Постанова 4851 № 480/408/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 р.Справа № 480/408/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Прилипчук О.А., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.01.21 року по справі № 480/408/21 за позовом Буринської міської ради Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Буринська міська рада Сумської області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив суд: - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Буринської міської ради з кадастровими номерами: 5920984100:04:003:0252, загальною площею 10,0408 га та 5920984100:04:001:1281, загальною площею 11,3151 га. Крім того, з адміністративним позовом Буринською міською радою Сумської області подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 1) 5920984100:04:003:0252, загальною площею 10,0408 га; 2) 5920984100:04:001:1281, загальною площею 11,3151 га, а саме укладення договорів оренди чи розірвання договорів на дані земельні ділянки, поділу, надання дозволу на розробку проектів або надання даних ділянок у власність. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 152 КАС України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Згідно з ст. 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи, заява про забезпечення позову вмотивована тим, що 16.11.2020 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», яка за твердженням Держгеокадастру, запускає механізм передачі понад 2 мільйонів земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності органам місцевого самоврядування. Згідно з наказом Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» керівників Головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов`язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, починаючи з дати видання зазначеного документа. Земельні ділянки державної власності, право оренди на які виставляється на аукціон, будуть передані об`єднаним територіальним громадам після завершення аукціонів, тобто відразу після оприлюднення результатів торгів та укладення договорів із переможцями. На виконання вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 30.12.2020 за № 51-ОТГ був виданий наказ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», згідно якого Буринській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3004,7192 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської об`єднаної територіальної громади Конотопського району (Буринського району) Сумської області відповідно з актом приймання-передачі. Буринською міською радою при ознайомлені з переданими земельними ділянками Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області встановлено, що не всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населених пунктів на території Буринської об`єднаної територіальної громади Конотопського району (Буринського району) Сумської області передані у власність Буринській міській раді. Всупереч наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області не були передані земельні ділянки за кадастровими номерами, що розташовані за межами села Клепали Конотопського району (Буринського) Сумської області котре входить у склад громади: 1) 5920984100:04:003:0252, загальною площею 10,0408 га; 2) 5920984100:04:001:1281, загальною площею 11,3151 га. Вказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться у користуванні ОСОБА_1 на праві оренди, згідно договорів від 02.04.2014, що були укладені останнім з Головним управлінням Держземагенством у Сумській області на 7 років. Державна реєстрація права оренди на дані ділянки відбулась 10.05.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 5601936 та 5602309. 30.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області видані накази за №18-37826/16-20-СГ та за № 18-37826/16-20-СГ про припинення права оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами: 1) 5920984100:04:003:0252, загальною площею 10,0408 га; 2) 5920984100:04:001:1281, загальною площею 11,3151 га. З урахуванням вказаних обставин, позивач вважає, що в діях відповідача наявні ознаки бездіяльності, що проявляється в не передачі всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної класності у комунальну власність Буринської міської ради, що, в свою чергу, може спричинити істотну шкоду позивачу, оскільки відповідач може дані земельні ділянки поділити та передати їх у власність всупереч інтересам жителів Буринської міської ради. Надаючи правову оцінку вимогам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам. Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб є виходом за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, колегія суддів враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову. Стосовно визначеної позивачем підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про бездіяльність, яка проявляється в не передачі всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної класності у комунальну власність Буринської міської ради, що, в свою чергу, може спричинити істотну шкоду позивачу, оскільки відповідач може дані земельні ділянки поділити та передати їх у власність всупереч інтересам жителів Буринської міської ради та наказу Держгеокадастру № 485 від 17.11.2020, колегія суддів зазначає, що в даному випадку наявність ознак бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року по справі №480/408/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 15.03.2021 року