Постанова 4823 № 750/10290/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 15 березня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/10290/20 Головуючий у першій інстанції Рахманкулова І. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/417/21 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Бобрової І.О., за участю секретаря Шапко В.М., позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 грудня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 17 грудня 2020 року, м. Чернігів, в с т а н о в и в: У листопаді 2020 р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором без номера від 01.06.2011 у розмірі 43374 грн 83 коп., з яких: 25825 грн 35 коп. заборгованість за кредитом, 9023 грн 76 коп. за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, та пеню у сумі 8525 грн 72 коп., а також судові витрати у розмірі 2102 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказану заборгованість станом на 04.10.2020 позивачем нараховано внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за укладеним ними кредитним договором. Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у сумі 25825 грн 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1251 грн 53 коп. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що наявність кредитної заборгованості відповідача позивачеві у вказаній сумі є доведеною, але позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди про розмір відсотків за користування кредитом та пені, а тому суд визнав безпідставними вимоги в цій частині. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, та ухвалити рішення про задоволення позову в цій частині. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: - ОСОБА_1 , підписуючи анкету-заяву, отримав кредитну карту із встановленим кредитним лімітом, користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість, що свідчить про укладення кредитного договору між сторонами. До того ж користування кредитними картками підтверджується випискою про рух коштів по його рахунку, - в силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках, які нараховані на прострочений кредит, у відповідності до положень Умов та правил надання банківських послуг, - на підтвердження досягнення сторонами згоди щодо розміру процентної ставки за користування кредитом суду надано паспорт споживчого кредиту. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. 01.06.2011 ОСОБА_1 подав до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У цій заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, що ОСОБА_1 ознайомився з цими Умовами та правилами, а також тарифами до його укладення і згоден з його умовами, що він зобов`язується їх виконувати та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку www.privatbank.ua. В цій заяві зазначено бажаний для нього кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна»/GOLD - 5000 грн 00 коп. В той же час у заяві не йдеться про розмір процентної ставки, під яку надається кредит. Крім того, у заяві не встановлено відповідальності ОСОБА_1 у вигляді неустойки за порушення укладеного сторонами договору (копія цієї анкети-заяви на арк. 14). Із довідки про умови кредитування (паспорта споживчого кредиту) від 28.02.2018 за кредитними картками «Універсальна» та «Універсальна ГОЛД» вбачається, що: - процентна ставка за карткою «Універсальна» становить 43,2% річних, а за карткою «Універсальна ГОЛД» - 42% річних, - процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, за карткою «Універсальна» - 86,4% річних, а за карткою «Універсальна ГОЛД» - 84%, - за прострочення сплати кредиту, що застосовується до обох видів кредитних карток, передбачено нарахування штрафу у розмірі 500 грн 00 коп. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, - інформація довідки зберігає чинність та є актуальною з 28.02.2018 по 15.03.2018. Проте в довідці не вказано, яку саме кредитну картку: «Універсальна» чи «Універсальна ГОЛД» отримав ОСОБА_1 . Крім того, у справі відсутні докази погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом і видів та розміру неустойок за порушення умов кредитного договору після 15.03.2018 (копія довідки на арк. 15-16). Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» і витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що затверджені наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 № СП-2010-256, не містять підпису ОСОБА_1 (копії цих витягів на арк. 17, 18-41, 42). ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджено витягом з статуту цього товариства (арк. 48-49). Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 04.10.2020 ОСОБА_1 має перед АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 43374 грн 83 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 25825 грн 35 коп., заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України 9023 грн 76 коп., пеня 8525 грн 72 коп. Цей розрахунок виконано виходячи з процентних ставок за користування кредитом 27,6%, 32,4%, 42%, на рік та 3,5%, 0% 3,4% на місяць (арк. 6-11). З нього й виписки по рахунку ОСОБА_1 (арк. 50-62) вбачається, що останній в період з 14.06.2011 по 26.11.2018 отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти у загальній сумі 243797 грн 23 коп., а на погашення кредиту він сплатив цьому товариству кошти у загальній сумі 231301 грн 86 коп., які ним спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить інформацію щодо кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD». Проте ні в цьому витязі, ні в усіх інших наявних у справі доказах не вказано, яку саме кредитну картку отримав ОСОБА_1 (арк. 17). Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, та обставини справи, суд доходить таких висновків. Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5). Зазначені вище вимоги законодавства до форми та змісту кредитного договору сторонами виконано неповністю. Крім того, згідно ч. 6 ст. 9 цього Закону споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено ч. ч. 2 та 3 цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Проте доказів наявності надання позивачем відповідачеві такого підтвердження справа не містить. В силу ст.ст. 549 ч. ч. 1, 2 і 625 ч. 1 ЦК України розмір процентів за прострочення погашення кредиту та неустойок є похідним від розміру простроченого кредиту та кількості часу прострочення його сплати. З розрахунку спірної заборгованості й виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній на погашення кредиту сплачував АТ КБ «ПриватБанк» кошти по 31.05.2019, які товариством спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним (арк. 6-11, 50-62). За відсутності доказів отримання ОСОБА_1 конкретно визначеного виду кредитної картки та за відсутності визначення в укладеному сторонами договорі після дати втрати актуальності інформації паспортом споживчого кредиту - 15.03.2018 типу і розміру відсоткової ставки за користування кредитом, розміру неустойок за порушення умов договору і видів порушень, за які ці неустойки має бути сплачено, суд не може дійти висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» правомірно нараховувало ОСОБА_1 кредитну заборгованість. Тож апеляційний суд не може констатувати, що АТ КБ «ПриватБанк» діяло у передбачений кредитним договором між ними спосіб, спрямувавши частину сплачених ОСОБА_1 коштів на погашення нарахованих ним процентів за користування кредитом і неустойок після дати втрати актуальності інформації паспортом споживчого кредиту - 15.03.2018. Відповідно апеляційний суд не може констатувати, що АТ КБ «ПриватБанк» правильно визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом. Ці обставини унеможливлюють задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і неустойок (так як згідно з ст.ст. 624, 1054 ч. 1 ЦК України проценти за користування кредитом і неустойки є похідними від кредиту). Крім того, надані позивачем Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вони не підписані ОСОБА_1 і відсутні дані про їх визнання останнім. Виходячи з наявних у справі належних і допустимих доказів, що описані вище, розмір кредитної заборгованості відповідача перед позивачем становить: 243797 грн 23 коп. - 231301 грн 86 коп. = 12495 грн 37 коп. Саме в цій сумі й належало задовольнити позов. Проте рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом у сумі 25825 грн 35 коп. не оскаржується і суд не встановив підстав для його перегляду в цій частині у порядку ч. 4 ст. 367 ЦПК України. Отож рішення суду І інстанції підлягає залишенню без змін. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 грудня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення. Головуючий: Судді: