Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/4546/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4546/19 Номер провадження 22-ц/814/668/21Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 15 червня 2006 року між сторонами по справі укладено угоду, за умовами якої відповідач отримала кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 8 000 грн. Відповідачем зобов`язання за договором не виконуються, станом на 17 липня 2019 року заборгованість складає 12 111 грн. 44 коп., з яких: 2 556 грн. 36 коп. заборгованість за тілом кредиту, 1 954 грн. 28 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6 347 грн. 87 коп. пеня за прострочення зобов`язання, 200 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу, 500 грн. та 552 грн. 93 коп. суми штрафів. Враховуючи вищенаведене, просило стягнути з ОСОБА_1 12 111 грн. 44 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 15 червня 2006 року та понесені позивачем судові витрати. Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2020 року позов-ні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2006 року №б/н в розмірі 12111 грн. 44 коп., 1921 грн. судових витрат, а всього 14032 грн. 44 коп. 12 жовтня 2020 року відповідачем ОСОБА_1 , подано заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2020 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2019 року, призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Не погодившись з даним судовим рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити у повному обсязі. Зазначало, що відповідач, разом з анкетою-заявою підписав «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Таким чином, базова відсоткова ставка за користування кредитом передбачена «Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка особисто підписана відповідачем, містить базову відсоткову ставку на місяць у розмірі 3%. Вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, процедура виконання договору тощо, які передують виконанню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов кредитного договору. Відповідно до ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд виходить з наступного. Судом встановлено, що 15 червня 2006 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку /а.с.14/. В межах кредитного договору відповідачем було отримано кредитні картки з терміном дії, зокрема, до січня 2020 року /а.с. 144/. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджено даними виписки по рахунку та не оспорюється відповідачем. В свою чергу відповідач, у порушення умов договору, своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повертала. Станом на 17 липня 2019 року борг за тілом кредиту складав 4 510 грн. 64 коп., з яких 2556 грн. 36 коп. заборгованість за поточним тілом кредиту, 1 954 грн. 28 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту, що підтверджено випискою по картковому рахунку /а.с. 132-144/. Окрім того встановлено, що після подачі позову до суду, 04 листопада 2020 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, за умовами якої сторони погодили, що на дату підписання цієї угоди заборгованість за договором встановлена в розмірі 4 600 грн., що складає суму заборгованості за основним боргом 4 510 грн. 64 коп., відсотки 89 грн. 36 коп. Також сторони в додатковій угоді визначили остаточну дату погашення заборгованості 05 листопада 2020 року. Встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов додаткової угоди заборгованість погашено та відповідно до довідки АТКБ «Приватбанк» від 13 листопада 2020 ро-ку станом на 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» не має. Отже, встановивши, що відповідачем ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі заборгованість за кредитним договором повністю погашено та станом на час вирішення справи заборгованість відсутня, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк». Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно додаткової угоди №1 від 04 листо-пада 2020 року до кредитного договору від 31 травня 2006 року сторони узгодили, що на дату підписання цієї угоди заборгованість за договором встановлена у розмірі 4 600 грн., що складає заборгованість за основним боргом 4 510 грн. 64 коп., відсотки 89 грн. 36 коп. Також у додатковій угоді сторони визначили остаточну дату погашення заборгованості, а саме 05 листо-пада 2020 року. На виконання умов укладеної сторонами додаткової угоди, ОСОБА_1 встановлену заборгованість за кредитним договором - погашено. Відповідно до довідки АТ КБ «Приват-Банк» від 13 листопада 2020 року, ОСОБА_1 заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» не має /а. с. 158/. Таким чином, оскільки відповідач свої зобов`язання перед банком виконала у повному обсязі, а саме погасила заборгованість, яка була погоджена сторонами, зобов`язання припинилося внаслідок його виконання, що узгоджується з наданою банком довідкою. Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приват-банк», правомірно відмовивши у задоволенні позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність, а лише зводяться до незгоди позивача з рішенням суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення районного суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Бондаревська С.М. Судді Абрамов П.С. Пилипчук Л.І.