Постанова Донецький апеляційний суд № 233/5260/20
від 10.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЄдиний унікальний номер 233/5260/20 Номер провадження 33/804/95/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.03.2021р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Залізняк Р.М. при секретарі судового засідання Ситніку Д.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2021р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дзержинськ Донецької області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Бєляєва В.О. в с т а н о в и л а : Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2021р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. На вказану постанову особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він: - вказує, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не звернув уваги на те, що йому не були роз`яснення права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та в протоколі не міститься його особистого підпису ОСОБА_1 в зазначеній графі, чим були порушені вимоги ч.4 ст. 256КУпАП; - зазначає, що дії працівників поліції були протиправними, оскільки під час руху автомобілю, в якому перебував ОСОБА_1 , причини для його зупинки взагалі не було, поліцейські не представилися, не пред`явили службове посвідчення, після зупинки один з поліцейських без пояснень застосував фізичну силу, про зазначені обставини сторона захисту має відеозапис; - вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме протокол містить недостовірні відомості, права йому не роз`яснювались, тому, на його думку, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню а справа закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. - прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бєляєва В.О., які прохали частково задовольнити апеляційну скаргу, при цьому ОСОБА_1 , повністю визнав свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги за таких підстав. Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01.11.2020р. о 13-40год. на а/ш с.Новодмитрівка-Миколаївка, 500м від с.Подільське Костянтинівського району Донецької області, керував транспортним засобом ГАЗ 31029 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 061078 від 01.11.2020р. (а.с.3); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.11.2020р., відповідно до якого, 01.11.2020р. о 15-25год. ОСОБА_1 було направлено до Костянтинівського наркологічного диспансеру Донецької області для встановлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.4); - рапортом працівника поліції поліцейського взводу №2 РПСПЩП «Схід» ГУНП в Харківській області Нежида В. від 01.11.2020р., відповідно до якого під час несення служби у складі екіпажу МБП, разом із сержантом поліції Григоренком Д.О., лейтенантом поліції Севастьянов І.О., на службовому автомобілі за маршрутом патрулювання м. Костянтинівка 01.11.2020р., близько 13-40год., вони звернули увагу на автомобіль ГАЗ 3110 державний номер НОМЕР_1 , який зупинився за 100 м від МБП, з якого вийшло четверо осіб, які гучно розмовляли; за їх поведінкою виникла підозра, що вказані особи та водій знаходяться у стані алкогольного сп`яніння; коли автомобіль продовжив рух, прослідували за ним та зупинили; як з`ясувалось, керував автомобілем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах з порожнини рота ( а.с.7); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.11.2020р., відповідно до яких, 01.11.2020р. вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків на а/ш с.Новодмитрівка-Миколаївка в районі с.Подільське Донецької області та у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння в встановленому законом порядку (а.с.5,6); - відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі у присутності двох свідків (а.с.10). Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та вмотивованими висновки суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, викладених у постанові суду, а доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим справа підлягає закриттю, безпідставними з огляду на таке. Висновок суду апеляційної інстанції про правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на тому, що відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який в установлений законом порядку отримав документ на право керування транспортним засобом, при керуванні транспортним засобом зобов`язаний дотримуватись усіх вимог, які містяться у нормативних актах, що стосується безпеки дорожнього руху, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є неспроможними та не підлягають задоволенню. Так, при розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та належно оцінені зібрані у справі докази в їх сукупності, після чого керуючись законом, суд дійшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Посилання апелянта на те, що він нічого не порушував, права йому не роз`яснювали, склали протокол з неправдивими відомостями та порушенням його прав, наданих Конституцією України, спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. 10.03.2021р. до Донецького апеляційного суду надійшло клопотання голови громадської організації «Наше місто Торецьк» м.Торецьк Донецької області ОСОБА_4 , в якому він прохає, враховуючи позитивну характеристику ОСОБА_1 , його щире каяття у скоєному адміністративному правопорушенні, а також, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та наявність водійського посвідчення життєве необхідне йому для годування родини, звільнити від адміністративної відповідальності члена громадської організації «Наше місто Торецьк» ОСОБА_1 та передати про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на розгляд громадській організації «Наше місто Торецьк» м.Торецьк Донецької області для застосування до нього заходів громадського впливу. Відповідно до ст. 21 КУпАП, враховуючи особу, яка притягнена до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, щиро розкаявся, а також клопотання голови громадської організації «Наше місто Торецьк» м.Торецьк Донецької області Шапрана С.М. про передачу матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на розгляд громадської організації «Наше місто Торецьк» для застосування до нього засобів громадського впливу, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку що до ОСОБА_1 доцільно застосувати захід громадського впливу та звільнити його від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадській організації «Наше місто Торецьк» м.Торецьк Донецької області, із скасуванням постанови та закриттям провадження по справі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 21, 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2021р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, задовольнити частково. Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2021р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., скасувати. ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на розгляд громадської організації «Наше місто Торецьк» м.Торецьк Донецької області для застосування до нього засобів громадського впливу, провадження у справі закрити. Голові громадської організації «Наше місто Торецьк» в десятиденний строк з дня одержання матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повідомити суд першої інстанції про заходи громадського впливу, які застосовані до нього. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя