Постанова 4805 № 273/1421/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1421/20 Головуючий у 1-й інст. Новицький Є. А. Категорія 39 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б. суддів: Коломієць О.С., Микитюк О.Ю., розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження в м. в м.Житомирі цивільну справу №273/1421/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Новицького Є.А., ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 12 січня 2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір, згідно з яким банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ОСОБА_1 підписала заяву, відповідно до якої погодилася з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. При укладенні вказаного договору відповідачка надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Разом з тим, свої зобов`язання за фактичне використання кредитних коштів вона належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 31 березня 2020 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 134453 грн. 21 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 9370 грн. 49 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 124282 грн. 72 коп., 800 грн. пені за прострочення зобов`язання. Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 134453 грн. 21 коп. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ « ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9370 грн. 49 коп. та 146 грн. 49 коп. судового збору. В апеляційній скарзі АТ «КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків та пені й ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги. Зокрема, зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що відповідачка підписала заяву, відповідно до якої погодилася з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. З наведеного вбачається, що, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, вона висловила свою згоду з формою договору та його умовами. Відсутність при цьому підпису боржника на відповідних Тарифах, Умовах та Правилах не свідчить про неукладення договору, оскільки суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах. Окрім того, відповідачка підписала довідку про умови кредитування, яка містить умови щодо розміру відсоткової ставки та порядку нарахування пені. В подальшому вона не оспорювала вказаний кредитний договір та не надала заперечень щодо розміру позовних вимог, відтак суд безпідставно послався на постанову Великої палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 12 січня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ ПриватБанк. У вказаній заяві зазначений вид картки - Універсальна , кредитний ліміт зазначений у розмірі 250 грн. Цього ж дня відповідачкою підписано довідку про умови кредитування, в якій сторони погодили базову відсоткову ставку у розмірі 2,5% на місяць. Окрім того, у довідці передбачена можливість нарахування неустойки: пені (1), яка дорівнює відсотковій ставці за договором/30 ( нараховується за кожен день прострочення кредиту; пені (2), яка становить 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, й нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення за кредитом на суму від 50 грн. та більше. Звертаючись до суду з даним позовом, банк посилався на ту обставину, що відповідачка належним чином не виконує кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 31 березня 2020 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 134453 грн. 21 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 9370 грн. 49 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 124282 грн. 72 коп., 800 грн. пені за прострочення зобов`язання. Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків та пені, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні кредитного договору сторони не погодили базову відсоткову ставку та умови нарахування неустойки. Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що у підписаній відповідачкою довідці відсоткова ставка визначена у розмірі 2,5 % на місяць, також міститься умова про можливість нарахування пені у разі прострочення виконання зобов`язання. Отже, сторони дійшли згоди щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами та умов нарахування неустойки. Доказів того, що ОСОБА_1 сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками, матеріали справи не містять. Таким чином, банк вправі ставити питання щодо стягнення даної заборгованості. Водночас, наданий розрахунок заборгованості свідчить про те, що позивачем застосовувалась відсоткова ставка у розмірі 34,8 % та 43,20 %. Враховуючи розмір заборгованості зі сплати тіла кредиту, погоджену сторонами річну відсоткову ставку та кількість днів прострочення зобов`язання, на користь позивача підлягає стягненню 21056 грн. 65 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом ( 9370,49 грн. х 30% річних : 365 дн. х 2374 дн. ). Окрім того, на користь позивача підлягає стягненню 800 грн. пені. З огляду на вищезазначене, рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати відсотків та пені підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення,- про стягнення на користь АТ КБ ПриватБанк 21056 грн. 65 коп. заборгованості зі сплати відсотків та 800 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками слід відмовити. В іншій частині рішення не оскаржується, отже не є предметом апеляційного розгляду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково. Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків і пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « ПриватБанк» 21056 грн. 65 коп. заборгованості зі сплати відсотків та 800 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: