Постанова 4854 № 420/2569/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 березня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/2569/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 26.10.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 12.03.2020 року №UA500030/2020/000015/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.03.2020 року №UA500030/2020/00045. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, передбачені митним законодавством та умовами зовнішньоекономічного контракту, за якими можливо встановити порядок поставки товару, кількісні та вартісні характеристики товару, порядок його оплати, і які підтверджують митну вартість товару за основним методом. Отже, для перевірки правильності її визначення у митного органу не виникло підстав для витребування додаткових документальних підтверджень заявленої митної вартості товару, а зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та відмову у митному оформленні товару не ґрунтуються на законі, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 року. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства. В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ці обставини суд першої інстанції вважав достатніми для висновку про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність та обґрунтованість прийняття оспорюваних рішень, а відтак - про задоволення адміністративного позову та скасування рішень суб`єкта владних повноважень. В апеляційній скарзі Одеська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування системи управління ризиками, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. В процесі робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись такі джерела інформації як інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, наявність в документах розбіжностей, а саме не підтвердження кожної партії товару специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору; неможливість встановити порядок проведення розрахунків за товар; невідповідність відомостей про зовнішньоекономічний договір в митній декларації країни відправлення; помилкове визначення у коносаменті порту призначення на митній території України; розбіжності між відомостями товаросупровідних документах у найменуванні, кількості та ваги товарів, що переміщуються в контейнері, з відомостями інвойсу, сертифікату про походження товару, пакувального листа; відсутність у представлених до митного оформлення документах інформації щодо включення/не включення вартості упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості товару та відмовлено у митному оформленні товару згідно оскаржуваних рішень. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, оскільки сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та у судове засідання не з`явились, продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 24.10.2019 року між позивачем та Компанією «Synergy Trading Company Limited» укладено контракт №19YG-099, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Компанія «Synergy Trading Company Limited» зобов`язується поставити ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп», а ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» зобов`язується купити товари, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту. Відповідно до п.п. 1.3, 1.5 Контракту товар відвантажується партіями. Під партією мається на увазі товар, оформлений однією Специфікацією. Компанія «Synergy Trading Company Limited» поставляє товар, а ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» приймає його: а) за кількістю відповідно до кількості, вказаної в інвойсі і підтвердженої Коносаментом; б) за якістю відповідно до системи стандарту якості для даного виду товару. Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Контракту кількість і асортимент товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (Специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Якість товару, що поставляється за цим Контрактом, відповідає вимогам виробника і документів, узгоджених сторонами. Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Контракту поставка товару Продавцем Покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до «Інкотермс-2010». Дійсною датою відвантаження є дата відвантажувальних документів (Коносамент), дійсною датою поставки товару вважається дата його передачі Покупцеві. Компанія «Synergy Trading Company Limited» зобов`язується надати ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» наступні документи: - оригінал комерційного рахунку (інвойсу) 3 прим.; - оригінал Коносамента; - пакувальний лист; - інші документи, узгоджені Сторонами. Згідно із п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Контракту загальна вартість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 1 000 000 доларів США. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Оплата може проводитися частинами. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп». Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України. Відповідно до п.п. 5.1, 5.3, 5.4 Контракту Компанія «Synergy Trading Company Limited» вживає всіх заходів для надійної і належної упаковки Товару, що захищає його від пошкоджень при завантаженні-розвантаженні, транспортуванні та зберіганні. Компанія «Synergy Trading Company Limited» складає для кожної упаковки детальний пакувальний лист, в якому перераховуються упаковані предмети, їх кількість, тип (або модель), вага брутто і нетто. На кожній упаковці повинні бути нанесені такі відомості: вага брутто, вага нетто. Пунктом 10.1 визначено, що Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року. Додатковою угодою №1 до Контракту №19YG-099 сторони доповнили базисні умови поставки товару п. 3.7, за яким незалежно від обраного Компанією «Synergy Trading Company Limited» та ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» виду базису поставки конкретної партії Товару, Сторони погодили, що фрахт судна може оплачуватись Компанією «Synergy Trading Company Limited». Вартість фрахту може оплачуватись ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» на користь Компанії «Synergy Trading Company Limited» разом з оплатою вартості поставленої партії Товару. На умовах оплати за поставку цієї конкретної партії Товару. При цьому, Компанія «Synergy Trading Company Limited» може виставити ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» як окремі рахунки за поставлену партію Товару та фрахт, так і один загальний рахунок, який буде включати вартість фрахту. В межах зовнішньоекономічного контракту позивачем одержано товар: велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років діаметром колеса 16 дюймів: арт. S-30771 200 шт., арт. S-60882 200 шт., арт. S-70992 200 шт., арт. Т-21255 175 шт., арт. Т-61212 3 шт.; діаметром колеса 18 дюймів: арт. Т-28821 194 шт., арт. Т-67104 200 шт., арт. Т-85234 125 шт.; діаметром колеса 20 дюймів: арт. S-20281 - 200 шт., арт. S-30391 199 шт., арт. S-40471 200 шт., арт. Т-07504 197 шт., арт. Т-08209 197 шт., арт. Т-09310 199 шт.; запасні частини для двоколісних велосипедів: передня вилка з недорогоцінних чорних металів 60 шт. Для здійснення митного оформлення товару позивачем 11.03.2020 року подано митну декларацію №UA500030/2020/203063. Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження правильності визначення митної вартості товару позивачем до митного оформлення подано, у тому числі: Контракт від 24.10.20219 року №19YG-099; пакувальні листи від 02.01.2020 року №J254Z20-01-PL, №J254Z20-02-PL, №J254Z20-03-PL; рахунок-фактура (інвойс) від 02.01.2020 року №J254Z20-01, №J254Z20-02, №J254Z20-03; коносамент від 13.01.2020 року MEDUN5872647; автотранспортні накладні від 10.03.2020 року №118, 3118/1, №118/2; сертифікати про походження товару від 19.01.2020 року №20С4401А0527/00014, №20С4401А0527/00015, №20С4401А0527/00016; документи, що підтверджують вартість перевезення товару, від 02.01.2020 року №J254Z20-01, №J254Z20-02, №J254Z20-03; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2019 року; договір про надання послуг митного брокера від 31.07.2019 року №310719/1; акти зважування від 10.03.2020 року №103844, №103859, №103860; копія митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 року №310120200519974804. Під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів, з огляду на виявлені у представлених документах розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 2) страхові документи, якщо здійснювалося страхування; 3) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до частини першої статті 254 МКУ; 4) каталоги, специфікації виробника товарів; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 12.03.2020 року на вимогу митного органу декларантом подано письмові пояснення, представлено коносамент від 13.01.2020 року №MEDUN5872647 із вірним визначенням порту призначення та додаткову угоду від 24.12.2019 року №1. У своїх письмових поясненнях декларант зазначив, що за правилами зовнішньоекономічного Контракту кількість, асортимент і технічні характеристики товару вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту, а сторони є вільними у здійсненні взаєморозрахунків. Стосовно відсутності перекладу декларації країни відправлення декларант зазначив, що вказаний документ не є основним документом, який враховується при визначенні методу митної вартості товару. При цьому, відомості товаросупровідних документів, представлених до митного оформлення, дають повну упевненість в достовірності даних товару, що постачається, у тому числі стосовно відомостей контейнерів, їх зазначення в коносаменті, інвойсах, пакувальних листах, автотранспортних накладних. Різниця в показниках ваги товару може залежати від похибки вагів як відправника так і тих, на яких відбувалось зважування на території України, а ці обставини не можуть впливати на фактичну вартість поставленого товару і свідчити про недоведеність обраного методу його митної вартості. Жодних спеціальних умов щодо пакування товару між сторонами узгоджено не було, при постачанні товару вартість тари та пакування включені до ціни товару, яка вказана в інвойсах, і тому при визначенні складових митної вартості товару не повинна додаватись окремо. У листах від 12.03.2020 року за №2, №3 декларант зазначив про відсутність додаткових документів, надання всіх матеріалів, що стосуються оцінюваного товару, та просив продовжити його митне оформлення. Під час митного оформлення товару митний орган дійшов висновку, що визначену декларантом митну вартість не може бути визнано у зв`язку із тим, що у представлених до митного оформлення документах містяться розбіжності та декларантом не подано всі документи, що підтверджують митну вартість товарів. При цьому митним органом враховано, що: - відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 року №19YG-099 вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Проте декларантом жодних специфікацій надано не було; - зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 року №19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданих до митного оформлення інвойсах від 02.01.2020 року №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03; - у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099 (відповідно до наданих інвойсів від 02.01.2020 року №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03), 19YG-099-5 (відповідно до митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 року №310120200519974804). Також зазначено, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 року №310120200519974804 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову; - відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, враховуючи, що товари переміщуються на умовах FOB NINGBO згідно з міжнародними правилами Incoterms 2010, декларантом до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, були додані витрати на транспортування до порту ввезення на митній території України (Чорноморський морський порт), проте відповідно до наданого коносаменту від 13.01.2020 року №MEDUN5872647 портом призначення на митній території України є морський порт «Південний»; - у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 року №20С4401А0527/00014), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 року №J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 року №J254Z20-01-PL); - відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Разом з цим, митний орган зазначив, що у додатково поданих документах (коносамент від 13.01.2020 року №MEDUN5872647 із вірним визначенням порту призначення та додаткова угода від 24.12.2019 року №1) також містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері №BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до коносаменту від 13.01.2020 року №MEDUN5872647), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 року №J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 року №J254Z20-01-PL). Декларантом так і не надано відомості щодо здійснення або не здійснення оплати товарів, що дозволяє декларанту ухилитись від виконання вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та не надавати банківські платіжні документи. Листом від 12.03.2020 № 2 декларантом проінформовано про неможливість надання жодного документу із затребуваних згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, які б усунули розбіжності, що були встановлені під час аналізу наданих разом із МД документів. З огляду на те, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 Митного кодексу України, відповідачем вирішено, що митна вартість товарів повинна бути визначена відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом визначення митної вартості товарів. Враховуючи викладене та за результатом проведеної консультації, митним органом прийнято картку відмови в митному оформленні товарів від 12.03.2020 року №UA500030/2020/00045 та рішення від 12.03.2020 року №UA500030/2020/000015/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом відповідно до приписів ст. 64 Митного кодексу України на рівні 68.0000 дол. США за шт. стосовно товару 1 та на рівні 13.3600 дол. США за шт. стосовно товару

2. Коригування митної вартості товарів відбулось з урахуванням наявної в митниці інформації, а саме: Товару №1 за митними деклараціями від 12.02.2020 року №UA500110/2020/001547, від 30.01.2020 року №UA100430/2020/00926 на рівні 68.0000 дол. США за шт.; Товару №2 за митними деклараціями від 02.03.2020 року №UA500110/2020/002338, від 10.01.2020 року №UA500070/2020/200629 на рівні 13.3600 дол. США за шт. Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг за МД №UA500030/2020/203123 від 12.03.2020 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантів відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару та відмовою у його митному оформленні, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про їх неправомірність та скасування. Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів. У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України). Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 Митного кодексу України). Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; інвойси; пакувальні листи та транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його кількість, характеристики та вартість. Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, обумовлені у п. 3.3 Контракту та за якими відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість. Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що предметом митного оформлення за вищенаведеною митною декларацією є товар «велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років», «запасні частини для двоколісних велосипедів», номенклатура, характеристики та ціна якого відображені в інвойсах, складених безпосередньо до Контракту від 24.10.2019 року №19YG-099 і які є невід`ємною частиною зовнішньоекономічної угоди. За договором інвойси і є відповідною специфікацією до Контракту, за якими визначається кількість, асортимент, технічні характеристики кожної партії товару. Належно проаналізувавши умови Контракту, судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідно до положень 4.3 Контракту передоплата товару оформлюється учасниками зовнішньоекономічної угоди на підставі інвойсу-проформи. Водночас, в досліджуваному випадку продавцем товару оформлено позивачу до оплати відповідні інвойси. Відстрочення платежу є узгодженою умовою договору, а відтак не може свідчити про невідповідність чи розбіжність у порядку проведенні розрахунків за товар. У представлених інвойсах (Специфікаціях) обумовлено вартість кожної партії товару, що є основним показником ціни товару, який прямо впливає на його митну вартість. Процедура контролю за митною вартістю товару полягає в доказуванні ціни товару та інших складових митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку зі чим, не є для митного органу визначальними відомості про умови оплати товару при контролі за митною вартістю, а суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для тверджень про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Крім того, як свідчать обставини справи, товар поставлявся у контейнерах №TCNU8741880, №BMOU4702326, №FSCU9153720. Вказані відомості відповідають як даним в експортній декларації так і коносаменту, поданому позивачем на вимогу митниці і врахованому під час митного оформлення товару, автотранспортних накладних, інвойсів, пакувальних листів. При постачанні товару, вартість тари та пакування відповідно до умов п.п. 5.1, 5.3, 5.4 Контракту включена до ціни товару, що вказана в інвойсах. Окремих чи додаткових особливостей щодо пакування товару між сторонами узгоджено не було. Поставка імортованого товару здійснювалась на умовах "FОВ - NINGBO" за правилами Інкотермс 2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Відповідно до Інкотермс-2010 FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) - це термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Відповідно до умов поставки FOB позивач, як покупець, ніс витрати по транспортуванню товару і ці витрати були частиною митної вартості товару, що також не ставиться під сумнів митного органу. Водночас, під час митного оформлення товару відповідачем не було належним чином досліджені товаросупровідні документи і помилково не враховано, що кількість товару, визначена у контейнері є сумарною та відповідає кількості товару, визначеної окремо у партіях товару. Слід також зазначити, що кількість товару не обумовлювалась сторонами вагою товару, а тому є необґрунтованими зауваження митниці щодо невідповідності ваги товару у товаросупровідних документах із вагою, дані про яку зазначені у сертифікаті походження товару. Разом з цим, судом першої інстанції надано вірну правову оцінки обставинам справи та нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, і правильно враховано, що позивач об`єктивно не впливає на питання заповнення митної декларації країни відправлення, відповідно, не відповідає за правильність її заповнення, яка в даному випадку оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації. Отже, негативні наслідки за результатами можливого виникнення розбіжностей з певними даними інших товаросупровідних документів не можуть впливати на позивача. Як вірно зазначено судом першої інстанції основні матеріали, за якими визначається митна вартість товару, пред`явлено позивачем під час митного оформлення товару у належній формі, зауважень з приводу недійсності цих даних відповідачем не ставиться. Всі ці матеріали є основними та обумовлені умовами зовнішньоекономічної угоди, надані митному органу у повному об`ємі. В свою чергу, фактично, зауваження митниці стосуються другорядних матеріалів, які досліджувались під час митного оформлення товару, у тому числі сертифікатів походження, декларації країни відправлення, а більшість доводів стосовно неможливості прийняти до розгляду обраний позивачем вид митної вартость товару обумовлені неналежним вивчення умов зовнішньоекономічної угоди та складених відповідно до неї документів, які визначають і як кількість, характеристики, умови поставки товару так і, що є основним, вартість цього товару. Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином надані документи порушують чи не відповідають вимогам митного законодавства, необґрунтовано належним чином і обставини неможливості прийняття до митного оформлення товару за обраним позивачем методом митної вартості товару. Без належного обґрунтування в оспорюваному рішенні залишається і визначений резервний метод митної вартості товару і неможливість застосування попередніх методів митної вартості. Як свідчить зміст оспорюваного рішення, митницею використано загальне посилання на правила ст.ст. 58-63 Митного кодексу України, але послідовно дослідження окремого наступного методу не здійснено. Слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, складених відповідно до умов контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента. Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. У зв`язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень митниці. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло