Постанова 4855 № 640/31542/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/31542/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко Михайла Михайловича про визнання неправомірними дії, В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, в якому просила суд: - визнати неправомірними дії Міністерства юстиції України, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав ОСОБА_1 , викладених у скарзі від 05.09.2020 та складання за її результатами довідки від 12.10.2020; - визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого органу Київської області Трофименка М.М. по відкриттю виконавчого провадження №58949019 та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження №58949019. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2020 позивачу повернуто позовну заяву з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що позивач оскаржує дії приватного виконавця виконавчого органу Київської області Трофименка М.М. у виконавчому провадженні №58949019, відкритого за виконавчим листом, виданим Голосіївським районним судом міста Києва у справі №2-111/12, яка була розглянута за правилами ЦПК України, а відтак належним судом для розгляду позовної вимоги про визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого органу Київської області Трофименка М.М. по відкриттю виконавчого провадження №58949019 та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження №58949019 є Голосіївський районний суд міста Києва. Вимоги щодо визнання неправомірними дії Міністерства юстиції України, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 без дослідження та аналізу фактичних обставин обставин по порушенню прав ОСОБА_1 , викладених у скарзі від 05.09.2020 та складання за її результатами довідки від 12.10.2020 належать до розгляду Окружного адміністративного суду міста Києва. Оскільки спірні правовідносини стосуються діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 , яка регламентована нормами Цивільного процесуального кодексу України, таким чином позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, а підстав для застосування положень статті 172 КАС України судом не вбачається. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ним подано адміністративний позов в порядку ст. 287 КАС України, натомість суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи. Тому ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України). За змістом ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що, позивач оскаржує дії приватного виконавця виконавчого органу Київської області Трофименка М.М., пов`язані з прийняттям постанов у виконавчому провадженні №58949019. Виконавче провадження №58949019 відкрито за виконавчим листом виданим Голосіївським районним судом міста Києва у цивільній справі №2-111/12. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. За приписами ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. В свою чергу, ч. 4 ст. 172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання заявлені у позові не підлягають вирішенню одночасно та позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які за правилами належить розглядати в порядку різного судочинства. Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на положення ч. 8 ст. 169 КАС України, відповідно до якого, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. З огляду на наведене, відносно даного спору, із заявленими в такому вигляді позовними вимогами, адміністративний суд не може вважатись «судом, установленим законом», у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів установлено, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, повернувши позовну заяву на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги кожен аргумент учасника процесу, та те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судове рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2020 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов О.І. Грибан