Постанова 4803 № 208/6482/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2530/21 Справа № 208/6482/18 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: В вересні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором - 14663 гривні 83 копійки та витрати по сплаті судового збору 1762,00 гривень (а.с.1-3). Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.06.2008 року у розмірі 1639 гривень 18 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 196 гривень 96 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.93-96). В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач своїм підписом засвідчив згоду на те, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг; активація відповідачем картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору; з виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами; відповідачем окрім заяви підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна, 55 днів пільгового періоду; сторони погодили умови кредитного договору (а.с.99-102). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом 1 інстанції встановлено, що 28.04.2007 року відповідач підписав «анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку», внаслідок чого отримав кредит. Позивач зазначає, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку» були доступні для ознайомлення відповідачу на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ та складають між ними договір приєднання. Відповідач користувався кредитними коштами, заборгованість погашав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом, пенею, комісією та штрафами. У заяві позивача від 07.06.2008 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» і «Тарифами банку», які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Згідно з наданим банком розрахунком, Відповідач станом на 19.08.2018 року має заборгованість 14663 гривні 83 копійки, яка складається з наступного: - 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять) гривень 18 копійок тіло кредиту; - 7563 (сім тисяч п`ятсот шістдесят три) гривні 65 копійок нараховані відсотки за користуванням кредитом; - 4524 (чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 63 копійки - нарахована пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 250 (двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); - 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 37 копійок - штраф (процентна складова). Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1 інстанції виходив з того, що укладений між сторонами кредитний договір від 07.06.2008 року року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважав, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у сумі 1639 гривень 18 копійок є обґрунтованою. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користуванням кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану позивачем довідку про умови кредитування та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.06.2088 року, банк посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем. Вказаною довідкою, з умовами якої погодився відповідач, передбачена базова процентна ставка в місяць 3 % на місяць, розмір щомісячних платежів (включаючи плату за користування кредитних коштів у звітному періоді) - 7% від заборгованості, але не менш ніж 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір та порядок нарахування неустойки: пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: пеня = (пеня1)+ (пеня2)= (базова відсоткова ставка за договором) / 30-нараховується за кожний день прострочки кредиту, (пеня2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму понад 50 грн.; штраф при порушенні строків по будь-якому із платежів більш ніж на 120 днів 250 грн. + 5% суми позову (а.с.13). Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сторонами не було погоджено умови договору щодо нарахування та сплати процентів, пені та штрафів. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів за користування кредитом. З наявної в матеріалах справи довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» убачається, що сторони погодили проценти в розмірі 3% в місяць, що становить 36,00% річних. У наданому АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 , проценти за користування кредитом обраховані за різними ставками: 36,00 %, 30,00% річних, річних, 34,80% річних, 43,20% річних, що не відповідає довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду». У суду також відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь банку пені та штрафів, оскільки такі суми розраховані банком з урахуванням розміру процентів за ставками, що не були погоджені сторонами. Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. За таких обставин, підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову, як про це просить позивач, не встановлено. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: