Постанова 4803 № 199/1917/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/654/20 Справа № 199/1917/20 Суддя у 1-й інстанції - Лисенко В. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційні скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Якуб Світлани Анатоліївни на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскаржуваною постановою, 13.03.2020 о 07:40 годині у місті Костянтинівка по вул. Мірошниченко, навпроти буд. 178, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Man 42000», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу - газоаналізатора «Alkotest 6810» та від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій ухилився шляхом категоричної відмови в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з вказаним рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Якуб С.А. поза межами строку його апеляційного оскарження звернулися до суду з апеляційними скаргами та клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 та його адвокат посилаються на те, що постанова була винесена без участі ОСОБА_1 , та копія постанови суду була спрямована поштою на його адресу 24.04.2020 й отримано поштою тільки 05.05.2020. В апеляційній скарзі адвокат Якуб С.А. просить постанову скасувати та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Якуб С.А. посилається на незаконність та необгрунтованність судового рішення, яке винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, на не відповідність викладених в постанові обставин, фактичним обставинам справи та зазначає, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції без повідомлення причин зупинки, при цьому, було перевірено документи водія, документи на груз й сам груз без повідомлення підстав такої перевірки. Адвокат також зазначає, що ОСОБА_1 було запропоновано, без понятих пройти перевірку на алкотестері, на, що той погодився та пройшов таку перевірку, яка нічого не виявила, та ці показники в протокол не було записано. Потім йому запропонували поїхати в лікарню на медичний огляд на стан с"пяніння та залишити груз, на, що ОСОБА_1 відмовився, оскільки йому було необхідно в строки доставити груз, та він не міг залишити машину та груз без нагляду, оскільки є матеріально відповідальною особою. Апелянт звертає увагу й на незаконні дії працівників поліції, які запропонувати водію вирішити питання другим шляхом спочатку за 10000 грн. а потім 12000 грн., коли той відмовився йому запропонували на камеру відмовитися від проходження огляду на стан спяніння та пригрозили, що якщо він цього не скаже то у нього заберуть машину з грузом на штрафмайданчик. Разом з цим, адвокат звертає увагу, на неналежність пояснень свідків, як доказів, оскільки в них відсутні відомості щодо суті правопорушення, зокрема того, з якими саме ознаками сп`яніння перебувала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та не зазначено від якого саме огляду відмовився водій, на місці зупинки. Крім того, адвокат звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. На думку адвоката, судом не було встановлено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та в порушення положень ст. 280 КУпАП, не встановлено чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа в його скоєнні, чи є обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Разом з цим, на думку адвоката, судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, передбачене ст. 268 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить доводи аналогічні за змістом доводам апеляційної скарги адвоката та просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати й закрити провадження у справі. Заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Якуб С.А., які клопотання та апеляційні скарги підтримали, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 й адвоката Якуб С.А. та відомості про вручення їм копії оскаржуваного рішення у матеріалах провадження відсутні. За таких обставин, суд вважає поважними причини пропуску строку оскарження постанови та вважає за необхідне його поновити. Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке. Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП, крім іншого, встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ч. 1 ст. 277-2, ст. 285 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд адміністративної справи щодо нього, який мав відбутися 13 квітня 2020 року о 09.00 годині. При цьому, судом першої інстанції розгляд справи було призначено на 09.00 годину 06 квітня 2020 року, в судове засідання ОСОБА_1 з`явився та був належним чином повідомлений про наступну дату судового засідання, яке було відкладено на 10.30 годину 16 квітня 2020 року. Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що Кабінет Міністрів України постановою «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установив з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року на всій території України карантин. Враховуючи те, що запровадження карантину в країні є поважною причиною для неявки в судове засідання і є правовою підставою для відкладення розгляду справи, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання в період з 12.03.2020 по 11.05.2020, на час установлення карантину на всій території України, є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Між тим, всупереч цим обставинам, суд розглянув справу 16 квітня 2020 року з винесенням остаточного рішення, не забезпечивши участь у судовому засіданні ОСОБА_1 , чим позбавив його можливості надати пояснення щодо суті правопорушення, у вчинення якого він звинувачувався. Виходячи з того, що судом при розгляді справи не були дотримані вимоги ст. 268 КУпАП, зазначені порушення є безумовною підставою для скасування постанови, у зв`язку з порушенням права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, з винесенням нової постанови. Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. На переконання суду апеляційної інстанції, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 096081 від 13.03.2020, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого водій ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис в протоколі. Так, відповідно до змісту протоколу, 13.03.2020 о 07:40 годині у місті Костянтинівка по вул. Мірошниченко, навпроти буд. 178, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Man 42000», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу - газоаналізатора «Alkotest 6810» та від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій ухилився шляхом категоричної відмови в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що працівник поліції 13.03.2020 склав дане направлення до КЛПУ міський наркологічний диспансер міста Костянтинівка на ім`я ОСОБА_1 , оскільки у водія виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.03.2020, які, кожен окремо, зазначили, що 13.03.2020 вони були запрошені працівником поліції в якості свідків, де в їх присутності громадянину ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Alkotest 6810», а також у медичному закладі міста Костянтинівка, на що він категорично відмовився, факт керування не заперечував; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.03.2020, наданим водієм особисто працівнику поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 власноруч зазначив, що він 12.03.2020 о 16:00 годині вжив спиртні напій (пиво, 0,5 л). 13.03.2020 о 07:20 був зупинений поліцією, від продуття алкотестеру відмовився та проїхати в лікарню відмовився, оскільки поспішав на вивантаження; - відеозаписом на СД-диску з нагрудної камери відеоспостереження працівника поліція, долученої до справи, відповідно до якого зафіксовано, як 13.03.2020 ОСОБА_1 перебуває на узбіччі дороги поряд із двома свідками: жінкою та чоловіком. Із запису слідує, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою газоаналізатора або в медичному закладі на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 ствердно відмовляється. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та доведеності його вини у його вчиненні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так й за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, з метою підтвердження або спростування його ознак, встановлених працівниками поліції. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, що і не заперечували ОСОБА_4 М.О. та захисник Якуб С.А. у своїх апеляційних скаргах та що підтверджується письмовим поясненнями ОСОБА_1 від 13.03.2020, наданими ним особисто працівнику поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 власноруч зазначив, що він 12.03.2020 о 16:00 годині вжив спиртний напій (пиво, 0,5 л). 13.03.2020 о 07:20 був зупинений поліцією, від продуття алкотестеру відмовився та проїхати в лікарню відмовився, оскільки поспішав на вивантаження, що також засвідчили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За огляду на те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп"яніння, його дії підпадають під ознаки та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неприйнятними. Доводи сторони захисту з приводу тиску працівників поліції на ОСОБА_1 та їх незаконних дій, які виразилися у вимаганні у нього неправомірної вигоди нічим не підтвердженні та апеляційний суд розцінює їх як спробу уникнути адміністративної відповідальності за виненне. Отже, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує особу ОСОБА_1 , обставини справи, а також й те, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. З огляду на викладені обставини, скасувавши постанову, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Якуб С.А., й вважає, що його вина є доведеною та в його діях наявний склад адміністративного правопорушеня, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Якуб Світлани Анатоліївни про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року задовольнити. Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокауа Якуб Світлані Анатоліївні строк апеляційного оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року. Апеляційні скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Якуб Світлани Анатоліївни - задовольнити частково. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко