Постанова 4820 № 683/2616/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 683/2616/20 Провадження № 22-ц/4820/450/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Журбіцький В.О., з участю представника позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2021 року про забезпечення позову, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_5 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ. ОСОБА_5 зазначила, що з жовтня 2014 року вона та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний бюджет і були пов`язані спільним побутом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_6 . За час спільного проживання сторони набули квартиру АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована на ім`я відповідача. Ця квартира придбана нею та ОСОБА_2 за спільні кошти і належить їм на праві спільної сумісної власності, наразі, відповідач не визнає її право на нерухоме майно, а між сторонами не досягнуто згоди щодо його поділу. За таких обставин ОСОБА_5 просила суд: встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 9 серпня 2016 року до 30 червня 2018 року; визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м, спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 ; визнати за нею, ОСОБА_5 , право власності на Ѕ частки цієї квартири. В лютому 2021 року ОСОБА_5 збільшила свої вимоги, пред`явивши їх також до ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_2 незаконно відчужив останньому спірну квартиру. У зв`язку з цим, ОСОБА_5 просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 12 січня 2021 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Вакарєвою О.В., недійсним. Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову У січні 2021 року ОСОБА_5 подала заяву про забезпечення позову, обґрунтувавши її тим, що під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 спірну квартиру, тому існує реальна загроза її подальшого відчуження третім особам, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. ОСОБА_5 просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2021 року, в якій ухвалою від 15 лютого 2021 року виправлено описку, задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Суд керувався тим, що існують реальні ризики невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що заява ОСОБА_5 про забезпечення позову є необґрунтованою, а суд порушив порядок її розгляду та вжив захід забезпечення позову, яким фактично вирішив спір по суті заявлених вимог. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_5 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість. ОСОБА_4 не висловив своєї позиції щодо апеляційної скарги. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини На підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 жовтня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Голуб О.Є. (реєстраційний номер 1791), ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Між сторонами виник спір з приводу цієї квартири. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2020 року первісну заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову залишено без задоволення. За договором купівлі-продажу квартири від 12 січня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Вакарєвою О.В. (реєстраційний номер 61) ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру ОСОБА_4 . Суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову протягом двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Застосовані норми права Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. За змістом ч.ч. 3, 10 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. В силу ч.ч. 1, 3, 4 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на необґрунтовані активи , - уточнено судом). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду про задоволення позову. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Як правило, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. При цьому, в залежності від обставин справи, суд може, але не зобов`язаний, викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень або додаткових доказів, а також розглянути цю заяву в судовому засіданні з викликом сторін, якщо наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову. Предметом заявленого позову є право спільної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Під час розгляду справи в суді ця квартира перейшла у власність ОСОБА_4 , а тому існує реальна загроза подальшого відчуження останнім спірного майна. За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що невжиття заходу забезпечення позову ОСОБА_5 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення порушених прав позивачки. При цьому визначений судом спосіб обтяження майна є співмірним із заявленими вимогами та не призводить до їх вирішення по суті. Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість заяви ОСОБА_5 і неправильність застосованого судом заходу забезпечення позову не відповідають фактичним обставинам справи. Суд апеляційної інстанції не знаходить виключних обставин, які б зумовили розгляд заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін, а тому посилання ОСОБА_2 на порушення судом порядку вирішення питання про забезпечення позову є необґрунтованими. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2021 року про забезпечення позову - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 березня 2021 року. Судді: О.І. Ярмолюк А.М. Костенко Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Завадська О.П. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 48