Постанова 4803 № 189/1166/20
від 22.02.2021 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3165/21 Справа № 189/1166/20 Суддя у 1-й інстанції - Степанова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и л а: У жовтні 2020 року АТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказували, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, підписав заяву №б/н від 19 жовтня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Посилаючись на те, що відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 17 052 грн.81 коп. та судові витрати. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року позов АТ КБ ПриватБанк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 19 жовтня 2011 року, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 3 394 грн.20 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 418,38 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк просить скасувати оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків, пені, штрафів та задовольнити вимоги банку у цій частині. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачем підписано довідку про умови кредитування, в якій зазначене базова процентна ставка 2.5% на місяць, що становить 30% річних; відповідач не звертався до банку з письмовими заявами про розірвання кредитного договору, продовжував робити зняття та погашення коштів; встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків; з довідки про умови кредитування сторонами погоджено всі істотні умови договору, в тому числі щодо розміру та порядку нарахування пені. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ КБ ПриватБанк на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів та пені, суд першої інстанції виходив з того, що у наданому АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 , проценти за користування кредитом обраховані за різними ставками: 30,00% річних, 34,80% річних, 43,20% річних, 42,00% річних, 40,80% річних, що не відповідає довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками за користування кредитом; відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь банку пені, оскільки такі суми розраховані банком з урахуванням розміру процентів за ставками, що не були погоджені сторонами. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Встановлено місцевим судом і це підтверджується матеріалами справи, що 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1 підписав «анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку», внаслідок чого отримав кредит (а.с.10), у заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. З розрахунку позивача (а.с.4-7) вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 19 жовтня 2011 року, станом на 31 серпня 2020 року, складає 17 052 грн.81 коп. та складається з заборгованості за кредитом 3 394 грн.20 коп.; заборгованості за процентами 12 358 грн.61 коп.; заборгованості по пені 1 300 грн. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.1049,1054 ЦК України, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що довідкою від 19 жовтня 2011 року сторонами узгоджено розмір процентної ставки та пені, однак звертає увагу на наступне. Згідно довідки від 19 жовтня 2011 року (а.с.11), підписаної відповідачем, передбачено процентну ставку 2,5% на місяць та порядок її нарахування - нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік. З розрахунку позивача вбачається, що залишок поточної (непростроченої) заборгованості складає 0 грн., розрахунок процентів здійснено позивачем на залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом, що не передбачено умовами укладеного між сторонами договору. Довідка від 19 жовтня 2011 року також не передбачає нарахування пені на прострочену заборгованість. За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач не довів своїх вимог в частині стягнення з відповідача процентів та пені, рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміні в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні зазначених вимог. Щодо посилання апелянта на неправомірну відмову в стягненні штрафів, колегія суддів звертає увагу на те, що така вимога позивачем не заявлена, про що свідчить зміст позовної заяви АТ КБ ПриватБанк(а.с.4-7). За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та пені. Керуючись ст.ст.374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та пені. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.