Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/6572/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/6572/20Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/817/309/21 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 березня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Ходоровський М.В. суддів - Бершадська Г. В., Костів О. З., секретаря - Панькевич Т.І. з участю - позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шевцової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алло на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року (головуючий суддя Ромазан В.В., повний текст рішення складено 25 листопада 2020 року) у справі № 607/6572/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Алло про стягнення неустойки,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Алло» про стягнення неустойки у розмірі 20720 грн. 15 коп. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 26.05.2018 року в магазині «АЛЛО» купив термінал марки «Хіаоmі Red Note 5» 3/32GB, вlack ІМЕІ: НОМЕР_1 з гарантійним терміном 24 місяці (12 місяців гарантії + 12 місяців безкоштовного сервісного обслуговування). Вартість Терміналу становить 5555 грн. Протягом гарантійного строку ним було виявлено недоліки товару, а тому 09.03.2019р. звернувся до ТзОВ «АЛЛО» із заявою про проведення гарантійного ремонту, проте, відповідачем відмовлено у його проведенні. Для захисту своїх прав звернувся в суд. Відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду по справі №607/16874/19, яке набрало законної сили 12.03.2020 року, встановлено, що ТзОВ «Алло» неправомірно відмовило йому у проведенні гарантійного ремонту та зобовязано усунути недоліки товару у розумний строк. 06 квітня 2020 року ТзОВ «АЛЛО» усунув недоліки (замінив плату) та повернув йому Термінал з гарантійного ремонту. Посилаючись на те, що фактично з 09 березня 2019 року по 06 квітня 2020 року зазначений термінал мав недоліки, через, які він не міг ним користуватися, ТзОВ «АЛЛО» затримало на 373 дні усунення недоліків придбаного ним товару, позивач, виходячи із встановленого законом розміру неустойки 1% від вартості терміналу, за кожний день затримки усунення недоліків, що становить 55 грн. 55 коп., просив стягнути неустойку у розмірі 20720 грн. 15 коп. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» у користь ОСОБА_1 5555 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. неустойки за час затримки безоплатного усунення недоліків товару. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» у користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. В апеляційній скарзі представник ТОВ Алло - Шевченко О.А. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, та стягнути 5000 грн. витрат на правову допомогу. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом залишено поза увагою, що за заявами Позивача про передачу товару до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування від 09.03.2019р. та 20.03.2019р., сервісними центрами Виробника Товару була проведена діагностика Товару, проте усунення недоліків не проводилось у зв`язку з порушенням гарантійних умов Виробника Товару та виявленням в Товарі механічного пошкодження. Оскільки усунення недоліків не проводилось, а згідно з абз. 3 п.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на виплату неустойки саме за кожний день затримки усунення недоліків товару - відсутні законні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення неустойки за затримку усунення недоліків Товару. Заява позивача про усунення недоліків Товару від 26.03.2020р. відповідачем виконана належним чином та у строк обумовлений з позивачем. Окрім цього зазначено, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред`явлення позову, що безпідставно не враховано судом першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що доводи в апеляційній скарзі про те, що Товар Позивача знаходився на гарантійному обслуговуванні не безперервно з 09.03.2019р. до 05.04.2020 р., цей період переривався, коли Позивач забирав товар згідно з актами приймання-передачі без будь-яких зауважень не відповідають дійсності, адже він неодноразово подавав Відповідачу заяви, що не згідний з рішенням про відмову у проведені гарантійного ремонту. Він змушений був забирати Товар від Відповідача, оскільки якщо споживач не з`явиться до продавця за товаром протягом 10-ти календарних днів після спливу зазначеного терміну обслуговування, товар споживача передається на зберігання до Продавця, вартість зберігання 15,00 грн. за добу. Якщо споживач не з`явиться за товаром більше ніж шість місяців після спливу терміну обслуговування продавець має право реалізувати товар, за рахунок виручених коштів покрити витрати на його реалізацію та його зберігання». Як наслідок, у випадку не забирання Товару, у Позивача виникнула б заборгованість перед Відповідачем за зберігання, а після шести місяців Відповідач мав право його реалізувати. Товар був опечатаний пломбами, як наслідок будь-яке втручання Позивача до комплектуючих товару (без пошкодження пломб це зробити не можливо) автоматично знімає гарантійні зобов`язання з Відповідача. Також вказує, що з наступного дня після звернення в суд з позовом, - 16 липня 2019 року почав свій перебіг новий строк позовної давності (після його переривання), (дана правова позиція підтверджена Постановою ВСУ від 23 травня 2018 року №663/2070/15-ц), який закінчується 16 липня 2020 року. Оскільки він 22 квітня 2020 року звернувся до суду з додатковою вимогою - стягнути неустойку з відповідача, вважає що строк позовної давності не пропущено. У судовому засіданні представник ТОВ Алло апеляційну скаргу підтримала, позивач заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що рішення суду є законним, обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Судом встановлено, що 26 травня 2018 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ "АЛЛО" термінал марки «Xiaomi Red Notе 5» 3/32GB Black IMEI: НОМЕР_2 , на який було видано гарантійний талон. За заявами Позивача про передачу товару до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування від 09.03.2019р. та 20.03.2019р., сервісними центрами Виробника Товару була проведена діагностика Товару, проте усунення недоліків не проводилось у зв`язку з порушенням гарантійних умов Виробника Товару та виявленням в Товарі механічного пошкодження. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду №604/16874/19 від 09.01.2020р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили, ухвалено зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» безоплатно, в розумний строк, усунути недолік товару - терміналу Xiaomi RED Not 5 3/32 GB Black IMEI: НОМЕР_3 , зафіксований у заяві 2753-000146 (ТТ:Т2753) від 09 березня 2019 року, і полягає у тому, що не працює підсвітка дисплею та є проблеми зі зв`язком». Як вбачається із вказаного судового рішення судом встановлено, що «…отже, відмова позивачу у задоволенні його законних вимог про безоплатне усунення недоліків Терміналу у розумний строк, є неправомірною, а тому позовні вимоги підставними та підлягають до задоволення...» 06 квітня 2020 року відповідач на виконання зазначеного судового рішення усунув недоліки та повернув позивачу придбаний ним термінал, що підтверджується актом прийому-передачі (повернення) товару №0239-000121 від 06.04.2020р. Цього ж дня ОСОБА_1 ТзОВ «Алло» було подано претензію про виплату йому неустойки в розмірі 20720,15 грн. за всі дні затримки усунення недоліків товару, однак ТОВ «Алло» не сплатило позивачу суми неустойки. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що з 09.03.2019р. по 06.04.2020р. ОСОБА_1 не проводився відповідачем гарантійний ремонт придбаного ним Терміналу у зв`язку із неправомірною відмовою відповідача усувати недоліки, такий ремонт було проведено лише на виконання вказаного судового рішення, а тому відповідач зобовязаний сплатити неустойку. З таким висновком суду слід погодитись, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Відповідно до ч.1 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Відповідно до п.п. 2, 3 п. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Згідно п.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. Відповідно до ч.5 ст. 709 ЦК України, абз. 3 ч.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару. Відповідно до зазначених норм права, з врахуванням встановлених обставин у справі, зокрема, що згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду №604/16874/19 від 09.01.2020р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про зобов`язання вчинити дії, встановлено, що відмова позивачу у задоволенні його законних вимог про безоплатне усунення недоліків Терміналу у розумний строк, є неправомірною, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач прострочив усунення недоліків товару а тому є відповідальним за вимогами позивача щодо сплати неустойки. Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що оскільки ремонт товару не проводився, затримка усунення недоліків товару відсутня, і це виключає можливість сплати неустойки, так як за положеннями ст. 709 ЦК неустойка сплачується й у випадку неправомірної відмови усунути недоліки товару. Не заслуговують на увагу також доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки. Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до абз.3 ч.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»: «...за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.». Тобто неустойка, нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано, її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення. Правова природа неустойки така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування. Право на позов про стягнення неустойки за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Отже, аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Позивач 09 березня 2019 року звернувся до Відповідача з вимогою (основною) усунути недоліки товару, термін виконання до 29 березня 2019 року (20 днів згідно Акту від 09.03.2019 року №2753-000146 документ №3 у додатку до Позовної заяви). З цієї дати починається перебіг строку позовної давності протягом якого Позивач може звернутися до суду з основною вимогою. Вищезазначено, що 15 липня 2019 року Позивач звернувся до суду з основною вимогою - усунути недоліки товару у розумний строк (позовні вимоги судом повністю задоволені. Отже, 16 липня 2019 року почав свій перебіг новий строк позовної давності (після його переривання). 22 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з додатковою вимогою - стягнути неустойку з Відповідача. Право на дане звернення може бути тільки у строк позовної давності до основної вимоги (з 16 липня 2019 року по 16 липня 2020 року) відповідно до ст. 266 ЦК України. Отже, з вищевикладеного Позивачем не пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки. Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що такий строк не пропущено, що Позивач звернувся в суд з додатковою вимогою в межах строку позовної давності. Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав його скасування не має. Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алло залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони в межах ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 04 березня 2021 року. Головуючий Судді