Постанова 4855 № 320/6940/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6940/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М. за участю секретаря: Ворона Д.О. за участю: представника скаржника: Решетило С.В. представника позивача: Кузьменкова М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.21 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій , В С Т А Н О В И Л А: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0072590706, №0072550706, №0072570706 від 20.04.2021. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій є протиправними, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків, щодо визначених штрафних санкцій відповідно до складеного акту №3972/10/36/07/ НОМЕР_1 від 18.03.2021 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року позов задоволено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів законності прийняття податкових повідомлень-рішень щодо застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оскаржуваними повідомленнями-рішеннями. Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами до дати, яка зазначена в ліцензії, причому останній день здійснення діяльності буде дата, яка передує даті, зазначеній в ліцензії, у цьому випадку: 04.04.2020, тому, оскільки позивач здійснювала згадану діяльність поза межами строку, визначеного у ліцензії, то податкове повідомлення-рішення №0072590706 від 20.04.2021 прийнято обґрунтовано. Також вказав, що податкове повідомлення-рішення №0072550706 прийнято правомірно, позаяк позивач порушила приписи п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Щодо податкового повідомлення-рішення №0072570706, то скаржник також зазначив про законність його прийняття, адже позивач під час перевірки не надала документи, які підтверджують облік та надходження товару. Позивач подав відзив (пояснення) на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.07.1998 за №23550170000001708. Головне управління ДПС у Київській області видало позивачу ліцензії: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №10290311201901322, строк дії від 05.04.2019 до 05.04.2020; на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №10290311202001153, строк дії від 06.04.2020 до 06.04.2021; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №10290308201901556, строк дії із 05.04.2019 до 05.04.2020; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 10290308202001308, строк дії із 06.04.2020 до 06.04.2021. На підставі наказу ГУ ДПС у Київській області № 382-п від 01.03.2021 «Про проведення фактичних перевірок» працівниками податкового органу проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність позивач, про що складено Акт №3972/10/36/07/ НОМЕР_1 від 18.03.2021 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Вказаним актом перевірки зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії. Також перевіркою встановлено, що 05.04.2020 в магазині здійснювалася торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, перелік яких наведено в акті без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що порушено п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. 20.04.2021 на підставі Акту перевірки №3972/10/36/07/2632712503 від 18.03.2021 заступник начальника ГУ ДПС у Київській області прийняв рішення: №0072590706 за порушення ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності сума 741086,36 грн; №0072550706 за порушення п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР та застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 119642,56 грн; №0072570706 за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності сума 1020 грн. Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернуся до суду з позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Щодо податкового повідомлення-рішення №0072590706 за порушення ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі: 741086,36 грн, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Водночас, вимогами Закону України визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення. Відповідно до змісту Закону №481/95-ВР плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами визначена як щорічна, а справляється щоквартально рівними частинами. Частиною 20 статті 15 Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Відповідно до ч. 29 ст. 15 Закону, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Згідно вимог ч. 32 ст. 15 Закону, ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Київській області видало позивачу ліцензії: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №10290311201901322, строк дії від 05.04.2019 до 05.04.2020; на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №10290311202001153, строк дії від 06.04.2020 до 06.04.2021; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №10290308201901556, строк дії із 05.04.2019 до 05.04.2020; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 10290308202001308, строк дії із 06.04.2020 до 06.04.2021. Відповідно до акту перевірки відповідач зазначає, що станом на 05.04.2020 термін дії ліцензій закінчився, і продаж вказаних в акті товарів проходив без ліцензій, тобто не беручи до уваги строк повного останнього дня дії ліцензій. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. 1 ст.255 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі (dies a quo) і спливають опівночі (diesadquem). За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "diesadquem" означає день, у який цей строк спливає. Отже, термін ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначається вказівкою на календарну дату, тобто конкретний день, який чітко зазначений у ліцензії. Останнім днем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ліцензій №10290311201901322 та №10290308201901556 є саме 05.04.2020, оскільки саме на цю календарну дату припадає подія, яка має юридичне значення, а саме: закінчення дії ліцензії, до 24 години цього дня. У цьому випадку прийменник "до" поряд із визначеною датою до 05.04.2020, стосується визначення саме терміну дії ліцензії. До того ж, прийменник «до» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або необхідності здійснити певну дію у розумінні «включно». Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №821/573/16 та від 07.02.2019 у справі №803/630/17. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 р. введено карантин. Водночас Державна податкова служба України розмістила на своєму офіційному сайті повідомлення із проханням утриматися від відвідування центру обслуговування платників без нагальної потреби. Також контролюючий орган просив «Надсилати поменше паперових документів та користуватися засобами електронного зв`язку. За допомогою меню «Листування з ДПС», розміщеного у приватній частині Електронного кабінету платника, можна направити лист/запит/звернення до податкового органу у форматі pdf (обмеження 2 Мб). Робота у приватній частині е-кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), який дозволяє зареєструвати РРО, КОРО, розрахункові книжки, довідку про відсутність заборгованості з платежів тощо». Нормами Закону не передбачено подання електронної заяви на отримання ліцензії, а тому надіслати заяву на отримання ліцензії через е-кабінет є не можливим. Позивач 16.03.2020 звернувся через поштову скриньку в приміщенні ГУ ДПС у Київській області, Броварського управління, Броварської державної інспекції із заявою на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка зареєстрована відповідачем відповідно до п. 3 ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. В інформаційному листі Державної податкової служби України № 7 від 20.03.2020 зазначено, що Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. На виконання зазначеної вище норми Державною податковою службою України та її територіальними органами призупиняється відлік перебігу строків звернення платників податків за наданням, в тому числі, адміністративних послуг, передбачених Законом України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та, відповідно, призупиняється відлік строків надання цих послуг контролюючим органом. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не порушила строк використання ліцензій та їх отримання. Щодо податкового повідомлення-рішення №0072550706 за порушення п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі: 119642,56 грн, колегія суддів зазначає таке. Як вбачається з акту перевірки, позивач не здійснював ведення обліку товару в порядку, встановленому чинним законодавством України. Пунктом 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. У матеріалах справи міститься видаткова та прибуткова накладну на суму 57271,28 грн, що свідчить про наявність облікового товару в магазині АДРЕСА_1. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не порушив п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до п.п. 3,14 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання повинні, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування; вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Що стосується висновків відповідача про відсутність у позивача довідки про опломбування РРО, то позивач подав до суду докази про опломбування РРО№ 133 та Акт №81 про введення в експлуатацію РРО, що міститься в магазині за адресою: АДРЕСА_1. Щодо податкового повідомлення-рішення №0072570706 за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі: 1020 грн, колегія суддів зазначає таке. Статтею 63.3 ПКУ України визначено метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення. Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні ДФС у Київській області Броварського Управління Броварської державної Податкової Інспекції із 08.05.2019, що підтверджується довідкою (форма 20-ОПП) від 08.05.2019, яка зареєстрована Головним Управлінням ДФС У київській області, Броварського Управління, Броварської державної Податкової Інспекції, документ F13120 від 08.05.2019, квитанція №2, реєстраційний номер 9092864295. Отже, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України є необґрунтованим. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів законності прийняття податкових повідомлень-рішень щодо застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оскаржуваними повідомленнями-рішеннями. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається. Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови виготовлено 02 лютого 2022 року. Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків