Постанова 4852 № 160/13112/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13112/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання: Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року (суддя Горбалінський В.В., повний текст складено 30.11.2020) у справі № 160/13112/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", Волок Вікторія Олександрівна - спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська обласна громадська організація "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії, - в с т а н о в и В : ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року "Про задоволення скарги" щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 03.09.2020 року №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волок Вікторією Олександрівною щодо Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України"; - зобов`язати Міністерство юстиції України поновити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції України №3508/5 від 09.10.2020 року "Про задоволення скарги", а саме: записів внесених, головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волок Вікторією Олександрівною щодо Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України". В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 09.10.2020 Міністерство юстиції України видало Наказ №3508/5, яким скаргу ОСОБА_1 від 09.09.2020 задовольнило частково та скасувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.09.2020 року №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волок В.О. щодо Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України". Підставою для видачі даного Наказу слугував Висновок Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.10.2020. Позивач вважав, що під час розгляду скарги на дії державного реєстратора Колегія Міністерства юстиції України вийшла за межі своїх повноважень, фактично розглянула трудовий спір, оскільки підставою для скасування реєстраційної дії стали нібито виявлені порушення трудового законодавства, яким Колегія надала оцінку та обґрунтувала свій Висновок. На переконання позивача скарга не підлягала задоволенню, адже реєстраційну дію державним реєстратором вчинено на законних підставах. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані 03.09.2020 року до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи, на підставі яких головним спеціалістом Волок В.О. проведено реєстраційну дію №1002241070016038905, не містили визначених статтями 27,28 Закону № 755-IV підстав для зупинення розгляду документів або для відмови у державній реєстрації, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що висновок Колегії Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року, а також винесений на його підставі Наказ Міністерства юстиції України від 09.10.2020 року № 3508/5, є необґрунтованими. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що подані для здійснення державної реєстрації документи, на підставі яких головним спеціалістом Волок В.О. проведено спірну реєстраційну дію, не відповідали п.5.3.2 Статуту Громадської організації, зокрема, в частині зазначення підстави для звільнення Голови Ради ГО. Крім того, протокол позачергових загальних зборів ГО від 09.07.2020 №12 суперечив вимогам чинного законодавства, а саме ст. 241-1 КЗпП України та п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Отже, як вважає відповідач, подані для державної реєстрації документи суперечили вимогам Конституції України та законів України, у зв`язку з чим головний спеціаліст Волок В.О. повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п.5 ч.1 ст. 28 Закону. Скаржник вказує на те, що Міністерством юстиції України розглянуто скаргу на дії державного реєстратора з дотриманням законодавчо визначеної процедури та сформовано відповідний висновок як то передбачено Порядком №1128; під час прийняття спірного Наказу відповідач реалізовував свої дискреційні повноваження та діяв у межах та в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у адміністративній справі, скаржник вказує на те, що спір, що виник між сторонами в межах цієї справи, фактично стосується правомірності припинення повноважень Голови Ради ГО та дотримання встановленої Статутом та законодавством процедури звільнення з посади, отже стосується приватно-правових інтересів ОСОБА_1 , а відтак є приватно-правовим спором, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Третьою особою ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Порушення судом норм матеріального права скаржник фактично пов`язує із тим, що рішення прийнято судом без належного аналізу матеріалів справи та статутної документації ГО. За позицією скаржника рішення Загальних Зборів ГО, які оформлені протоколом №12 від 09.07.2020 та якими, зокрема, вирішено припинити членство ОСОБА_1 в Організації, суперечать положенням статуту ГО, а тому Волок В.О. , як спеціаліст відділу державної реєстрації, згідно п.6 ч.1 ст.28 Закону № 755-IV, мала відмовити у державній реєстрації таких рішень. Скаржник зазначає, що Загальні збори ГО від 07.07.2020 та 09.07.2020 фактично не скликались, не проводились; особи, які приймали рішення від імені ГО не мали на це законних підстав, оскільки жодного відношення до Організації не мають та були введені до складу її учасників злочинних шляхом; виключення зі складу членів ГО ОСОБА_1 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України разом із невідповідністю такого рішення положенням статуту ГО та є таким, що фактично не відбулось, оскільки дане рішення прийнято шахрайським шляхом. Порушення судом норм процесуального права, на думку скаржника, допущені судом під час розгляду клопотань, заявлених учасниками справи. Так, як вважає скаржник, судом при розгляді клопотання про направлення справи за підсудністю до іншого адміністративного суду не досліджено належним чином матеріали справи, з урахуванням чого не встановлено, що в оскаржуваному Наказі, як в акті індивідуальної дії, не визначено ОСОБА_2 конкретною особою прав та інтересів якої стосується вказаний наказ. В свою чергу, як вважає скаржник, даний позов ОСОБА_2 , якщо він вважає, що оспорюваний Наказ порушує його особисті права та інтереси, має розглядатися саме за місцезнаходженням відповідача, а саме окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Також, за позицією скаржника спір, що виник між сторонами в межах цієї справи, не є публічно-правовим і має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства, а тому суд дійшов безпідставного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у цій справі. У відзивах на апеляційні скарги позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. У судове засідання, після оголошення у розгляді справи перерви 04.03.2021р., представник відповідача, третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи - Підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", не з`явилися, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Вказані клопотання обґрунтовані неможливістю прибуття представника відповідача, представника ОСОБА_1 та підприємство об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" - адвоката Садиленко О.Л., у судове засідання з огляду на їх участь в інших судових засіданнях. Крім цього, у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 вказує на те, що у нього наявна інформація про те, що копія оскаржуваного наказу Мінюста України, яка знаходиться в матеріалах справи, не відповідає її оригіналу. Дослідивши вказані клопотання суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке. Відповідно до ч.1, 2 ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, підставою для відкладення розгляду справи, зокрема, є повідомлені стороною причини неможливості явки, які визнані судом поважними. До вказаних клопотань не надано жодних доказів, які б свідчили про поважність причини неприбуття учасників справи у судове засідання. Суд зазначає, що надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом учасника справи, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у визначені законом строки. При цьому, суд приймає до уваги і те, що зазначені учасники справи були присутніми у судовому засіданні, яке відбулося 04.03.2021р., мали можливість та надали суду свої пояснення щодо суті спірних відносин, а дата та час наступного судового засідання, після оголошеної перерви, визначалася з урахуванням думки як представника відповідача так і представника третіх осіб, що підтверджується технічним записом судового засідання. З приводу аргументів ОСОБА_1 про наявність у нього інформації про те, що копія оскаржуваного наказу Мінюста України, яка знаходиться в матеріалах справи, не відповідає її оригіналу, слід зазначити те, що такі аргументи жодними доказами не підтвердженні, в матеріалах справи знаходиться належним чином завірена копія спірного наказу, автентичність якої не заперечувалася представником Мінюсту, і саме виходячи із обставин, які зазначені Мінюстом України в оскарженому наказі, копія якого долучена до матеріалів справи, судом першої інстанції надавалася оцінка на предмет його законності та обґрунтованості. Отже, дослідивши клопотання про відкладення справи представника відповідача, ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 та підприємства об`єднання громадян "ДОБРОБУТ" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" - адвоката Садиленко О.Л., суд апеляційної інстанції приходить до висновку про їх необґрунтованість. Під час розгляду справи, у судовому засіданні 11.03.2021р. був присутній представник Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" - адвокат Денисов М.Д., який майже через годину розгляду справи заявив клопотання про її відкладення, з огляду на його непідготовленість до розгляду справи. У задоволенні клопотання судом відмовлено через його безпідставність, оскільки Дніпропетровська обласна громадська організація "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" завчасно була повідомлена про час розгляду справи і не лише про судове засідання, яке відбулося 11.03.2021р., а отже не була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом прийняти участь у справі та надати, за бажанням, свої пояснення щодо суті спірних відносин. Непідготовленість представника учасника справи до розгляду справи, який був своєчасно повідомлений про розгляд справи, не може бути визнана судом як поважна причина для відкладення розгляду справи. Таким чином, клопотання представника Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" - адвоката Денисов М.Д. судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованим. Третя особа Волок Вікторія Олександрівна - спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Дніпропетровській області Управління Державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник позивача у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 03.09.2020 року ОСОБА_2 подав до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи з метою проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для проведення державної реєстрації "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" юридична особа ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ", а саме документи: статут; заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; документ про сплату адміністративного збору; рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни; протокол позачергових загальних зборів; квитанція за скорочення термінів; відомості про керівні органи; вимога про скликання; вимога про скликання. 03.09.2020 року на підставі поданих документів головним спеціалістом Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волок В.О. проведено реєстраційну дію №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", якою змінено керівника, членів керівних органів та редакцію статуту Організації. До проведення реєстраційних дій головою Ради (керівник) Громадської організації був ОСОБА_1, після - ОСОБА_2 . 14.09.2020 року до Міністерства юстиції України за вхідним № 26273-33-20 надійшла скарга ОСОБА_1 від 09.09.2020 року на дії державного ресторатора в порядку ст. 34 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ". Вказана скарга за №26273-33-20 фактично обґрунтована тим, що державним реєстратором вчинено реєстраційні дії без згоди усіх членів Громадської організації та без урахування положень статутних документів ГО, якими, зокрема, визначено порядок дострокового припинення повноважень Голови Ради ГО. З цього приводу скаржник вказував на те, що жодної з підстав, передбаченої Статутом для припинення повноважень Голови Ради ГО, не існувало і таких документів (щодо визначених Статутом підстав для припинення повноважень Голови) державному реєстратору надано не було, у зв`язку з чим державним реєстратором вчинено реєстраційну дію без достатніх для цього правових підстав. 08.10.2020 року Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції розглянула скаргу ОСОБА_1 від 09.09.2020 року та рекомендувала скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.09.2020 № 1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену головним спеціалістом Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волок Вікторією Олександрівною ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код юридичної особи 26510810). Вказаний висновок вмотивовано тим, що головний спеціаліст Волок В.О. повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених пунктами 5 та 6 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме - коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п.5 ч.1 ст. 28 Закону) та коли документи суперечать статуту громадських формувань (п. 6 ч. 1 ст. 28 закону). 09.10.2020 року, на підставі вказаного висновку Колегії, Міністерство юстиції України видало наказ від №3508/5 "Про задоволення скарги", яким Скаргу ОСОБА_1 від 09.09.2020 року задоволено частково; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.09.2020 №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену головним спеціалістом Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Волок Вікторією Олександрівною ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ ТА ІНВАЛІДІВ МВС УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код юридичної особи 26510810); в частині інших вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним наказом Міністерства юстиції України, позивач звернувся до суду із даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке. Щодо апеляційної скарги Міністерства юстиції України, вимогою якої є закриття провадження у справі та аргументів третьої особи ОСОБА_1 про те, що переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. У свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ч.1 ст.4 КАС України). З огляду на положення зазначених норм права, можливо дійти висновку про те, що КАС України передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб`єктний та предметний склад. Щодо суб`єктного складу. Суб`єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. У спірному випадку Міністерство юстиції України є державним органом, який здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема функції щодо контролю за проведенням реєстраційних дій. Такі повноваження Міністерства юстиції України передбачено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1150). Отже, Міністерство юстиції України є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України. Такий критерії відмежування справ адміністративної юрисдикції як суб`єктивний склад передбачає і те, що публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин. Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать, зокрема, спори, які виникли між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Як зазначено вище, 03.09.2020 року головним спеціалістом Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волок В.О. проведено реєстраційну дію №1002241070016038905 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", якою, зокрема, змінено керівника Організації з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Тобто, на час прийняття Мінюстом оскаржуваного наказу, керівником Громадської організації в ЄДР значився ОСОБА_2 . Таким чином, оскільки оскаржуваним наказом Мінюсту скасовано реєстраційну дію, за наслідком якої внесено до ЄДР відомості про ОСОБА_2 як керівника Громадської організації, то спірний наказ Мінюсту безперечно стосується прав та законних інтересів ОСОБА_2 . Отже, у спірному випадку існує спір між суб`єктом владних повноважень - Мінюстом та ОСОБА_2 , тобто спір між учасниками публічно-правових відносин. Щодо об`єктивного (предметного) складу відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції. Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір. Тобто, ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Отже, необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Таким чином, визначальним є з`ясування характеру спору, який передано на вирішення суду, при цьому, враховуючи те, що приватно-правові відносини відрізняються від публічно-правових тим, що вони обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. У спірному випадку суть спору не дозволяє стверджувати про те, що позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх майнових або особистих немайнових інтересів чи інших цивільних прав та інтересів. Спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному, реєстрі, а не підстав набуття права, та не є спором про право. При цьому, Мінюст, скасовуючи реєстраційну дію, не ставив під сумнів (та не міг цього роботи з огляду на його повноваження) те, що керівником Громадської організації є ОСОБА_2 відносно якого і були внесені відомості до ЄДР. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу та скасування реєстраційної дії стали висновки Мінюста виключно про те, що подані державному реєстратору документи для здійснення реєстраційних дій суперечили закону та статуту громадського формування. Отже у межах цієї справи не вирішується питання щодо правомірності обрання керівника Громадської організації, не розглядається питання щодо правомірності проведення загальних зборів Громадської організації, які оформленні протоколами №12 від 09.07.2020р., №24/07 від 24.07.2020р., а надається оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень, на предмет його законності та обґрунтованості, з урахуванням тих обставин, які існували на час його прийняття. При цьому, суд звертає увагу на те, що заявлена позивачем вимога про поновлення запису в ЄДР, який був скасований наказом Мінюсту, є не самостійною (окремою) вимогою, а направлена на відновлення становища, яке існувало до такого скасування на підставі оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного суду, яка викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №910/8424/17 та у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі №821/1490/17, на яку обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції. Ураховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що переданий на вирішення суду спір є справою адміністративної юрисдикції. Щодо правомірності та обґрунтованості оскаржуваного наказу Мінюсту, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як зазначено вище, фактично підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали висновки відповідача про те, що подані державному реєстратору документи суперечили вимогам Конституції та законів України, а також суперечили статуту громадських формувань, у зв`язку з чим, за позицією відповідача, державний реєстратор був зобов`язаний відмовити у здійсненні реєстраційної дії з підстав, передбачених п.5, 6 ч.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідно до п.5, 6 ч.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підстави для відмови у державній реєстрації: 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування. Як вбачається з Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 08.10.2020р., Колегія дійшла висновку, що головний спеціаліст Волок В.К. повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону, так як "пунктами 4.6, 4.7 статуту Організації (у редакції чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) передбачено, що припинення членства в організації відбувається за рішенням Загальних зборів Організації та має наслідком припинення перебування особи на посаді в Організації. Разом з тим, пунктом 5.3.2 статуту Організації, передбачено окремий порядок та підстави дострокового припинення повноважень Голови ради Організації, серед яких підстава втрати членства в Організації відсутня." Крім цього, у Висновку Колегія Міністерства юстиції України від 08.10.2020 року зазначила, що головний спеціаліст Волок В.К. повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону, так як "на підставі відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що в поданому головному спеціалісту Волок В.О. протоколі позачергових загальних зборів Організації від 09.07.2020 № 12 відсутні дата звільнення скаржника із займаної посади Голови Ради Організації та призначення ОСОБА_2 на цю посаду, що суперечить приписам статті 241-1 Кодексу законів про працю України, а також пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110." Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, яким скасовано реєстраційну дію фактично через висновок того, що у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у здійсненні реєстраційної дії, суд апеляційної інстанції виходить з того, що стаття 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить загальні вимоги до державного реєстратора і визначає, що державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. У свою чергу, перелік документів, який подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, визначено ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Жодних зауважень щодо повноти документів, що подані державному реєстратору у спірному випадку, відповідачем висловлено не було. Позиція відповідача фактично полягає у тому, що подані документи суперечили законам: ст..241-1 КЗпП України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - відсутність у протоколі загальних зборів від 09.07.2020 № 12 дати звільнення та призначення Голови Громадської організації, а також суперечили статуту Організації - в частині підстав припинення перебування на посаді голови Громадської організації. З такою позицією відповідача обґрунтовано не погодився суд першої інстанції. Так, здійснивши аналіз статуту Дніпропетровської обласної громадської організації "Управляння соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" в редакції протоколу № 10 від 03.10.2017 року, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що пунктом 4.7 Статуту передбачено: " 4.7. Припинення членства у Організації має наслідком припинення перебування особи на посаді". У відповідності із пунктом 5.3.2 Статуту: " 5.3.2. Голова Ради призначається Загальними зборами терміном на 3 роки з кола осіб, обраних до Ради Організації. Рішення щодо обрання/переобрання/звільнення Голови Ради Організації приймається, якщо на нього проголосувало 2/3 членів Організації від загальної кількості членів Організації відповідно до переліку членів Організації при наявності на Загальних Зборах 2/3 членів Організації від загальної кількості членів Організації відповідно до Переліку членів Організації. Загальні Збори мають право достроково припинити повноваження Голови Ради на підстав: письмової особистої заяви Голови Ради; вступу Голови Ради на державну або іншу публічну службу; завдання рішеннями, діями або бездіяльністю Голови Ради значної майнової або немайнової шкоди Організації." Отже, з огляду на зазначені положення Статуту, суд першої інстанції правильно вказав на те, що вони містять окремі, не взаємовиключні підстави припинення повноважень особи на посаді Організації, в тому числі і Голови ради Організації, і наявність в Статуті таких підстав не свідчить про наявність суперечностей в самому Статуті. Оскільки висновок Колегії не містить інформації про те, що інші документи, які були подані 03.09.2020 року на реєстрацію головному спеціалісту Волок В.О., суперечать статуту громадського формування, то суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність висновків Комісії щодо суперечності поданих документів статуту Організації. Щодо висновків відповідача про те, що подані документи суперечили законам: ст..241-1 КЗпП України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - відсутність у протоколі загальних зборів від 09.07.2020 № 12 дати звільнення та призначення Голови Громадської організації, суд першої інстанції правильно виходив з того, що а ні стаття 241-1 КЗПп України а ні пункт 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників не містять вимог до складання протоколів загальних зборів громадської організації, не містять до документів, що подаються державному реєстратору для проведення реєстраційних дій, а також не містять застережень, які повинен враховувати державний реєстратор під час своєї діяльності. При цьому, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що пославшись на положення вказаних норм права, відповідач не врахував того, що подані для реєстрації документи не містили інформації про перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Дніпропетровською обласною громадською організацією "Управляння соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України". Отже, дослідивши підстави прийняття оскаржуваного рішення Мінюстом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість, що свідчить про необґрунтованість самого рішення суб`єкта владних повноважень. Щодо аргументів третьої особи ОСОБА_1 , які наведенні в апеляційній скарзі, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, третя особа вказує на те, що вказаний спір територіально підсудний окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Таку позицію обґрунтовує тим, що оскільки в спірному наказі Мінюста не визначено ОСОБА_2 конкретною особою прав та інтересів якої стосується вказаний наказ, то спір повинен був розглядатися за місцем знаходження відповідача. З такою позицією третьої особи суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки, як зазначено вище, оскаржений наказ Мінюста беззаперечно стосується прав та інтересів позивача, оскільки цим наказом скасовано реєстраційну дію, за наслідком якої внесено до ЄДР відомості про ОСОБА_2 як керівника Громадської організації, то спірний наказ Мінюсту безперечно стосується прав та законних інтересів ОСОБА_2 , у зв`язку з чим адміністративний позов обґрунтовано розглянуто Дніпропетровським окружним адміністративним судом за правилами ч.1 ст.25 КАС України. Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи учасників справи, з якими пов`язують незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 160/13112/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 11.03.2021р. Повний текст постанови складено 15.03.2021р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк