Постанова 4851 № 440/3857/20

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2021 р. Справа № 440/3857/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3857/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протипвнами та скасування податкових повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 /позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області/відповідач) в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 липня 2020 року № 0000583202, складеного на підставі акту перевірки № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 22 червня 2020 року, яким застосовано суму штрафної (фінансової) санкції до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки роздрібну торгівлю алкогольними напоями вона здійснювала на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями терміном дії "з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року". Посилаючись на статтю 254 Цивільного кодексу України, вважає, що строк дії зазначеної ліцензії становить з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року включно, тобто позивач правомірно здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями 27 серпня 2019 року - в останній день строку дії ліцензії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10 липня 2020 року № 0000583202, складеного на підставі акту перевірки № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 22 червня 2020 року, яким застосовано суму штрафної (фінансової) санкції до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що термін дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчився 26.08.2019, з огляду на сплив річного терміну дії ліцензії. Відповідно, реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів 27.08.2019 вважається такою, що відбулася без ліцензії, що є порушенням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивачки фінансову санкцію у вигляді штрафу в загальному розмірі 34000 грн. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У зв`язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2020 року, на підставі наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 18 червня 2020 року № 899 /а.с. 39/ та направлення на перевірку від 18 червня 2020 року № 890, № 891 /а.с. 37, 38/, посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, свідоцтв, проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами вказаної перевірки складено акт від 22 червня 2020 року № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 , згідно з яким під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі, чим порушено вимоги частин 15, 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року /а.с. 32-35/. На підставі акта перевірки від 22 червня 2020 року № 67/16-31-32-02/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2020 року № 0000583202 яким до позивача застосовано фінансові санкції, за порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, у розмірі 34000,00 грн /а.с.47/. Вважаючи рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що станом на 27 серпня 2019 року були чинними ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольних та тютюнових виробів 16240311201800100, 16240308201800133. Термін дії вказаних ліцензій становив з 27.08.2018 до 27.08.2019. Суд першої інстанції також зазначив, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами» не визначає порядок обчислення строку (терміну) дії ліцензії. Однак граматичний аналіз вжитої в ліцензії кінцевої дати її дії - «до 27.08.2019», з урахування положень Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року та Цивільного кодексу України, свідчить про те, що останнім днем чинності ліцензій є 27 серпня 2019 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (на час видачі ліцензії вказаний Закон мав назву «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). Відповідно до ч.ч. 12, 29 ст. 15 вказаного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). У свою чергу п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачає, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2018 року позивачу видана ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії (реєстраційний номер 16240311201800100) з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року /а.с. 12/. Крім того, 16 серпня 2018 року позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 16240308201800133) з терміном дії з 27 серпня 2018 року до 27 серпня 2019 року /а.с. 14/. Між сторонами виник спір щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 права здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами станом на 27.08.2019 року відповідно до ліцензій з реєстраційними номерами 16240311201800100, 16240308201800133. Позивач вважає, що вказана ліцензія була чинною до 27 серпня 2019 року включно, натомість відповідач наполягає на тому, що останнім днем її дії було 26 серпня 2019 року. Вирішуючи цей спір, колегія суддів враховує, що за правилами ч. 29 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються терміном на один рік. Термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з реєстраційними номерами 16240311201800100, 16240308201800133 був визначений Головним управлінням ДФС у Полтавській області як такий, що розпочався з 27 серпня 2018 та триває до 27 серпня 2019 року. Суд першої інстанції правильно врахував, що згідно із ч. 3 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця. Згідно з п. а ч. 1 ст. 1 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року вона застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені, зокрема, законом або судовим чи адміністративним органом. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що останнім днем строку дії ліцензії з реєстраційними номерами 16240311201800100, 16240308201800133 є 27 серпня 2019 року. Відтак, здійснюючи 27 серпня я 2019 року роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, ФОП ОСОБА_1 не порушувала вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а у контролюючого органу не було підстав для застосування до нього фінансових санкцій. Також колегія суддів враховує, що позивач, маючи намір здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями й після закінчення строку дії ліцензії з реєстраційними номерами 16240311201800100, 16240308201800133, завчасно, а саме - 05 серпня 2019 року отримала нові ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами з реєстраційнимими номерами 1624031120190183716240308201902243 16240308201902243, з терміном дії з 28 серпня 2019 року до 28 серпня 2020 року /а.с. 13,15/. Отже, позивачем були вчинені дії, спрямовані на провадження господарської діяльності з торгівлі алкогольними напоями із дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу з приводу допущення позивачем порушень вимог законодавства, обов`язкового при здійсненні оптової та роздрібної алкогольними напоями та тютюновими виробами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі № 440/3857/20 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко