Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15993/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15993/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року у справі №640/15993/20 (розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною відмови у внесенні змін до актового запису, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : У липні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною відмову відповідача у внесенні змін до актового запису про народження в частині зміни по батькові позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 "; - зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Радянським ГАГС м. Києва зроблено актовий запис №469, суть змін: ім`я по батькові " ОСОБА_2 " змінити на " ОСОБА_3 ". В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у внесенні змін до актового запису, оскільки у Державному реєстрі актів цивільного стану відомості про ОСОБА_1 відсутні, проте існує велика кількість виданих державними органами України документів, що супроводжують життя людини, виданих на ім`я позивача. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова у вчиненні дій по внесенню запису порушує його гарантовані законом права та інтереси. Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 18 березня 1976 року внесено запис №469 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Київ, відомості про батька - ОСОБА_5 , відомості про матір - ОСОБА_6 . Рішенням Радянської районної ради народних депутатів м. Києва від 12 березня 1984 року №85/3 дозволено зміну прізвища неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на прізвище матері " ОСОБА_7 "; на підставі зазначеного рішення внесено запис про зміну прізвища ОСОБА_4 на " ОСОБА_7 ". За наслідками розгляду заяви позивача про внесення змін до актового запису про народження №469 від 18 березня 1976 року відповідачем складено Висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 25 червня 2020 року, відповідно до якого згідно правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 неможливо внести зміни в актовому записі про народження ОСОБА_8 №469 від 18 березня 1976 року, складеному відповідачем, по батькові дитини з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ". Так, як власне ім`я батька заявника " ОСОБА_9 ", відповідно до норм статті 62 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР від 29 грудня 1969 року, що діяв на момент державної реєстрації народження заявника, по батькові дитини присвоюється за іменем батька, а у випадках, передбачених частиною другою статті 55 цього Кодексу, за іменем особи, яка записана як батько, та які відповідають діючому законодавству України, а саме статті 147 Сімейного кодексу України, згідно якої по батькові дитини визначається за іменем батька, а у зв`язку з відсутністю будь-яких документів на підтвердження того, що заявник змінював по батькові шляхом подачі заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) чи батько заявника змінював власне ім`я шляхом подачі заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові), а також відсутністю інформації щодо можливого усиновлення заявника чи визнання батьківства відносно заявника, та на підставі п.п 1.1, 2.12, 2.20 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у внесенні змін в актовий запис, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для зміни по батькові позивача, зокрема, позивачем не надано жодних пояснень та доказів стосовно зміни імені батька позивача, зазначеного у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ", відсутності інформації щодо усиновлення; наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ім`я батька позивача " ОСОБА_9 ". При цьому, позивачем не надано жодних пояснень, підтверджених доказами, щодо зміни ним по батькові на " ОСОБА_3 ", вказаного в паспорті громадянина України, довідці про присвоєння ідентифікаційного номера та в одній з поданих копій свідоцтва про народження. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на порушення норм процесуального права. З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що позивач в свою чергу не оскаржує рішення, дії відповідача, лише заявляє вимоги про зобов`язання судом відповідача вчинити певні дії. Відповідно до частини першої-четвертої статті 9 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (надалі - Закон № 2398-VI) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації. Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису. Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону № 2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (надалі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред`явленні паспорта або паспортного документа. За пунктом 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Відповідно до пункту 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому. За змістом пункту 2.13 Порядку підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: 2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Відповідно до пункту 2.13.12. Порядку внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України. Велика Палата Верховного Суду у справі № 807/45/17, постанова від 23.01.2019р., висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії. З посиланням на наведені норми законодавства, а також на частини першу, другу статті 16 Цивільного кодексу України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року № 11-927апп18 зазначила, що позов про зобов`язання внести зміни до актового запису спрямований на захист права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення в актовому записі щодо свого народження інформації про належність батька до польської національності, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, не просив визнати неправомірними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін щодо і батька в уже існуючий актовий запис, то спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17. Така ж правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №822/1824/16. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. З урахуванням наведеного, а також зважаючи на правозастосовну практику Великої Палати Верховного Суду, рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню із закриттям провадженням у справі. Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати. Провадження у справі закрити. Керуючись статтями ст. ст. 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року - скасувати, а провадження у справі №640/15993/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною відмови у внесенні змін до актового запису, зобов`язання вчинити дії - закрити. Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст. ст.328 - 331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є.І. Мєзєнцев В.В. Файдюк