Постанова 4803 № 173/1486/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3359/21 Справа № 173/1486/20 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и л а: У вересні 2020 року АТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказували, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, підписала заяву №б/н від 28 січня 2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Посилаючись на те, що відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 41 090 грн.32 коп. та судові витрати. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року позовні вимоги АТ КБ ПриватБанк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №б/н від 28 січня 2011 року, яка виникла станом на 30 червня 2020 року в розмірі 2 964 грн. - заборгованість за тілом кредиту. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк 840 грн. 80 коп. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покладено на позивача АТ КБ ПриватБанк . В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк просить скасувати оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги банку в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач, підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив згоду з формою договору та його умовами; відповідачем підписано довідку про умови кредитування, в якій зазначені базова процентна ставка 2,5 % на місяць; із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ КБ ПриватБанк на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Встановлено місцевим судом і це підтверджується матеріалами справи, що 28 січня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. З розрахунку позивача (а.с.7-12) вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 28 січня 2011 року станом на 30 червня 2020 року становить 41 090 грн.32 коп. і складається із заборгованості за тілом кредиту 2 964 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 34 456 грн.58 коп., 3 669 грн.74 коп. - нарахована пеня. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.1049,1054 ЦК України, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що довідкою від 28 січня 2011 року сторонами узгоджено розмір процентної ставки, однак звертає увагу на наступне. Згідно довідки від 28 січня 2011 року (а.с.19), підписаної відповідачем, передбачено процентну ставку 2,5% на місяць та порядок її нарахування - нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік. З розрахунку позивача вбачається, що залишок поточної (непростроченої) заборгованості складає 0 грн., розрахунок процентів здійснено позивачем на залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом, що не передбачено умовами укладеного між сторонами договору. За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач не довів своїх вимог в частині стягнення з відповідача процентів, рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміні в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні зазначених вимог. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів. Керуючись ст.ст.374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 17 березня 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.