Постанова Одеський апеляційний суд № 947/24271/20

Номер провадження: 22-ц/813/4305/21 Номер справи місцевого суду: 947/24271/20 Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.03.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., учасники справи: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року у складі судді Бескровного Я.В., в с т а н о в и в: У серпні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтований тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 22.12.2010, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахуноку розмірі 500 грн., який в подальшому змінювався. Одночасно 22.12.2010 відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В довідці відповідач підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитних коштів ознайомлений. Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 30.06.2020 виникла заборгованість щодо повернення кредитних коштів в загальному розмірі 14493,94 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту324,69 грн, заборгованість за нарахованими відсотками10059,25 грн, пеня за прострочене зобов`язання 4110 грн. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем під час отримання кредитної картки було підписано довідку, яка містить тип картки, тип кредитної лінії, базову відсоткову ставку за користування кредитом, розмір щомісячних платежів, порядок нарахування пені та штрафів. Таким чином, правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №342/180/17 у даному випадку не можуть бути застосовані. З виписки по рахункам відповідача вбачається, що останній користувався кредитними коштами через банкомати, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна». Також є доведеним факт укладання між банком та відповідачем договору, який складається не лише з заяви позичальника, а й з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів. Суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, виконував умови кредитного договору, частково сплачував заборгованість за договором у тому числі відсотки, пеню та комісії (погашення відображені у розрахунку заборгованості в графі «Сума погашення за наданим кредитом»), а отже визнав свої зобов`язання за угодою та розміри встановлених обов`язкових платежів. Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. З матеріалів справи слідує, що відповідач 22.12.2010 заповнив анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 1000 грн. Вказана анкета-заява містить контактні дані та підпис ОСОБА_1 . Одночасно відповідач 22.12.2010 підписав довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В довідці зазначено, що відповідач отримує кредитну карту з базовою процентною ставкою по кредитному ліміту на момент підписання договору 2,5% в місяць з розрахунку 360 днів у році. Розмір щомісячного платежу -7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості (1)=базова процентна ставка по договору)/30-нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць нараховується один раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше. Довідка є бланком з серійним номером та містить підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з фінансовими умовами надання платіжної карти «Кредитка`Універсальна»55пільгового періоду, що спростовує доводи суду першої інстанції про те, що довідка не може вважатися доказом у справі. Довідкою АТ КБ «Приватбанк» підтверджується, що ОСОБА_1 було надано кредитну картку НОМЕР_1 з терміном дії до 11/14. З довідки банку про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача вбачається, що 22.12.2020 банком був встановлений кредитний ліміт у розмірі 500 грн., того ж дня відбулося зменшення кредитного ліміту 0,00 грн.; 06.04.2011 кредитний ліміт збільшено та встановлено у розмірі 600 грн.; 03.05.2012 кредитний ліміт зменшено та встановлено у розмірі 480 грн.; 05.09.2012 кредитний ліміт зменшено та встановлено у розмірі 330 грн; 06.11.2019 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по картці відповідача вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними та несвоєчасно повертав їх. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, але відзив на позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» не надав, не навів заперечень щодо наданих позивачем розрахунків. Суд першої інстанції зазначені докази до уваги не прийняв та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк». Враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, апеляційний суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відповідно до розрахунку банку, заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту станом на 30.06.2020 складає 324,69 грн. Отже, вимога банку в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню. Щодо вимог про стягнення процентів та пені апеляційний суд зазначає наступне. Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У вказаних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Як зазначено вище, відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої отримав кредитну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 погодив, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 також підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить умови щодо розміру процентної ставки - 2,5% в місяць з розрахунку 360 днів у році. Розмір щомісячного платежу -7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості (1)=базова процентна ставка по договору)/30-нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць нараховується один раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше. Відтак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів та пені, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сторонами не були погоджені умови договору щодо нарахування та сплати процентів та пені. Відповідно до розрахунку, банком нараховані відсотки за процентною ставкою 30% річних, що становить 2,5% на місяць. Саме таку процентну ставку сторони погодили відповідно до підписаної ними довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Отже, оскільки сторонами було погоджено умови кредитування щодо нарахування та сплати процентів та пені, апеляційний суд вважає обґрунтованими вимоги в цій частині. Разом з тим, як вбачається з розрахунку відповідача, останнім здійснено розрахунок відсотків та пені за користування кредитними коштами за період з 22.12.2010 по 30.06.2020, тоді як строк дії кредитної картки, виданої банком відповідачу сплив 11/14, що суперечить вимогам чинного законодавства. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за період до 30.11.2014 в розмірі 560,38 грн. та по пені за період до 30.11.2014 у розмірі 1310 грн. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитом у розмірі 324,69 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 560,38 грн та пені у розмірі 1310 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 788,25 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 скасувати. Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 324,69 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 560,28 грн, пеню у розмірі 1310 грн. В іншій частині вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати в розмірі 788,25 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: