмірі 34000,00 грн. Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем було подано 2 звіти про обсяги виробництва алкогольних напоїв за формою 2-РС за липень 2018 та серпень 2018 з порушенням вимог ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», при цьому, жодних доказів, які б спростовували порушення, а саме, подання звіту із зазначенням недостовірних даних позивачем в ході судового розгляду надано не було. Згідно Українського класифікатора товарів ЗЕД, за кодом товару 2203 - пиво із солоду відноситься до алкогольних напоїв, в іншому місці не зазначені, з огляду на що, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, адже пиво не відноситься до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів від кодами 2204, 2205, 2206, 2208, а тому, відповідальність визначена вказаним законом не розповсюджується на виробників пива. Також апелянт наголошує на тому, що законодавством не передбачено механізму виправлення помилок в таких звітах, що не дає змоги суб`єкту господарюванню уникнути відповідальності при наданні виправленого звіту. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За нормами п. п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995. (надалі по тексту також - Закон № 481) У свою чергу, положеннями ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі по тексту також - Закон № 481/95-ВР), визначено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. З урахуванням приписів ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», слідує, що позивач зобов`язаний подавати до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. Також, згідно з положеннями ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (надалі по тексту також - Наказ № 49) затверджено, зокрема, Порядок заповнення форми звіту № 1-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту" та Порядок заповнення форми звіту № 2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв", згідно з положеннями яких звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним та подаються в електронній формі до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (згідно Наказу №49): у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця; у графі 5 вказується кількість готової продукції, яка передана з виробництва до місця її зберігання у звітному місяці; у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на внутрішньому ринку у звітному місяці; у графі 9 вказується кількість продукції, яка реалізована на експорт у звітному місяці; у графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця. Положеннями абз. 18 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що посадовими особами контролюючого органу було встановлено, що товариством позивача було подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві звіт про обсяги виробництва алкогольних напоїв за формою 2-РС : за липень 2018 (від 09.08.2018 № 9166207917) - з недостовірними відомостями, а саме: невідповідність даних у графі 5 «Вироблено у звітному місяці» (зазначено 0 дал, замість 48 дал), та у графі 13 «Залишки на кінець звітного місяця в місцях зберігання» (зазначено 41,6 дал, замість 89,6 дал); за серпень 2018 (від 06.09.2018 № 9189116003) - з недостовірними відомостями, а саме: невідповідність даних у графі 4 «Залишки на початок звітного місяця в місцях зберігання» (зазначено 41,6 дал, замість 89,6 дал) та у графі 13 «Залишки на кінець звітного місяця в місцях зберігання» (зазначено 27,6 дал, замість 75,6 дал). Тобто, позивачем подано 2 звіти про обсяги виробництва алкогольних напоїв за формою 2-РС за липень 2018 та серпень 2018 з порушенням вимог ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Колегія суддів враховує, що стороною позивача не було надано під час розгляду спору доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу стосовно встановленого перевіркою порушення, а саме, подання звіту із зазначенням недостовірних даних, а судом - не встановлено. Більше того, позивач проти факту вчинення ним порушення вимог ч. 3 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР не оскаржує. Натомість, посилається на факт неможливості самостійного виправлення вказаних помилок та як наслідок, уникнення відповідальності за подання недостовірних відомостей, однак, вказані посилання не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, встановленою чинними нормами Закону. У частині посилань апелянта на те, що пиво (недостовірні відомості про залишки якого і були не зазначені у звіті) не відноситься до алкогольних напоїв, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо помилковості вказаних доводів, адже за змістом ст. 1 Закону України № 481/95-вр, алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також, з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; Згідно Українського класифікатора товарів ЗЕД, за кодом товару 2203 - пиво із солоду відноситься до алкогольних напоїв, в іншому місці класифікації не зазначені. Тож, пиво визначається як алкогольний напій, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування/зміни оскаржуваного рішення. Судом першої інстанції було надано оцінку спірним правовідносинам у достатній мірі, щоб позиція суду була зрозумілою та належним чином обґрунтованою, а решта доводів позивача не є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірманія» - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко