Постанова 4803 № 201/6459/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2801/21 Справа № 201/6459/20 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Деркач Н.М., суддів: Куценко Т.Р., Ткаченко І.Ю., за участю секретаря Бондаренка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних збитків, 3 % річних та пені за невиконання договору новації, - В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ПАТ «НВО «Созидатель» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних збитків, 3 % річних та пені за невиконання договору новації № 20/12-19 від 21.02.2020р. (а.с. № 3 - 6). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «НВО «Созидатель» є надавачем комунальних послуг мешканцям житлового буд. АДРЕСА_1 . Відповідач по справі, власник кв. АДРЕСА_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НВО «Созидатель» стягнута заборгованість в розмірі 11 034 грн. 97 коп. за житлово-комунальні послуги, яка утворилася з грудня 2015 року по вересень 2016 року, інфляційні витрати в розмірі 5 493 грн. 80 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 208 грн. 76 коп., а всього 17 737 грн. 53 коп., судовий збір у сумі 1762 грн. 21.02.2020 року на підставі ст.ст. 604, 1053 ЦК України позивачем з боржником укладено договір новації № 20/12-19 про заміну первісного грошового зобов`язання відповідно до рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року іншим позиковим зобов`язанням. Втім, відповідачем і цей договір згідно графіку виконання позикового зобов`язання (додаток до договору новації № 20/12-19 від 21.02.2020р.) не виконується. На підставі викладеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525, 526, 604, 610, 625, 1053, 1047, 1048 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача за невиконання договору новації № 20/12-19 від 21.02.2020 року інфляційні збитки 169 грн. 30 коп., 3 % річних 120 грн. 76 коп. та пеню - 14 692 грн. 73 коп., а разом 14 982 грн. 79 коп. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача за невиконання договору новації № 20/12-19 від 21.02.2020 року інфляційні збитки у розмірі 161 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі - 115 грн.79 коп., пеню у розмірі - 14 088 грн. 39 коп., а разом 14 365 грн. 88 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 045 грн. 45 коп. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач договір новації з позивачем не підписував, довіреність, видана ним ОСОБА_2 , яка від його імені підписала вказаний договір, таких повноважень не містить. Крім того, апелянт зазначає, що розмір стягнутої пені значно перевищує розмір збитків. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає проте, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, ухваленим з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення у даній справі зазначеним вимогам не відповідає. Судом встановлено, що ПАТ «НВО «Созидатель» є виконавцем комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а також забезпечення надання інших комунальних послуг через приєднані зовнішньобудинкові мережі у житловому будинку АДРЕСА_1 . Згідно статуту ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Созидатель» є правонаступником АТЗТ «Науково-виробниче підприємство «Созидатель» (а.с. № 13-15). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НВО «Созидатель» стягнуто заборгованість у розмірі 11 034 грн. 97 коп. за житлово-комунальні послуги, яка утворилася з грудня 2015 року по вересень 2016 року, інфляційні витрати в розмірі 5 493 грн. 80 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 208 грн. 76 коп., а всього 17 737 грн. 53 коп., а також судовий збір у сумі 1762 грн. (а.с. № 54-56). 21.02.2020 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла за довіреністю ОСОБА_2 , і позивачем укладено договір новації № 20/12-19 про заміну первісного грошового зобов`язання відповідно до рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року по справі № 201/12990/18 іншим позиковим зобов`язанням, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання погашати заборгованість частинами згідно додатку № 2 до договору (а.с. № 16-18, 19, 20). Згідно з умовами договору № 20/12-19 від 21.02.2020 року: п. 1.1. «Сторони домовились замінити існуючий станом на 01.09.2016р. борг Сторони-2 перед Стороною-1 (первісне грошове зобов`язання) відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/12990/18 у розмірі 19 499,53 грн. позиковим зобов`язанням на умовах зазначених у даному договорі новації; п. 2.9. «Сторона-2 зобов`язується виконати позикове на користь Сторони-1 у відповідності до «графіку виконання позикового зобов`язання» (додаток №2 до договору новації); п. 3.2. «Сторона, що не виконала свої зобов`язання за цим договором, зобов`язана відшкодувати іншій Стороні збитки понад неустойку, 3% річних та інфляційні втрати. Сплата неустойки не звільніє Сторону від виконання покладених на неї цим Договором обов`язків; 3.5 «за порушення строків виконання позикового зобов`язання за цим договором (в тому числі порушення графіку виконання позикового зобов`язання), Сторона-2 сплачує на користь Сторони-1 пеню в розмірі 1% (один відсоток) від суми вчасно не сплачених грошових коштів за кожен день прострочення протягом всього часу прострочення до моменту повного виконання грошового зобов`язання. Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «НВО «Созидатель» посилалося на те, що відповідачем договір новації № 20/12-19 від 21.02.2020 року згідно графіку виконання позикового зобов`язання не виконується, у звязку з чим просили стягнути 169 грн. 30 коп. інфляційних втрат; 120 грн. 76 коп. - 3 % річних та 14 692 грн. 73 коп. пені, а разом 14 982 грн. 79 коп. Зазначені суми розраховані станом на 22.06.2020 року (а.с. № 27-29). Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог, але, не погодившись з розрахунком суми, на яку нараховувалися інфляційні втрати, 3% річних і пеня, привів свій розрахунок, задовольнивши позовні вимоги частково. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду сторонами не оскаржено, тому апеляційним судом не перевіряється. Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 610 Цивільного кодексу Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 5 цієї статті у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Як встановлено матеріалами справи, предметом позову є стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, нарахованих за невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором новації від 21.02.2020 року. Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що договір № 20/12-19, укладений 21 лютого 2020 року між ПАТ НВО Сизидатель та ОСОБА_1 , від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_2 , є правочином новації. Як встановлено судом апеляційної інстанції, указаним договором передбачено обов`язок відповідача сплачувати частинами заборгованість по комунальним послугам, стягнуту з нього рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2019 року. У разі невиконання відповідачем зазначених положень договору передбачено сплату пені, інфляційних втрат та 3% річних. Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача про те, що у зв`язку з укладенням договору № 20/12-19 від 21 лютого 2020 року відбулась новація з наступних підстав. Згідно зі статтею 604 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Разом з цим згідно з частиною 4 зазначеної статті новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором. Отже, особливим видом припинення зобов`язання за домовленістю сторін є новація. Новація - це угода про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов`язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов`язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього. Однак, укладений між сторонами у справі договір № 20/12-19 від 21 лютого 2020 року не є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України, оскільки за умовами договору зобов`язання відповідача оплатити заборгованість не було замінено на інше зобов`язання, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього. Зобовязання, що виникло на підставі рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комунальним послугам не припинилося, а фактично відбулася зміна порядку виконання такого зобов`язання. При цьому апеляційний суд зазначає, що зміна строку виконання попереднього зобовязання, встановлення порядку погашення заборгованості не може вважатися новацією в розумінні статті 604 Цивільного кодексу України. За наведених обставин колегія суддів вважає, що, оскільки попереднє боргове зобовязання ОСОБА_1 перед ПАТ НВО Созидатель за рішенням суду не було припинено, а договором № 20/12-19 від 21 лютого 2020 року лише встановлено порядок та строки його погашення, то новація за вказаним договором не відбулася, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем сум, тому у задоволенні позову ПАТ НВО Созидатель слід відмовити. Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 3153 грн. Що стосується витрат на правову допомогу, понесених відповідачем у звязку зі зверненням з апеляційною скаргою, то колегія суддів вважає їх такими, що не підтверджені належними доказами, тому зазначені витрати не підлягають відшкодуванню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних збитків, 3 % річних та пені за невиконання договору новації відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 3153 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: Н.М. Деркач Т.Р. Куценко І.Ю. Ткаченко