Постанова 4851 № 480/2926/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 р.Справа № 480/2926/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю. позивача - ОСОБА_1 представника позивача - Котлубая В.А., представника відповідача - Семерні І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 (суддя Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 26.10.2020) по справі № 480/2926/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, вимоги, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (надалі також ГУ ДПС України, податковий орган, контролюючий орган), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить: - визнати протиправним та скасувати наказ №198 від 26 вересня 2019 року ГУ ДПС в Сумській області, - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2019 року: №0002733303, №0002743303, №0002753303, №0002803303, №0002763303, №0002783303, №0002723303, №0002703303, №0002713303; - визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 05 грудня 2019 року №0002793303, вимогу про сплату боргу від 13 лютого 2020 року NФ-2082-50 У; - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу про проведення такої перевірки № 198 від 26 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12 листопада 2019 року № 224/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /229; - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Сумській області як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41343, Сумська область, Кролевецький район, с. Реутинці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399) про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, вимоги, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що запит ГУ ДФС у Сумській області № 4784/ФОП/18-28-13-03-14 від 23.07.2019, направлений на адресу позивача не містив підстав для його надіслання, передбачених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 згідно абзацу сьомого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України був звільнений від надання відповіді на такий запит. Отже, винесення наказу №198 від 26 вересня 2019 року на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, керуючись вимогами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України в зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит № 4784/ФОП/18-28-13-03-14 від 23.07.2019 є безпідставним та необґрунтованим. Також посилається на незаконність проведення перевірки з огляду на неотримання від контролюючого органу копії наказу про проведення перевірки. З цих підстав позивач вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень та вимог. Також вказав, що податковий орган не мав права нараховувати податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військовий збір тощо з огляду на не виключення позивача з реєстру платників єдиного податку станом на момент звернення до суду. Вважає також протиправним його виключення з реєстру платників єдиного податку без прийняття відповідного рішення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що 19.06.2018 заступником начальника Кролевецької ОДПІ складено доповідну записку № 230/10/18-07-17-02-024, якою повідомлено, що за результатами податкової інформації, працівниками контролюючого органу було виявлено факти, які свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, зокрема в частині правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування (а.с. 134, т. 1). Вказана доповідна записка була направлена до ГУ ДФС у Сумській області. У зв`язку з отриманням інформації щодо можливих порушень під час здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, ГУ ДФС у Сумській області склало та направило позивачу запит від 17.05.2018 № 9678/10/18-28-13-03, в якому просило надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарської діяльності (а.с.132-133). Листом № 04-06/2018 від 04.06.2018 ФОП ОСОБА_1 документів та пояснень по даному питанню не надав, та зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 130, т. 1). У зв`язку з ненаданням в законодавчо встановлений термін пояснення на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу ГУ ДФС у Сумській області було прийняте рішення про проведення з 24.07.2018 документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі наказу № 1138 від 19.07.2018 (а.с. 118, т. 1) та направлення № 1653 від 19.07.2018 (а.с. 119, т. 1). Позивачем було оскаржено до суду наказ від 19.07.2018 № 1138 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та дії посадових осіб ГУ ДФС у Сумській області щодо його прийняття. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 по справі № 480/3009/18 (а.с. 91-93, т. 2), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання неправомірними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Сумській області, щодо прийняття наказу від 19.07.2018 № 1138 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та його скасування відмовлено. Вказаним рішенням суду встановлено, що запит № 9678/10/18-28-13-03 від 17.05.2018 про надання пояснень та їх документального підтвердження, містить посилання на фактичні та правові підстави для його направлення, а саме: пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, обставини, що запитуються, та перелік документів, які необхідно надати, отже складений відповідно до вимог діючого законодавства. 23.07.2019 ГУ ДФС у Сумській області направило позивачу запит про надання документів та письмових пояснень вих. № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, зміст якого є аналогічним змісту запиту № 9678/10/18-28-13-03 від 17.05.2018. Запит від 23.07.2019 був направлений на адресу ФОП ОСОБА_1 , яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань (41343, Сумська область, Кролевецький район, с. Реутинці), та вручений матері позивача 25.07.2019 (зворотній бік а.с. 129, т. 1). Так, в запиті від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14 вказано, що він складений у зв`язку з отиманням ГУ ДФС у Сумській області інформації щодо можливих порушень під час здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, а саме правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Також, у запиті зазначено наступне. Згідно даних ГУ ДФС у Сумській області та заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 працює на спрощеній системі оподаткування: 2 група 20% від мінімальної заробітної плати. Обрані ФОП ОСОБА_1 види діяльності: Код КВЕД 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основна); Код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд н.в.і.у.; Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн ФОП ОСОБА_1 має у власності нежитлові приміщення (будівлі торгівельні) за адресою: - АДРЕСА_1 , загальною площею 1570,5 м.кв.; - АДРЕСА_2 (магазин - площею 304.7 м.кв., гараж - площею 90,0 м.кв.); - земельну ділянку (рілля) площею 2,0275 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада; - земельну ділянку площею 0,0856 га, АДРЕСА_3 ; - земельну ділянку площею 0.117 га, Сумська область, Кролевецький район, с.Реутинці; - земельну ділянку площею 0,25 га, АДРЕСА_3 ; - земельну ділянку площею 0,2903 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада; - земельну ділянку площею 0,3994 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада; - будинок загальною площею 69,4 м.кв., АДРЕСА_3 ; - квартира загальною площею 42,4 м.кв., АДРЕСА_4 . За результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З метою підтвердження або спростовування викладеної інформації ГУ ДФС у Сумській області просило надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарської діяльності, а саме: 1. пояснення щодо власного чи орендованого нерухомого майна, що використовується здійсненні підприємницької діяльності протягом 2015-2017 років; 2. копії документів, що підтверджують наявність власних або орендованих приміщень. У разі наявності орендованих приміщень (офісні, складські тощо), надати їх адреси та угоди, на підставі яких орендуються, стан та форму розрахунків протягом 2015-2017 років; 3. перелік та укладені угоди ФОП ОСОБА_1 та орендарями (суборендарями) нерухомого майна протягом 2016-2018 років; 4. документи що свідчать про стан розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та орендарями (суборендарями), наявність заборгованості станом на 01.01.2016, 01.01.2016, 01.01.2018 та на 01.01.2019 (а.с. 128-129, т. 1). Листом № 12-08/2019 від 12.08.2019 ФОП ОСОБА_1 документів та пояснень по даному питанню не надав, та зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.125-126, т. 1). У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, ГУ ДПС у Сумській області був прийнятий наказ № 1521 від 21.08.2019 про проведення з 27.08.2019 документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та видано направлення № 2322 від 21.08.2019 (а.с. 135, т. 1). 27.08.2019 працівниками ГУ ДФС у Сумській області було здійснено вихід за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 (Сумська область, Кролевецький район, село Реутинці) та за місцем здійснення господарської діяльності ( АДРЕСА_2 ) з метою вручення наказу на проведення перевірки № 1521 від 21.08.2019 та ознайомлення з направленням № 2322 від 21.08.2019. За результатами виходу перевіряючими встановлено факт відсутності позивача за вищезазначеними адресами. Даний факт було засвідчено Актом про не встановлення місцезнаходження платника податків та неможливості вручення наказу на проведення перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку за № 971/18-28-13- 03/ НОМЕР_1 від 27.08.2019 (а.с. 136, т. 1). 28.08.2019 Управлінням податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Сумській області складено запит на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с. 137, т. 1). У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, ГУ ДПС у Сумській області був прийнятий наказ № 198 від 26.09.2019 про проведення з 30.10.2019 позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 (а.с. 120, т. 1) та разом з копією наказу направлено позивачу письмове повідомлення від 26.09.2019 № 25/18-28-13-03 (зворотній бік а.с. 120, т. 1). У період з 30 жовтня 2019 року по 05 листопада 2019 року в приміщенні контролюючого органу, за адресою: АДРЕСА_5 , посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 12 листопада 2019 № 224/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /229 (а.с. 17-63, т. 1). Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлені наступні порушення: - вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті неподання до податкового органу форми 20-ОПП - повідомлення про об`єкт оподаткування або об`єкт, який пов`язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність; - пп. 298.2.3 (5) п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в частині здійснення надання послуг платникам податків, які не являються платниками єдиного податку (невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання), що позбавляє права на застосування спрощеної системи оподаткування в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018; - вимоги пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ з подальшими змінами та доповненнями в результаті не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 1 кв. 2017 року, 2017 рік та 2018 рік; - вимоги. 177.1, п.177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті безпідставного заниження оподатковуваних доходів та витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу та. відповідно, до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 345579,07 грн., в т. ч.: за 2017 рік - на 176040,00 грн., за 2018 рік - на суму 169539,07 грн.; - вимог п. 177.2 ст. 177. пп. 1.2 пункту 16 прим І підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті заниження суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 28798,26 грн.. в т. ч: за 2017 рік - на 14670,00 грн. та за 2018 рік - на 14128,26 грн.; - вимог абз. 1 п.2 ч. 1 ст.7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями в результаті заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 238879,08 грн., в т. ч.: за 2017 рік - на 101277,00 грн., за 2018 рік - на 137602,08 грн.; - вимог п. 2. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI з подальшими змінами та доповненнями з результаті несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, за грудень 2015 року, та за травень 2018 року; - вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті несвоєчасної сплати сум податкових зобов`язань по орендній платі за землю за липень 2017 р. та за червень, серпень, вересень, жовтень 2018 р.; - вимог п. 257.5 ст. 257 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 р. з подальшими змінами та доповненнями в результаті несвоєчасної сплати сум податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за 2, 3 та 4 кв. 2016 року та за 1, 2, 3, 4 кв. 2017 року; - вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР із змінами та доповненнями з результаті не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи торгової виручки у період з 01.01.2017 по 31.12.2018; - вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст.8 5 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV з подальшими змінами та доповненнями, в результаті ненадання платником податків первинних документів, що належали до предмета перевірки або пов`язані з ним. На підставі акту перевірки від 12 листопада 2019 року № 224/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /229 ГУ ДПС у Сумській області прийнято: - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002733303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 431973,84 грн., в тому числі: основний платіж - 345579,04грн., фінансова санкція - 86394,77 грн. (а.с. 64, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 90002743303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 35997,83 грн., в тому числі: основний платіж - 28798,26 грн., фінансова санкція - 7199,57 грн. (а.с. 67, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002753303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води на суму 13,86 грн., в тому числі: основний платіж 11,55 грн., фінансова санкція - 2,31 грн. (а.с. 70, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002803303, яким застосовано штрафну санкцію з єдиного соціального внеску на суму 34015,61 грн. (а.с. 72, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 00027633033, яким застосовано штрафну санкцію з орендної плати з фізичних осіб на суму 325,75 грн. (а.с. 74, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0002783303, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на суму 50,49 грн. та нараховано пеню у сумі 0,77 грн. (а.с. 76, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002723303 на суму 510,00 грн., яким застосовано штраф за несвоєчасне подання податкових декларацій (а.с. 78, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002703303, яким застосовано штрафну санкцію за не взяття на облік об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) на суму 170,00 грн. (а.с. 79, т. 1); - податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002713303, яким застосовано штрафну санкцію за не ведення обліку доходів та витрат на суму 510,00 грн. (а.с. 80, т. 1). - вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 238879,08 грн від 05.12.2019 № Ф-0002793303 (а.с. 81, т. 1). Крім того, 13.02.2020 на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДПС в Сумській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-2082-20 на суму 273712,14 грн, у тому числі недоїмка - 239696,53 грн та штраф - 34015,61 грн. Позивач, не погодившись із зазначеними діями та рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до положень пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1, п. 19-1.2 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Також згідно з п. 19-1.1.34 п. 19-1.1ст.19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом. Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом. Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України. Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі по тексту - Закон №1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей), до Податкового кодексу України вносяться зміни, що стосуються контрольно-перевірочної роботи. Законом № 1797 уточнено підстави для проведення позапланових документальних перевірок. Зокрема, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства. Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту. При цьому, факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та їх документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не надана або обґрунтовані, або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення. Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. При цьому, вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають. З матеріалів справи вбачається, що запит ГУ ДФС у Сумській області від 23.07.2019 на адресу позивача містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту, а саме: за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься в базах даних органу ДФС, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також, в запиті зазначено обставини, встановлені на наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують. За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу. Однак, листом № 12-08/2019 від 12.08.2019 ФОП ОСОБА_1 документів та пояснень по даному питанню не надав, та зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином колегія суддів вважає, що у зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, ГУ ДПС у Сумській області мало обґрунтовані підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. Доводи позивача про необґрунтованість запиту контролюючого органу є недоведеними та спростованими судами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду цієї справи. Відповідно до ст. 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу. До матеріалів справи позивачем долучено належним чином засвідчену копію наказу ГУ ДПС у Сумській області від 26.09.2019 №198, який відповідає цим вимогам. При цьому, вказівка позивача на окремі дефекти запиту про надання інформації і наказу про призначення податкової перевірки для вирішення оспорюваного питання значення немає, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постановах від 02.03.2018 №К/9901/4288/17, від 20.06.2018 №К/9901/41222/18, 20.03.2018 №К/9901/7218/18, від 31.07.2018 №К/9901/3344/17, від 27.03.2018 №К/9901/5622/18 відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти Кодексу не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Згідно з п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Фактичною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язкові письмові запити. Письмові запити щодо необхідності подання пояснень сформовані податковим органом на підставі інформації з інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Відповідно до змісту п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДПС у Сумській області при направленні запиту про надання інформації, прийнятті наказу №198 від 26.09.2019, а також призначенні і проведенні документальної позапланової перевірки на підставі цього наказу діяло на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством. Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу про проведення такої перевірки № 198 від 26 вересня 2019 року, визнання протиправним та скасування цього наказу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також колегія суддів вважає хибними посилання позивача на неможливість проведення перевірки позивача до фізичного отриманням ним копії наказу про проведення перевірки з таких підстав. Так, згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Тобто, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки. Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19, від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18, від 21.10.2020 у справі № 200/14942/18-а тощо). Посилання позивача на те, що у конверті, який він не отримав, могло й не бути спірного наказу є необґрунтованим припущенням та не впливає на висновки першої інстанції щодо правомірності проведення перевірки. При цьому колегія суддів зауважує, що податкове законодавство не зобов`язує направляти кореспонденцію платникам податків саме з описом вкладення. Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність на сайті Укрпошти трек-номеру конверту, в якому наприкінці 2019 року був надісланий на адресу позивача спірний наказ, оскільки, як слідує з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 «Інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації», з моменту відправлення такого конверту до моменту звернення до суду першої інстанції з цим позовом вже пройшло більше 6 місяців. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2019 року №0002733303, №0002743303, №0002753303, №0002803303, №0002763303, №0002783303, №0002723303, №0002703303, №0002713303, вимоги про сплату боргу від 05 грудня 2019 року №0002793303, вимоги про сплату боргу від 13 лютого 2020 року NФ-2082-50 У, з огляду на таке. Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 грн.; 2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн. Згідно з п. 291.4 (2) ст. 291 ПК України до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. Актом перевірки від 12.11.2019 встановлено, що в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 відповідно до вимог абзацу 2 п. 291.4 статті 291 ПКУ платник податків перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку II групи). Відповідно до пункту 293.2 (2) статті 293 Податкового кодексу України, фіксована ставка єдиного податку складала з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати. Разом з тим, в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 надавав послуги платникам податків - юридичним особам, які не являються платниками єдиного податку, що суперечить вимогам п. 291.4 (2) ст. 291 Податкового кодексу України, згідно якого до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. Факт надання послуг ФОП ОСОБА_1 суб`єктам господарювання не платникам єдиного податку, підтверджується інформацією та відповідними первинними документами, наданими замовниками послуг на письмові запити контролюючого органу. Так, згідно інформації, яка надійшла листом № 116.26-12/929/79170/2019 від 11.09.2019 (а.с. 196-197, т. 1) та завірених копій первинних документів від Філії СОУ ПАТ Державний ощадний банк України на письмовий запит ГУ ДПС у Сумській області № 17923/10/18-28- 13-03-14 від 29.08.2019 (а.с. 195) встановлено наступне. На підставі Договору оренди № 83 від 01.12.2010 (зворотній бік а.с. 160-а.с.162, т. 1) ФОП ОСОБА_1 надає в оренду Філії СОУ ПАТ Державний ощадний банк України нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,6 м. кв., терміном дії на 2 роки 11 місяців, орендна плата складає 35,00 грн. на місяць за 1 м. кв. Відповідно до п. 13.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Вказані дії підтверджені актом прийому - передачі від 01.12.2010, а додатковими угодами, укладеними до даного договору продовжувався строк оренди та змінювалась орендна плата. На підставі Додаткової угоди № 3 від 01.11.2013 до договору оренди № 83 від 01.12.2010 (а.с. 159, т. 1) термін дії договору становить з 01.11.2013 до 01.10.2016 . Згідно Додаткової угоди № 4 від 01.01.2015 до договору оренди № 83 від 01.12.2010 (зворотній бік а.с. 159, т. 1) розмір оренди складає 40,00 грн. за 1 м. кв. на місяць. На підставі Додаткової угоди № 6 від 01.10.2016 до договору оренди № 83 (зворотній бік а.с. 171, т. 1) від 01.12.2010 термін дії договору становить з 01.10.2016 до 01.10.2017. Згідно Додаткової угоди № 7 від 01.10.2017 до договору оренди № 83 від 01.12.2010 (а.с. 171, т. 1) термін дії договору становить з 01.10.2017 по 01.09.2020 включно. На оплату наданих послуг оренди та компенсації понесених витрат на оплату комунальних послуг ФОП ОСОБА_1 на адресу Філії СОУ ПАТ Державний ощадний банк України виписувались відповідні рахунки (зворотній бік а.с. 163-169, т. 1, а.с. 172-194, т. 1) . Згідно платіжних доручень (а.с. 163-170, т. 1, зворотній бік а.с. 172-194, т. 1), суми коштів, отриманих ФОП ОСОБА_1 від надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 28,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 по 31.12.2018 склали 81274,41 грн., в т. ч.: за 2016 р. - 8530,36 грн., за 2017 р. - 33477,37 грн., за 2018 р. - 39266,68 грн. (Первинні документи в період з 01.01.2016 по 30.09.2016 згідно правил внутрішнього розпорядку АТ Ощадбанк знаходяться в архіві). Вказана інформація про суми виплачених доходів Філією СОУ ПАТ Державний ощадний банк України в адресу ФОП ОСОБА_1 підтверджується і даними, що містяться в Відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів (форма 1 ДФ) (а.с. 156-157, т. 1). Філія СОУ ПАТ Державний ощадний банк України перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Сумській області та не зареєстрована як платник єдиного податку. Відповідно до інформації, яка надійшла листом № 92/12180 від 17.09.2019 (а.с. 198-200) та завірених копій первинних документів від ПАТ Сумиобленерго на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області № 17925/10/18-28-13-03-14 від 29.08.2019 (а.с. 196-197, т. 1) встановлено наступне. Згідно отриманих рахунків та товарних чеків (зворотній бік а.с.206, т. 1, а.с. 207-246, т. 1) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в адресу ПАТ Сумиобленерго були надані послуги проживання. Так, згідно записів, які містяться на товарних чеках, ФОП ОСОБА_1 надавав готельні послуги за адресою: АДРЕСА_2 . Так, згідно отриманих копій товарних чеків, суми коштів, отриманих ФОП ОСОБА_1 за надані послуги проживання в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 складають 25200,00 грн. Вказана інформація про суми виплачених доходів ПАТ Сумиобленерго в адресу ФОП ОСОБА_1 підтверджується і даними, що містяться в відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів (а.с. 156-157, т. 1). За даними інформації, наявної в базах даних податкового органу, ПАТ Сумиобленерго не є платником єдиного податку. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги ПК України в частині дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме надання послуг іншим юридичним особам, які не є платниками єдиного податку. Колегія суддів зазначає, що, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та вимог про сплату боргу, позивач посилався виключно на відсутність підстав для проведення перевірки та не навів жодних обставин, які б спростовували факти порушень податкового законодавства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2019 року №0002733303, №0002743303, №0002753303, №0002803303, №0002763303, №0002783303, №0002723303, №0002703303, №0002713303, вимога про сплату боргу від 05 грудня 2019 року №0002793303, які прийняті на підставі акту перевірки від 12.11.2019 № 224/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /229, є обґрунтованими, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. З тих самих підстав колегія суддів вважає обґрунтованою та правомірною й вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-2082-50У, оскільки вона прийнята на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів у зв`язку з наявністю станом на 31.01.2020 у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 273712,14 грн., яка утворилась внаслідок несплати позивачем недоїмки у сумі 239696,53 грн. та штрафу у сумі 34015,61 грн. Позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016, колегія суддів також вважає необґрунтованими з таких підстав. Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач всупереч чинного податкового законодавства анулював реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з 01.01.2016. Водночас, вказане твердження позивача спростовується відомостями з Реєстру платників єдиного податку, у якому містяться відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи (а.с. 139, т. 1). Жодних належних доказів анулювання Головним управлінням ДПС у Сумській області реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016 позивач судів першої та апеляційної інстанції не надав. Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року по справі № 480/2926/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 12.07.2021 року