Постанова 4814 № 553/1744/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/1744/20 Номер провадження 22-ц/814/368/21Головуючий у 1-й інстанції Високих М. С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Одринської Т.В., суддів Панченка О.О., Пікуля В.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» Жмуренка С. В. на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2020 року, - В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року ТОВ «Антарес-3000» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, що становить 52698,35 грн. та понесені судові витрати. Позов мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.04.2020 року поблизу зупинки Б.Хмельницького, за участю транспортного засобу «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу та транспортного засобу Land Rover Freelander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Постановою Ленінського районного суду міста Полтава від 05.05.2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ-1971288 від 21.05.2019. Згідно звіту № 200416-197390 від 08.05.2020 року про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу автомобіля «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 112682,76 грн., вартість відновлювального ремонту - 198652,86 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 94681,11 грн., а вартість збитків визначена на рівні 111601,00 грн. ТОВ «Анарес-3000» отримало страхове відшкодування у розмірі 41982,76 грн. Після отриманої страхової виплати позивач самостійно провів частково відновлювальний ремонт. Вказує, що різниця між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля та страховим відшкодуванням становить 52 698,35 грн. (94681,11 41982,76). Посилаючись на ст.22, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192, 1194 ЦК України, позивач просив стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням у солідарному порядку з відповідачів у розмірі 52698,35 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ «СК «Українська страхова група», уклавши зі ОСОБА_1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. Суд прийшов до висновку, що відшкодування витрат заявлених позивачем, не може бути покладено на відповідачів у солідарному порядку, оскільки чинне законодавство та умови договору не передбачають такого відшкодування, тому прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог. З вказаним рішенням суду не погодився директор ТОВ «Антарес-3000», та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Страхова компанія Українська страхова група» на користь позивача різницю вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою. Апеляційна скарга мотивована тим, що пошкоджений автомобль не є фізично знищеним, оскільки вартість відновювального ремонту з урахуванням зносу ТЗ, віддповідно до розрахунку становить 94 681,11 грн, та не перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження. Апелянт зазначає, що позивачем було помилково пред`явлено позовні вмоги про солідарне стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Українська страхова група», проте вважає, що суд повинен був задовольнити частково позовні вимоги та стягнути зі страхової компанії страхове відшкодування, яке з врахуванням частково сплаченого становить 52 698,35 грн. Відзив на апеляційну скаргу подав представник ОСОБА_1 адвокат Пархоменко А.О. Вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, прийняте страховою компанією рішення про виплату страхового відшкодування у меншому розмірі дає право позивачу оскаржити таке рішення та ставити питання про стягнення саме із страхової компанії недоплаченого відшкодування у межах відповідного ліміту. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «СК «Українська страхова компанія» вказує, що оскільки відновлювальна вартість пошкодженого автомобіля перевищувала його ринкову вартість, страховою компанією, було проведено торги за допомогою інтернет платформи «AUTOonline» та встановлено вартість автомобіля в пошкодженму стані, яка склала 70 700,00 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування страховиком проведено виходячи з ринкової вартості автомобіля та його вартості в пошкодженому стані, а саме: 112 682,76 70 700,00 = 41 982,76 грн. 26.0.2020 року ПАТ «СК «Українська страхова компанія» здійснено виплату страхового відшкодування у вказаному розмірі. Страховик вважає, що виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 14 квітня 2020 року о 15 год. 20 хв., в місті Полтаві, на перехресті вул.Миру та вул.Панянки, з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Land Rover Freelander», державний номерний знак НОМЕР_2 , сталося зіткнення з автомобілем марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ТОВ «Антарес-3000». Внаслідок пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вина ОСОБА_1 , у вчиненні ДТП встановлена постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 05 травня 2020 року. На час ДТП цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» за полісом №АМ-1971288 від 21.05. 2019 року (а.с.85). 15 квітня 2020 року до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся ОСОБА_1 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 15 квітня 2020 року до ПАТ «СК Українська страхова група» звернулось ТОВ «Антарес-3000» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.88), та 17 червня 2020 року із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.90). 21 квітня 2020 року оцінювачем ОСОБА_3 у присутності представника позивача було проведено огляд транспортного засобу «Renault Logan» та складено протокол технічного огляду КТЗ (а.с. 14-16). У звіті № 200416197390 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 08.05.2020, зробленого на замовлення ПАТ «СК «Українська страхова група», ринкова вартість транспортного засобу марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 112682,76 грн, вартість відновлювального ремонту складає 198652,86 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 94 681,11 грн (а.с.8-10). 26 червня 2020 ПАТ «СК «Українська страхова група» було складено розрахунок суми страхового відшкодування з якого вбачається, що сума страхового відшкодування розраховано страховиком виходячи з різниці між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу в пошкодженому стані, а саме: 41982,76 грн (112682,76 грн 70700 грн), що також узгоджується із наданою копією страхового акту №ПССЦВ-1427 від 26.06.2020 (а.с.95). На підставі вказаного розрахунку ПАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату ТОВ «Антарес-3000» страхового відшкодування у розмірі 41982,76 грн. З вказаною виплатою позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що ПАТ «СК «Українська страхова група», уклавши зі ОСОБА_1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. При цьому, суд вважав, що оскільки позивачем було завалено позовні вимоги про солідарне відшкодування шкоди, позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів з таким висновком місцевого суду погодитись не може, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). За змістом статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. За умовою частини першої, другої статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. У справі встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» відповідно до Полісу АМ-1971288 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страхова сума (ліміт відповідальності) страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн; за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200 000,00 грн; франшиза 0 грн. (а.с.85) ПАТ «СК «Українська страхова група» було виплачено ТОВ «Антарес-3000» страхове відшкодування у розмірі 41982,76 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування страховиком проведено виходячи з ринкової вартості автомобіля та його вартості в пошкодженому стані, визначеної страховиком на підставі проведених торгів за допомогою інтернет платформи «AUTOonline» (112 682,76 70 700,00) = 41 982,76 грн. Такий розрахунок було проведено, оскільки страховик пошкоджений автомобіль вважав фізично знищеним. Проте, згідно вимог ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. В свою чергу, у статтях 22 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та 1192 ЦК України зазначено, що збитками є втрати, які особа понесла або повинна понести для відновлення свого порушеного права, які визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна. Одночасно статті 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що страховик відшкодовує оцінену в порядку визначену Законом шкоду, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. У звіті № 200416197390 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 08.05.2020, складеного на замовлення страхової компанії, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу становить 94 681,11 грн (а.с.8-10). Тобто, матеріальний збиток завданий ТОВ «Антарес-3000» в результаті пошкодження транспортного засобу «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при ДТП, становить 94 681,11 грн. (з ПДВ), В матеріалах справи відсутні будь - які дані, що транспортний засіб марки «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є фізично знищеним, або його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що виплачене страховиком позивачу страхове відшкодування у розмірі 41 982,76 грн. не забезпечує повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, у зв`язку з пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля. Оскільки, матеріальний збиток, завданий ТОВ «Антарес-3000» в результаті пошкодження транспортного засобу «Renault Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при ДТП, становить 94 681,11 грн. (з ПДВ), що не перевищує страховий ліміт, з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача слід стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою (94 681,11 41 982,76), що становить 52 698,35 гривень. Що стосується позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди солідарно з відповідачів, то вони не підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Тому, саме ПАТ «СК «Українська страхова група» підлягають стягненню суми недоплаченої страхової виплати позивачу. Крім того, у даних правовідносинах не передбачено солідарне стягнення. Висновок суду першої інстанції про неможливість вирішення спору щодо стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, оскільки позивачем було порушено питання саме солідарної відповідальності, є помилковим. Згідно приписом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем або відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку для вирішення спору з`ясувати належні приписи юридичних норм. Таким чином, суд мав застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Таким чином, рішення суду слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково. Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, у розмірі 52 698,35 грн. В частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ТОВ «Антарес-3000» необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4204 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» Жмуренка С. В. задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, у розмірі 52 698,35 грн. В частині позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» судовий збір у розмірі 4204 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текс постанови складено 11.03.2021 року Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль