Постанова КГС ВС № 910/16077/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ справа № 910/16077/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР-ОНЛАЙН" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі № 910/16077/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР-ОНЛАЙН" до Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" про визнання скасованими та припиненими сервітутів, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР-ОНЛАЙН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ", в якому просив визнати скасованими та припиненими сервітути, встановлені договорами № ТМ-09/М/012 від 01.09.2011, № ТМ-11-С/287 від 01.11.2012, № ТМ- 11-С/288 від 01.11.2012, № ТМ-07-С/430 від 15.07.2013 та застосувати наслідки визнання скасованими та припиненими сервітутів шляхом припинення зобов`язань за договорами та їх розірвання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 (суддя Балац С.В.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючий, Владимиренко С.В., Буравльов С.І.), позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Повертаючи позовну заяву місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді позовних вимог суд повинен дати оцінку обставинам, які відбулися при виконанні (не виконанні) кожного з договорів, і сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. При цьому апеляційний суд зазначив, що заявник не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів. Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, в обґрунтування чого посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 174 ГПК України та стверджує, що ставить перед судом питання порядку застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з нормами ст. 173 ГПК України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів. Заявник касаційної скарги зазначає, що ним не було порушено правил об`єднання позовних вимог, але і навіть у тому випадку, якщо б було порушено такі правила, то суд за власної ініціативи міг самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 відкрито касаційне провадження, вирішено здійснити перегляд оскаржуваних ухвали та постанови в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 12.03.2021. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 19.02.2021 строк. Переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке. Верховний Суд зауважує, що питання порядку застосування положень п. 2 ч. 5 ст.174 ГПК України у системному співвідношенні з нормами ст. 173 ГПК України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів, вже було предметом дослідження Верховного Суду у справі № 902/434/19, і судом була висловлена така позиція. Частиною 1 ст. 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Суд звертається до постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). За замістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. У той же час аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч.6 ст.173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Отже, приписи ч. 6 ст.173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, і колегія суддів не вбачає необхідності від відступу від нього. Враховуючи зміст позову, суд вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача. У зв`язку з цим, Верховний Суд вважає, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві. У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України). Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, та спростовують висновки судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної інстанції. За таких обставин, постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та ухвала Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі № 910/16077/20 підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою у справі. Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється. Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР-ОНЛАЙН" задовольнити. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі № 910/16077/20 скасувати. Справу № 910/16077/20 направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Волковицька Н.О. Случ О.В.