Постанова 4809 № 405/5445/19
від 17.02.2021 ·ПОСТАНОВА Іменем України 17 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 405/5445/19 провадження № 22-ц/4809/173/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач) суддів: Дьомич Л.М., Мурашка С.І. з участю секретаря: Демешко Л.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Браверман В.О. відповідач ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Березовська Ірина Анатоліївна. третя особа - орган опіки та піклування міської ради м. Кропивницький. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2020 року, у складі головуючого судді Іванової Л.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування міської ради м. Кропивницький про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,- В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування міської ради м. Кропивницький про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2020 року залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницький про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 324 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненим 04 червня 2019 року Фортечним районним у місті Кропивницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення аліментів з 09 жовтня 2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), починаючи стягнення аліментів з 09 жовтня 2019 року, і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині задоволення зустрічного позову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та стягнути з нього на користь відповідачки аліменти на утримання доньки у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення аліментів з 09.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також просить стягнути з нього на користь відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів) починаючи стягнення аліментів з 09.10.2019 і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів). Посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що він є інвалідом з дитинства третьої групи, потребує систематичного лікування, а також має обмеження щодо трудової діяльності першого ступеня. Вважає себе непрацездатною особою у розумінні ч.3 ст. 76 СК України, оскільки є інвалідом ІІІ групи. Зазначив, що через інвалідність отримує пенсію, а посада спортсмена-інструктора, є нічим іншим, як виконанням рекомендації відповідно до вищевказаної програми реабілітації інваліда №840 від 09.10.2019, відповідно до якої йому рекомендована фізична, фізкультурно - спортивна реабілітації, так як він виконує лише обов`язки спортсмена, а саме займається спортивною стрільбою та представляє Україну на світовому рівні в Дефлімпійських іграх (санкціоновані Міжнародним олімпійським комітетом спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують), займаючи 1-3 місця в світі. Посилається на те, що факт його інвалідності зовсім не був врахований судом першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що йому необхідний дороговартісний слуховий апарат, який він не може придбати у зв`язку із скрутним фінансовим становищем. Розміри аліментів, які визначені судом першої інстанції унеможливлюють придбання необхідного слухового апарату, а як наслідок позивач невиправдано опиниться у скрутному фінансовому становищі. В частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 позивач не оскаржує. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11.11. 2020 відкрито апеляційне провадження у даній справі. Відповідач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Посилається на ст. 180 СК України, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також послалася на те, що ОСОБА_4 не надав доказів перебування на утриманні у нього батьків пенсіонерів, так само не довів купівлю слухового апарату. Зазначає, що ОСОБА_4 працює спортсменом-інструктором, а отже стягнення аліментів у розмірі визначеному судом першої інстанції визначено в межах законодавства, що регулює сімейні відносини, а підстави для зменшення розміру аліментів не наведено і будь-які докази не надані. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення відповідача та її представника, які просили відмовити у задоволенні скарги, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Оскаржуване судове рішення в частині стягнення аліментів відповідає зазначеним вимогам закону, а в іншій частині рішення суду не оскаржується. Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано - 10 жовтня 2017 року (а.с. 5). В період шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04 червня 2019 року Фортечним районним у місті Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про що складено відповідний актовий запис № 324 (а.с.6). Батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження зазначені в графі батько - « ОСОБА_1 », в графі мати « ОСОБА_2 ». Відповідно до висновку експерта № 2 від 15.01.2020, КУ «Одеське бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може являтися батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народженою громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ймовірністю 99,999999%.(а.с. 84-90). Вказаний висновок експерта позивач не оспорював, а тому батьківство позивача стосовно доньки ОСОБА_3 є доведеним. Встановлено, що малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на повному утриманні матері, а ОСОБА_1 , матеріально не забезпечує дитину. Суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму дитини щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Починаючи стягнення 09.10.2019, тобто з дня звернення відповідачки із даною вимогою. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції і вважає, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України). Згідно ст.. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. ОСОБА_1 , просив зменшити розмір аліментів на утримання дитини з 1/4 до 1/6 частки. Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було надано доказів про утримання непрацездатних батьків та придбання коштовного слухового апарату. Встановлено, що ОСОБА_1 працює спортсменом-інструктором і отримує заробітну плату в розмірі -14324,00 грн. та отримує пенсію у розмірі 2524,00 грн. Тобто, позивач працевлаштований і отримує щомісячний дохід у вигляді заробітної плати за місцем роботи в Українському центрі з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» і має змогу сплачувати аліменти на дитину у визначеному розмірі. Утримання дитини є обов`язком як матері, так і батька. Судом не встановлено наявності на утриманні у платника аліментів ОСОБА_1 ) інших неповнолітніх (малолітніх) дітей, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, не можливості сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі, визначеному позивачем. Таким чином колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення аліментів на утримання дитини є законним і обґрунтованим з урахуванням майнового стану сторін. Також колегія суддів вважає, що висновок суду про часткове задоволення вимоги про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною 3-ох річного віку є законним та обґрунтованим. Відповідно до ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання. Згідно зі ст. 80 СК Україниаліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. Згідно зі ст.84 СК Українидружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини. Встановлено, що ОСОБА_2 здійснює догляд за малолітньою дитиною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає разом з нею. Даний факт визнає і ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 має право на утримання від відповідача ОСОБА_1 - батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трьох років. Суд першої інстанції правильно зазначив, що таке право ОСОБА_2 має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 10.03.2021 - складено постанову. Головуючий суддя О.Л. Дуковський Судді Л.М. Дьомич С.І. Мурашко