Ухвала КЦС ВС № 755/4987/17

Ухвала 12 березня 2021 року м. Київ справа № 755/4987/17 провадження № 61-538 ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Буянов Ігор Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ : Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Витребувано 59/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . До Верховного Суду 11 січня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, указану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано, відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України, надати суду касаційну скаргу з зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. У лютому 2021 заявник направила до суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги. Уточнена редакція касаційної скарги ОСОБА_1 не містить посилання на пункти частини другої статті 389 ЦПК України як підставу касаційного оскарження судового рішення та їх мотивування. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішень. Узагальнене посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Оскільки заявником надано уточнену редакцію касаційної скарги без зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 28 січня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження та є підставою для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 неподаною та повернення її заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Буянов Ігор Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь