Постанова 4851 № 440/6378/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 р.Справа № 440/6378/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.12.20 року по справі № 440/6378/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 27.07.2020 року №0000683202 про застосування штрафних санкцій в сумі 17000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 положень ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", внаслідок здійснення реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії. Наголошував, що правомірно здійснював продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів в останній день строку дії ліцензії - 15.12.2019 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27 липня 2020 року №0000683202. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на доводи, наведені ним у відзиві на адміністративний позов. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також, від позивача надійшла заява про розгляд справи 10.03.2021 без його участі. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями за реєстраційним номером: 16110308201801222 з датою реєстрації 06.12.2018 року. Термін дії даної ліцензії визначений: з 15.12.2018 до 15.12.2019 року. 08.07.2020 року фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі наказу від 07.07.2020 №953, направлень на перевірку від 07.07.20920 року №968, 969, проведена фактична перевірка магазину Твій вибір з питань додержання суб`єктом господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Результат проведеної перевірки оформлений актом від 08.07.2020 №79/16-31-32-02/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог частини 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині здійснення реалізації алкогольних напоїв 15.12.2019 без наявності відповідної ліцензії. На підставі акту від 08.07.2020 року №79/16-31-32-02/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Полтавській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 року №0000683202 про застосування фінансових санкцій на суму 17000 грн. Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані приписами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон). Відповідно до положень статті 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається: на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію; на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності. Зважаючи на вимоги наведених приписів, суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема строку її дії. У свою чергу п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачає, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Матеріалами справи підтверджено, що позивач мав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями реєстраційний №16110308201801222 з датою реєстрації 06.12.2018 року, терміном дії: з 15.12.2018 до 15.12.2019 року (а.с.13). Також сторонами не заперечується та обставина, що позивачем отримана нова ліцензія на торгівлю алкогольними напоями реєстраційний №16110308201903400 з датою реєстрації 05.12.2019 року, терміном дії: з 16.12.2019 до 16.12.2020 року (а.с.14). Отже, поведінка позивача свідчить про відсутність наміру на порушення вимог діючого законодавства з питань ліцензування. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фактично, дія ліцензій не переривалась, оскільки термін дії ліцензії №16110308201801222 з датою реєстрації 06.12.2018 року був безпосередньо визначений відповідачем шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому, дата закінчення поєднана з прийменником до, у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" не визначає порядок обчислення строку (терміну) дії ліцензії. Частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права). Згідно ч.ч.1, 2 ст.251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За змістом ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч.1 ст.255 ЦК України). Крім того, згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі diesadquem. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін dies a quo означає день, з якого починається відлік строку, а термін diesadquem означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день diesadquem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця. З урахуванням самостійного зазначення відповідачем в ліцензіях кінцевої календарної дати її дії до 15.12.2019, граматичного аналізу вжиття в ліцензіях їх кінцевої дати дії до 15.12.2019 та положень Конвенції, висновок контролюючого органу щодо порушень позивачем вимог законодавства про ліцензування під час роздрібного продажу алкогольних напоїв в останній день чинності ліцензій - 15.12.2019 є хибними. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 26.04.2018 у справі № 815/4720/16, від 04.12.2018 у справі №820/2208/18. Враховуючи те, що у позивача наявні ліцензії з реєстраційним №16110308201801222, датою реєстрації 06.12.2018 року, терміном дії: з 15.12.2018 до 15.12.2019 року та з реєстраційним №16110308201903400, датою реєстрації 05.12.2019 року, терміном дії: з 16.12.2019 до 16.12.2020 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання доведеним факту реалізації позивачем 15.12.2019 року алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії. Отже, позивачем були вчинені дії, спрямовані на провадження господарської діяльності з торгівлі алкогольними напоями із дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.07.2020 року №0000683202. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог законодавства, обов`язкового при здійсненні оптової та роздрібної алкогольними напоями та тютюновими виробами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2020 року №0000683202 на суму 17000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 440/6378/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 19.03.2021 року