Постанова 4808 № 344/12877/20

Справа № 344/12877/20 Провадження № 33/4808/182/21 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір 420 грн. 40 коп., в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 22 вересня 2020 року о 0.10 год. в м. Івано-Франківську, по вул. Залізнична, 4, керував транспортним засобом марки "Toyota Camry", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу "Драгер" в присутності двох свідків.. На вказану постанову суду ОСОБА_1 24.02.2020 року за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду та закрити провадження. Зазначає, що постанова суду винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Рішення суду було ухвалено без врахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання його вини у вчиненні правопорушенні, а тому постанова суду підлягає скасуванню. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. В обґрунтування доводів щодо поважності причин, з яких було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилається на те, що суд розглянув справу за його відсутності, чим було порушено його право на захист. При цьому апелянт звертає увагу на те, що в судове засідання суду першої інстанції він не з`явився за станом здоров`я. Про існування постанови суду щодо накладення на нього стягнення у виді штрафу довідався з органів виконавчої служби. Копію оскаржуваної постанови суду отримав на руки тільки 30.01.2020 року, в десятиденний строк з моменту отримання постанови суду подав апеляційну скаргу, проте в поновленні строку на оскарження йому було відмовлено зважаючи на не поважність причини пропуску строку на оскарження. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення, обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження та їх доведеність, тривалість строку, який пройшов з часу ухвалення судового рішення, яке оскаржується апелянтом, сутність доводів апеляційної скарги та інші обставини, які мають істотне значення. Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.10.2020 року Івано-Франківським міським судом була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається з мотивувальної частини постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2020 року, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не з`явився в судове засідання., хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи щодо нього. Так, в матеріалах справи знаходиться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , яке ним отримано 22.10.2020 року про призначення справи до розгляду в суді першої інстанції, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.9). Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 22.09.2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 складено за його присутності, в якому містяться власноручні підписи правопорушника про ознайомлення його з правами та обов`язками відповідно до ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, та про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді. Також, у ОСОБА_1 працівниками поліції було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами під його власноручний розпис, та ознайомлено із змістом самого протоколу відносно нього. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього 22.09.2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та про те, що в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться відповідна справа про притягнення його до адміністративної відповідальності, про що свідчать власноручні підписи ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1) та рекомендованому повідомленні про розгляд справи у суді (а.с.9). Приймаючи до уваги вказані обставини, слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про призначення справи щодо нього 28.10.2020 року в Івано-Франківському міському суді, не подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки в судове засідання 28.10.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2020 року постанова суду звернута до виконання. 10.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу копії постанови суду та стверджує, що отримав копію судового рішення тільки 30.01.2021р. При цьому, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не вказує, які причини не дозволили йому вчасно отримати копію судового рішення та у встановлений законом строк оскаржити постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. 11.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на постанову суду з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження суду. У вказаному клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 наводив аналогічні причини щодо пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення та посилався на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, про судове рішення він дізнався під час його виконання та невчасно отримав копію судового рішення. Постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Малєєвим А.Ю. від 28.01.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду , а апеляційна скарга повернута апелянту. Зі змісту мотивувальної частини рішення апеляційного суду вбачається, що суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи і повинен був із розумним інтервалом часу цікавитись станом провадження, а тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за його відсутністю. В поновленні строку на апеляційне оскарження було відмовлено у зв`язку з тим, що доводи щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження наведені ОСОБА_1 визнані непереконливими. 24.02.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову Івано-Франківського міського суду від 28.10.2020 року. 26.02.2021 року Івано-Франківським міським судом зареєстровано апеляційну скаргу подану ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 28.10.2020 року відносно нього. Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 зареєстрованої 26.02.2021 року вбачається, що необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження він обґрунтовує причинами, які вже наводив раніше в своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та яке було розглянуто судом. Зокрема, ОСОБА_1 знову посилається на те, що пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що тим, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, він дізнався про наявність судового рішення під час його виконання органами виконавчої служби та невчасно отримав копію судового рішення. При цьому, ОСОБА_1 посилається на те, що в судове засідання суду першої інстанції він не з`явився за станом здоров`я, оскільки відповідно до довідки, яка видана КНП «Центр первинної медичної допомоги» Рожнятівської районної ради від 17.02.2021 року він знаходився на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з 23.10.2020 року по 29.10.2020 року з приводу гострого катарального бронхіту. Враховуючи характер вищевказаного захворювання, тривалість та час перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні, апеляційний суд вважає, що наявність вищевказаної хвороби не свідчить про неможливість оскарження постанови суду у встановлені законом строки. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що він подав апеляційну скаргу в десятиденний строк з моменту отримання оскаржуваної постанови суду, проте йому було відмовлено в поновленні строку на оскарження зважаючи на відсутність поважності причин пропуску строку на оскарження апелянтом. Разом з тим, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 не вказує які саме причини не дозволили йому оскаржити судове рішення у встановлений законом строк. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про день та час розгляду справи призначеної на 28.10.2020 року. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , яке ним отримано 22.10.2020 року про призначення справи до розгляду в Івано-Франківському міському суді на 28.10.2020 року, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.9). Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що в провадженні суду першої інстанції знаходиться на розгляді справа про притягнення його до адміністративної відповідальності, знав про те, що розгляд вказаної справи було призначено на 28.10.2020 року, мав процесуальну можливість у встановлений законом строк оскаржити постанову суду, однак пропустив його без поважних причин. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, приймав заходи щодо намагання оскаржити постанову суду першої інстанції та не зміг оскаржити судове рішення з поважних причин. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 не вказує які саме причини завадили йому своєчасно у встановлені законом строки оскаржити постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2020 року. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення раніше вже вирішувалось судом апеляційної інстанції і в поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 було відмовлено, враховуючи, що з моменту ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий строк і на даний час рішення суду у встановленому законом порядку набуло законної сили, враховуючи характер процесуальної поведінки апелянта протягом розгляду справи у суді першої інстанції та після постановлення судом остаточного рішення, приймаючи до уваги причини, якими обґрунтовуються поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2020 року. Повернути апеляційну скаргу з додатками апелянту. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв