Постанова 4851 № 480/1196/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 р.Справа № 480/1196/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, по справі № 480/1196/20 за позовом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Державна установа "Роменська виправна колонія (№56)" (далі ДУ "Роменська виправна колонія (№56)", позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, відповідач 2), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Сумській області "Про проведення документальної виїзної перевірки державної установи "Роменська виправна колонія (№56) від 14.02.2020 №

286. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при прийнятті наказу про проведення документальної планової перевірки, відповідачем-2 не дотримано вимог податкового законодавства, оскільки з наказу не вбачається підстав та критеріїв, на основі яких податковою службою здійснено відбір позивача до плану-графіку і до якого саме ступеня ризику в діяльності віднесено позивача як платника податків. Позивач вважає, що такі дії Державної податкової служби України вчиненні не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для вчинення вказаних дій та винесення спірного наказу, а відтак наявні підстави для визнання протиправними зазначених дій та скасування наказу. Також позивачем наголошено, що на офіційному сайті ДПС України оприлюднені прізвища уповноважених осіб ГУ ДПС у Сумській області, однак будь-які дані про особу в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 (підписант наказу на проведення перевірки) та особу заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 (підписант повідомлення) не зазначено, а тому позивач вважає, що оскаржуваний наказ від 14.02.2020 № 286, а також повідомлення від 14.02.2020 № 44 прийняті особами, повноваження яких не підтверджено на момент прийняття такого рішення. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у задоволенні адміністративного позову Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що спірний наказ підписаний особою, яка не мала повноважень на його підписання, а також на те, що ГУ ДПС у Сумській області порушено вимоги ст. 77 Податкового кодексу України в частині відсутності обґрунтування підстав включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Державна установа "Роменська виправна колонія (№56)" зареєстрована як юридична особа, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8). Відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік та керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наказом ГУ ДПС у Сумській області від 14.02.2020 № 286 призначено провести документальну планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати Державною установою "Роменська виправна колонія (№56)" податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2011 по 31.12.2019. Перевірку призначено з 27.02.2020 тривалістю 10 робочих днів. (а.с. 5). Вищевказаний наказ підписаний в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області Юрієм Мельником. Не погоджуючись з наказом Головного управління ДПС у Сумській області "Про проведення документальної виїзної перевірки державної установи "Роменська виправна колонія (№56) від 14.02.2020 № 286 позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для скасування наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки, оскільки такий наказ відповідає критеріям обґрунтованості оскаржуваних рішень, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Положеннями ст.75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року №524 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за №751/27196; далі - Порядок №524). Пунктами 2, 3 Порядку №524 передбачено, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах III - V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС). Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка). Пунктом 5 Порядку № 524 передбачено, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ПК України). Зазначена норма містить дві альтернативні умови, які надають контролюючому органу право на проведення перевірки, а саме: не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки вручити під розписку або надіслати рекомендованим листом копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки. Згідно із п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.4 ст.42 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що копія наказу та повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки (27.02.2020) направлено на адресу позивача 17.02.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 4000905711070 та вручений йому 19.02.2020, що підтверджується копією повідомлення з вхідним штампом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" (а.с.6). Вказані обставини свідчать про виконання відповідачем покладеного на нього п.77.4 ст.77 ПК України обов`язку та спростовують доводи позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ не вручено позивачу не пізніше ніж за 10 календарних днів до перевірки. Відповідно до ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. З аналізу викладених норм виходить, що документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки. При цьому, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання платнику податків вказаних документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки. Колегією суддів встановлено, що в спірному наказі відповідачем-2 зазначено підставу проведення документальної планової перевірки, а саме, проведення перевірки відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік відповідно до ст. 77 ПК України. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність обґрунтованих підстав для включення позивача до плану-графіка проведення планових перевірок, як на підставу для визнання протиправним оскаржуваного наказу, оскільки ДФС (ДПС) України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, наділена повноваженням щодо формування, внесення змін та затвердження плану-графіку перевірок, тому оскаржуваний позивачем наказ прийнято ГУ ДПС у Сумській області на підставі обов`язкового до виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік. При цьому, приймаючи наказ про проведення планової документальної перевірки платника податків, ГУ ДПС у Сумській області не уповноважене перевіряти обґрунтованість включення такого платника податків до плану-графіку проведення планових документальних перевірок. Достатньою умовою для прийняття такого наказу є наявність платника податків у відповідному плані-графіку. Колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржено дії ДФС (ДПС) щодо затвердження плану-графіка перевірки. Колегія суддів не враховує посилання позивача на критерії відбору платників податків - юридичних осіб, оскільки застосування критеріїв відбору платників податків-юридичних осіб за ступенем ризику є внутрішньою процедурою контролюючого органу, що застосовує такі з урахуванням даних інформаційних систем ДПС. Крім того, колегія суддів зазначає, що затверджений ДФС (ДПС) України план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, в частині включення Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)", який є підставою для винесення оскаржуваного наказу є чинним, позивачем в судовому порядку не оскаржувався. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що спірний наказ підписаний особою, яка не мала законних повноважень на його підписання, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що наказом ДПС України від 15.11.2019 № 269-о призначено ОСОБА_3 з 06.11.2019 на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області у порядку переведення з Головного управління ДФС у Сумській області (а.с. 92). Наказом ДПС України від 13.11.2019 № 293-о на ОСОБА_3 покладено обов`язки начальника Головного управління ДПС у Сумській області з 13.11.2019 (а.с. 91). ДПС України прийнятий наказ від 12.02.2020 № 81 "Про затвердження положень про головні управління ДПС в областях та м. Києві у новій редакції" підпунктом 18 пункту 11 якого в.о. начальнику ГУ ДПС у Сумській області надане повноваження підписувати накази ГУ ДПС (а.с.28-32). Отже відповідно до наданих повноважень, ОСОБА_3 був підписаний наказ від 14.02.2020 № 286 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)". Доводи позивача про відсутність на офіційному сайті ДПС України відомостей про ОСОБА_3 як про уповноважену особу ГУДПС у Сумській області не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки повноваження керівника контролюючого органу належним чином підтверджуються наказом ДПС України від 13.11.2019 № 293-о та Положенням про Головне управління ДПС у Сумській області. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що на офіційному сайті ДПС України дані про заступника начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_2 не зазначено колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки на офіційному веб-сайті ДПС України оприлюднені дані про ОСОБА_2 як посадової особи ГУ ДПС у Сумській області. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 14.02.2020 № 286 "Про проведення документальної планової перевірки Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, колегія суддів зазначає, що індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. У четвертому абзаці пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію». В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію. Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту його права, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. При цьому, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення також і порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка. Вказаний висновок щодо застосування наведених норм права викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ КОНСТРАКШН» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й податкових повідомлень-рішень. Враховуючи факт допуску позивачем посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 14.02.2020 № 286, а також реалізацію вказаного акту індивідуальної дії його застосуванням у вигляді складення акту , визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу в судовому порядку не забезпечить відновлення порушеного права ДУ "Роменська виправна колонія (№56)". З огляду на викладене, в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Доводи, які містяться в апеляційній скарзі, правильність висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року по справі № 480/1196/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 19.03.2021 року