Постанова 4851 № 520/11914/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 р.Справа № 520/11914/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.11.20 року по справі № 520/11914/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.05.2020 №0053793-5806-2036, №0053790-5806-2036, №0053792-5806-2036, №0053791-5806-2036, №0053789-5806-2036; від 20.04.2020 №00259-5806-2036, №00262-5806-2036, №00260-5806-2036, №00261-5806-2036, №00263-5806-2036, №00264-5806-2036. В обґрунтування позову зазначив, що для розрахунку податкового зобов`язання контролюючий орган використовував процентну ставку податку 1% від мінімальної заробітної плати, хоча відповідно до п.5 Додатка 1 до рішення 11 Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями, внесеними, згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1284/18), ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються на 2017 р. і наступні роки у таких розмірах: інші будівлі 0,1 відсотка. Таким чином контролюючим органом безпідставно застосовано ставку 1%, чим порушені права позивача. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.05.2020 №0053793-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3146,44грн; №0053790-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 12531,52грн.; №0053792-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 16917,34грн.; №0053791-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 30291,81грн.; №0053789-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 32353,27грн. Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення від 20.04.2020 №00259-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 2573,21грн.; №00262-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 11180,17грн.; №00260-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 15093,04грн.; №00261-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 27025,26грн.; №00263-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 28864,42грн.; №00264-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 972,63грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1809,50 грн.. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС в Харківській областв подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення. яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" встановлено ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Харкові, згідно із додатком №1 до цього рішення передбачена ставка податку на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр. Отже, розрахунок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснений контролюючим органом із дотриманням приписів чинного законодавства. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інтснації встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно із інформацією від Департаменту територіального контролю, довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №32 вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення для розміщення, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить: - нежитлова будівля загальної площею 775,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - нежитлова будівля загальної площею 725,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - нежитлова будівля загальної площею 75,4 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 300,3 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 405,4 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 104,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Контролюючим органом, відповідно до вимог податкового законодавства, на адресу позивача направлені наступні податкові повідомлення-рішення: - від 05.05.2020 №0053793-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3146,44грн; №0053790-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 12531,52грн.; №0053792-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 16917,34грн.; №0053791-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 30291,81грн.; №0053789-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 32353,27грн. - від 20.04.2020 №00259-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 2573,21грн.; №00262-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 11180,17грн.; №00260-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 15093,04грн.; №00261-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 27025,26грн.; №00263-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 28864,42грн.; №00264-5806-2036, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 972,63грн. Вважаючи, що контролюючим органом при розрахунку податкових повідомлень-рішень застосовані завищені процентні ставки, а саме 1% замість 0,25% з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач звернуся за захистом своїх прав до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України). Згідно із приписами п.п. 4.1.1, 4.1.3. п. 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах зокрема як загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Згідно п. 6.1. статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. В силу вимог п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Отже, платник податків зобов`язаний сплатити відповідні податки у встановленому законом розмірі та у встановлений строк, в свою чергу невиконання чого тягне за собою притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. При вирішенні даної справи по суті, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року по справі № 822/2624/16. Відповідно до приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю. Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України). Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Матеріалами справи встановлено, що з інформації Департаменту територіального контролю, довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 , вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення для розміщення, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить: - нежитлова будівля загальної площею 775,30 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 725,9 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 75,4 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 300,3 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 405,4 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Шевченківський, буд. 32, м. Харків; - нежитлова будівля загальної площею 104,5 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Чернівецька, буд. 3-В, м. Харків. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Згідно п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Тобто безпосереднє встановлення місцевих податків віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. У відповідності до п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Згідно пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При цьому, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 цього Кодексу (п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України ). Відповідно п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Отже, якщо рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок. Відповідно до рішення 11 Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" встановлено на території міста Харкова на 2017 рік, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з п. 5 Додатку до рішення 11 Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торгівельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотка; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка. Проведеним технічним обстеженням та визначенням призначення нежитлових приміщень від 03.02.2021 встановлено наступне: - нежитлові приміщення 1-го поверху №СІІ, 2-го поверху №СІІІ, CIV, 3-го поверху №CV, CVI, 4-го поверху №CVII, CVIII, 5-го поверху №СІХ, СХ, технічного поверху №СХ1, СХІІ, CLXXVII, CLXXIX загальною площею 300,3кв.м в житловому будинку літ."А-5", розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, провулок Шевченківський, будинок 32 відносяться до площі приміщень загального користування (коридори та сходові клітини) в житловому багатоквартирному будинку. - нежитлові приміщення 1-го поверху №ХІІ, XIII, 2-го поверху №XVI, XVII, 3-го поверху №XVIII, XIX, 4-го поверху №ХХ, XXI, 5-го поверху №ХХІІ, XXIII, технічного поверху №XXIV-XXVI, LXXV, ХСІІ, ХСІІІ загальною площею 405,4кв.м в житловому будинку літ."А-5", розташоване за адресою: Харківська обл., м. Харків, провулок Шевченківський, будинок 32 відносяться до площі приміщень загального користування (коридори та сходові клітини) в житловому багатоквартирному будинку. - нежитлові приміщення цокольного поверху №XCVI-:-CI, загальною площею 725,9кв.м в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 відносяться до площі приміщень загального користування (коридори та сходові клітини, нежитлові приміщення) в житловому багатоквартирному будинку. - нежитлові приміщення цокольного поверху №І-:-ХІ, загальною площею 775,3кв.м в житловому будинку літ."А-5", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 відносяться до площі приміщень загального користування (коридори та сходові клітини, нежитлові приміщення) в житловому багатоквартирному будинку. - нежитлове приміщення 5-го поверху №ХХХІІ загальною площею 104,5кв.м в житловому будинку літ."А-6", розташоване за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до площі приміщень загального користування (коридор) в житловому багатоквартирному будинку. За результатами проведеного обстеження встановлено, що всі вищезазначені нежитлові приміщення, розташовані за адресами: Харківська обл., м. Харків, провулок Шевченківський, будинок 32 та Харківська обл., м. Харків, вулиця Чернівецька, будинок 3-В, відносяться до площі приміщень загального користування в житлових багатоквартирних будинках та не є нежитловими приміщеннями в готельних будівлях, офісних будівлях, торгівельних будівлях, гаражами, будівлями промисловими та складами, будівлями публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарськими (присадибними) будівлями. Отже, контролюючим органом помилково застосована відсоткова ставка з податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1 %. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі № 520/11914/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 15.03.2021 року