Постанова Київський апеляційний суд № 752/23176/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 березня 2021 року м. Київ Справа № 752/23176/20 Провадження: № 33/824/1455/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О., за участі: адвоката Поліщука Олександра Сергійовича розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ступака Артура Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 20 січня 2021 року, винесену під головуванням судді Валігури Д.М., щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КупАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн на користь держави. Не погодившись із таким судовим рішенням, 01 лютого 2021 року адвокат Ступак А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не дотримання вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи,, просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 20 січня 2021 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КуПАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, адвокат Ступак А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 посилався на те, що погодження ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушеннясаме по собі не є доказом визнання останнім факту вчинення ним адміністративного правопорушення.Окрім того, всупереч зазначеному в постанові, ОСОБА_1 в судовому засіданні у суді першої інстанції не визнав вину та при вирішенні питання поклався на розсуд суду, припустивши що це не є тотожнім з визнанням вини. Вказував, що наявність в протоколі про адміністративне правопорушення підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання такою особою вини в вчиненні адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення не є доказом вини такої особи. Суд має повністю та всебічно встановити всі обставини справи та винести постанову на підставі аналізу наявних вматеріалах справи доказів, положень законодавства, а також, виходячи з фактичних обставин справи, про що вказано у постановах Верховного Суду від 22липня 2019 року у справі № 757/2757/16, та від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17. Також зазначав, що норма статті 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладені суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативного правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималась. В протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на пп.1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2». Однак, станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення діяла редакція Постанови КМУ № 1236 від 30.12.2020 року, в якій пп.1 п. 10 відсутній, він втратив чинність на підставі Постанови КМУ №1236. Статтею 8 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення. Оскільки положення пп.1 п.10 Постанови КМУ на момент розгляду справи судом першої інстанції вже було скасоване, ОСОБА_1 не міг бути притягненим до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП за порушення пп.1 п.10 Постанови КМУ. Окрім того, вважав, щообставини, які викладені у протоколі не підтверджені належними та допустимими доказами усправі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Працівники патрульної належним чином не зафіксували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, до протоколу не було додано ані пояснень свідків, ані відеозапису, ані фотографій, які б підтверджували наявність винної поведінки ОСОБА_1 , а направлена разом з протоколом до суду фотографія автобуса Mercedes-Benz 313 д.н.з. НОМЕР_1 не підтверджує обставин, зазначених в протоколі, оскільки на фото відсутні будь-які особи, та, зокрема, ОСОБА_1 . Вислухавши пояснення адвоката Ступака А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2020 року, ОСОБА_1 05.11.2020 року о 15-10 год. по просп. Академіка Глушкова, 46, керував т/з «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснювава надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Київ-Новоукраїнка» без засобів індивідуального захисту (без маски). Тобто, ОСОБА_1 своїми діями порушив пп.1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Суддя місцевого суду визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, та в межах санкції вказаної статті визначив розмір стягнення. Частиною 1 ст. 44-3 КпАП України, передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Згідно із положеннями ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 22.07.2020, в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» (в редакції від 11.11.2020 року), на усій території України з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року встановлено карантин. Відповідно до п.п. 1, п. 10 постанови КМУ від 22.07.2020 №641, на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. В той же час, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №1000-IX від 06 листопада 2020 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтю 44-3 доповнено частиною другою, згідно якої перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі, виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до положень ч.2 та ч.3 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Отже, судом першої інстанції при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не враховано зазначені зміни до Закону та помилково застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується лише на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та фотокартці. Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, працівниками поліції до суду надано лише протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 354088 від 15.11.2020 року та фотокартку автомобіля. До матеріалів справи також додано рапорт лейтенанта поліції Юрія Крота, в якому зазначено, що ним 05.11.2020 року було перевірено транспортний засіб «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Київ-Новоукраїнка» під керуванням водія ОСОБА_1 . При подальшій перевірці було встановлено, що водій здійснював перевезення пасажирів у міському сполученні без засобів індивідуального захисту, чим порушив п.п. 1 п. 10 ПКМУ № 641 від 22.07.2020 року, у зв`язку з чим водія притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КупАП. Проте, вказані обставини не підтверджуються жодними доказами, носії фото-відео фіксації правопорушення, пояснення свідків (пасажирів) в матеріалах справи відсутні, а на фото, що долучено до протоколу, зображений лише автомобіль. Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо здійснення водієм ОСОБА_1 перевезення пасажирів у міському сполученні без засобів індивідуального захисту, матеріали справи не містять. Ураховуючи наведене, слід зробити висновок, що суддя районного суду формально обґрунтував своє рішення матеріалами справи, зокрема,протоколом про адміністративне правопорушення та іншими зібраними матеріалами, але будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам не надав, фактичні обставини справи не з`ясував, та, як наслідок, дійшовпередчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Також слід відмітити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому,суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є обґрунтованими, а відтак постанова Голосіївського районного суду м. Києві від 20 січня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Ступака Артура Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 20 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, скасувати. Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома