Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/39684/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39684/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 18.07.2025 року; Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Бітова А.І. Градовського Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024. В обґрунтування позову зазначено, що в межах зовнішньоекономічного контракту позивачем ввезено на митну територію України товари. На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачеві представлено повний пакет документів, які підтверджують правильність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Наполягає на тому, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Представлені матеріалами підтверджують як умови постачання товару на митну територію України так і його кількісні та вартісні характеристики. Проте, митним органом не надано правильної правової оцінки представленим до митного оформлення документам, фактично вказані матеріали не досліджувались належним чином, що призвело до помилкових висновків про наявність у них розбіжностей, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Зазначене у сукупності свідчить про те, що рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим та прийняте без достатніх правових підстав. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права), про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000570/2 від 09.11.2024 р. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3107,03 гривень. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору. В свою чергу, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Митного кодексу України та обставинам справи і помилково не враховано, що надані позивачем документи містили розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини виключали можливість підтвердити заявлену митну вартість за ціною договору та свідчать про правомірність і обґрунтованість рішення митного органу про коригування митної вартості товару. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано, що 25.05.2023 року між Компанією «Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd» (Китай) та покупцем ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» укладено Контракт №T2305222, за яким Продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту. Відповідно до пункту 2 Контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту. Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом. Згідно пункту 3 Контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США. Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 100% загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами. У пункті 4 Контракту передбачено, що відвантаження товару Продавець виконує протягом 90 (дев`яноста) днів після отримання повідомлення підтверджуючого банку про оплату Покупцем товару відповідно до п. 3.3.1. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, тобто дата передачі Товару перевізнику. Відвантаження здійснюється на умовах INCOTERMS 2000 на відповідність Специфікаціям до Контракту. Відповідно до вказаного Контракту на умовах поставки FOB Qingdao China на митну територію України ввезено товар: ланцюги зі сталі із зварними кільцями: -G80 LIFTING CHAIN, клас 8 (Grade 80) 8*24 - 52 шт.; 8mm*24mm*200m/length/ Ланцюг підйомний -G80 LIFTING CHAIN, 16mm*48mm*100m/length/ Ланцюг підйомний клас 8 (Grade 80) 16*48 - 18 шт. Призначені для виготовлення ланцюгових строп, ланцюгових стяжок, ручних ланцюгових талей, що використовуються при підйомі і переміщенні різних вантажів. Торговельна марка - немає даних. Виробник - QINGDAO TAI STAR MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва - Китай, CN. З метою митного оформлення імпортованого товару ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» 08.11.2024 подано до митного органу митну декларацію № 24UA500500037997U6. Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Митна вартість товару під час митного оформлення позивачем підтверджена: зовнішньоекономічним договором від 25.05.2023 №T2305222; специфікацією №2 14.06.2024; пакувальним листом (Packing list) T2406313-1P 18.07.2024; рахунком-фактурою (iнвойсом) (Commercial invoice) T2406313-1C 18.07.2024; коносаментом (Bill of lading) SXE24070523 29.07.20244; автотранспортною накладною (Road consignment note) 1867 07.11.2024; сертифiкатом про походження товару (Certificate of origin) 24С3702A7270/50001 31.07.2024; декларацiєю про походження товару (Declaration of origin) T2406313-1C 18.07.2024; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4598481 25.10.2024; документом, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат 08.11.2024; договором про надання послуг митного брокера від 07.09.2023 № 07092023; договором (контрактом) про перевезення 11/10/23 11.10.2023; копією митної декларації країни відправлення від 26.07.2024 №426620240000027647. На електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ. Зобов`язав протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 09.11.2024 ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» листом за №915-11 надало пояснення стосовно розбіжностей та додатково наступні документи: акт звірки між ТОВ «Лоад Тех» та Компанією «Qingdao Tai Star Machinery Co., Ltd»; лист імпортера №915-11 від 09.11.2024 р.; платіжна інструкція в іноземній валюті №20 від 08.10.2024 та № 15 від 19.06.2024 р.; Лист імпортера №916-11 від 08.11.2024р.; цінову довідку від 08.11.2024 №144/472; бухгалтерську виписку №917-11 від 09.11.2024р.; прайс лист від 14.06.2024р.; рахунок проформу T2406313 від 14.06.2024р.; переклад експортної ВМД КНР від 08.11.2024р.; переклад комерційного рахунку; переклад пакувального листа; переклад сертифікату про походження; видаткові накладні. 09.11.2024 Одеською митницею прийнято рішення за UA500500/2024/000570/2 про коригування митної вартості товарів. У рішенні зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість, а саме: 1) відповідно до п.3.3. зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2023 № Т2305222 авансовий платіж за товар повинен бути здійснений в розмірі 100% від загальної вартості товару по специфікації, але до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що унеможливлює ідентитифікувати дану оплату до цієї поставки товару; 2) в копії експортної декларації країни відправлення від 26.07.2024 №426620240000027647 зазначено інвойс №T2406313, який до митного оформлення не надано і вказані умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу ризиків від продавця до покупця; 3) в СМR №1867 від 07.11.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , проте довідка про транспортні витрати №442215 від 08.11.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ «Ламан Шипінг»; 4) акт звірки взаємних розрахунків від 09.11.2024 не підтверджує отримання продавцем коштів за товар та не містить реквізитів рахунків, за якими здійснювався оборот коштів між продавцем та покупцем; 5) в ціновій довідці на товар від 08.11.2024 №144/472 зазначено, довідка зроблена на підставі інформації, наданої замовником, а оцінювач не проводив перевірку поданої інформації з метою підтвердження її достовірності, вищезазначена оцінка носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. З посилання на неможливість визначити митну вартість товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митницею зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України). Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України). Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично. Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості товару. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган має право витребувати, а позивач зобов`язаний надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; специфікацію; інвойс; транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його характеристики, кількість та вартість. Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, обумовлені зовнішньоекономічним договором, та за якими відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість. Судом першої інстанції правильно враховано, що, згідно умов зовнішньоекономічного договору, оплата товарів проводилась Покупцем, виходячи з вартості кожної фактичної поставки. Оплата товарів підтверджувалась декларантом відповідними платіжними інструкціями в іноземній валюті та актом звірки взаємних розрахунків між Сторонами зовнішньоекономічної угоди. Представлені документи містять посилання на зовнішньоекономічний договір та специфікацію стосовно партії товарів. Поряд з тим, сталою та послідовною є позиція Верховного Суду про те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Стосовно зауважень митниці про те, що в копії експортної декларації країни відправлення зазначено інвойс №T2406313, який до митного оформлення не надано і вказані умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу ризиків від продавця до покупця, суд першої інстанції правильно врахував, що експортна декларація лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-які відхилення у переліку наданих декларантом документів на підтвердження митної вартості товару не можуть викликати сумнівів, оскільки це може бути пов`язано виключно з розрахунком витратною частини постачальника на його митній території. Поряд з тим, декларант на вимогу митного органу пояснив, що в експортній декларації Постачальником зазначено номер проформи інвойсу №T2406313. Також, згідно Правил «Iнкотермс», умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. При цьому, вказані Правила «Iнкотермс» не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів. Конкретний географічний же пункт переходу відповідальності поставки FOB Qingdao, China, визначений також у наданих до митного органу такого документу як коносамент №SXE24070523 від 29.07.2024. Стосовно зауважень митного органу про те, що в СМR зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , проте довідка про транспортні витрати на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ТОВ «Ламан Шипінг», суд першої інстанції правильно врахував, що за Правилами «Iнкотермс» 2010 при умовах умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. На підтвердження ж такої складової митної вартості, як витрати на транспортування декларантом, серед іншого, надано: довідка про транспортні витрати, складена ТОВ «Ламан Шипінг» із зазначенням вартості витрат на міжнародне морське перевезення вантаж по коносаменту SXE24070523 за маршрутом морський торговельний порт рот Qingdao (China) прикордонний перехід Одеса (Ukraine), а також відсутності витрат на страхування (вантаж не страхувався). Витрати включають всі портові та інші витрати, пов?язані з обробкою вантажу в порту Одеса (Ukraine), оформленням і вивезенням вантажу автомобілем наступного перевізника; міжнародна товарно-транспортна накладна; договір про транспортно-експедиторське обслуговування, в якому Сторонами додатково обумовлено можливість експедитора доручати виконання цього договору третій особі. Отже, зокрема, за умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування, ТОВ «Ламан Шипінг», як експедитор, мав право залучати до перевезення інших перевізників, в даному випадку перевізника ФОП ОСОБА_1 , який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор склав довідку про транспортні витрати та згодом виставив рахунок на оплату вказаних послуг. При цьому, декларант не виступає учасником взаємовідносин між Перевізником та третіми особами, залученими до перевезення товарів. Поряд з цим, слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента. Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару є беззаперечною підставою для скасування рішення, що прийняте на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваного рішення митниці. З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: А.І. Бітов Ю.М. Градовський